А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05.06.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого судді - Дорчинець С.Г.

суддів - Гошовського Г.М., Симаченко Л.І.

з участю прокурора - Міцовди К.Д.

адвоката - ОСОБА_1

засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_9, ОСОБА_6

перекладача - ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями

- засудженого ОСОБА_3,

- засудженого ОСОБА_2,

- адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4,

на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.01.2012 року, яким засуджені

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.Кабул,

Афганістана, мешканець АДРЕСА_1,

але зареєстрований як біженець в АДРЕСА_2, громадянин Афганістану,

по національності пуштун, з середньою освітою,

на утриманні одна малолітня дитина,

непрацюючий раніше не судимий, -

за ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередній у вигляді взяття під варту.

Початок (строк) відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 16.11.2008 року з дня його затримання.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець та мешканець

АДРЕСА_3, громадянин України,

українець, з середньою освітою, одружений,

на утриманні 2 неповнолітніх дітей, донька,

яка продовжує навчання, старі батьки, непрацюючий,

судимий

-20.05.2008 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за сукупністю ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2, 347 ч.1 КК України на 4 (чотири) роки обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину, -

за ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком невідбутого покарання за вироком Великоберезнянського районного суду від 20.05.2008 р. та остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначено 3 (три) роки 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_5 постановлено до вступу вироку в законну силу змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, зі звільненням його з-під варти в залі судових засідань.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженець та

мешканець АДРЕСА_4, громадянин України, українець,

з середньою освітою, одружений,

на утриманні одна неповнолітня дитина,

хвора дружина та старі батьки, не працюючий,

раніше судимий :

-10.12.2001 р. Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської область за сукупністю ст.ст.185 ч.1, 289 ч.2, 357 КК України на 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.;

- 05.07.2007 р. Воловецьким районним судом Закарпатської області за ст.332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину, -

за ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 05.07.2007 року та остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишений попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженець та

мешканець АДРЕСА_5,

фактичне місце проживання АДРЕСА_6,

громадянин України, українець, з середньою освітою,

одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей,

працюючий барменом нічного клубу «Т-2» (ПП ОСОБА_8),

раніше не судимий, -

за ст.332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання ;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишений попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженець та

мешканець АДРЕСА_7, громадянин України,

українець, з середньою освітою, не одружений,

інвалід 3- групи, непрацюючий, не судимий, -

за ст.332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання ;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженка та мешканка АДРЕСА_8, громадянка України, українка, з середньою освітою, студентка 4 курсу факультету міжнародних відносин Ужгородського національного університету, не одружена, не судима, -

за ст.332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема :

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання ;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази:

- мобільні телефони « NOKIA - N 95» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», « NOKIA - 3109с» з сім-карткою «Лайф», « NOKIA - 3109с» з сім-карткою «МТС», « NOKIA - 2610» з сім-карткою «Київстар», « NOKIA - 2630» з сім-карткою «МТС», « NOKIA - 5140 і» з сім-карткою «Київстар», « NOKIA - 6030», « NOKIA - 1200», « NOKIA - 6233», « NOKIA - 6151», « NOKIA - 1100 і», який належить ОСОБА_6, а також легковий автомобіль марки «ВАЗ-2107» НОМЕР_1 - постановлено конфіскувати в доход держави;

- легкові автомобілі марки «Мітсубісі-Паджеро» НОМЕР_1, марки «Деу-Ланос» НОМЕР_2 постановлено повернути власникам.

За вироком суду визнані винними ОСОБА_2 в тому, що в серпні-вересні 2008 року організував незаконне переправлення через державний кордон України в країни Західної Європи 4 громадян Пакистану, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та залучив до цих дій громадянина Пакистану ОСОБА_15, який за грошову винагороду сприяв у вчиненні цього злочину.

Крім цього, на початку жовтня 2008 року ОСОБА_2 з метою неодноразового вчинення тяжких злочинів, а саме незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України та функціонування постійно діючого каналу нелегальної міграції, організував стійке об'єднання - організовану злочинну групу, до складу якої ввійшли ОСОБА_3, ОСОБА_5, яким ОСОБА_2 довів детально розроблений план злочинних дій, розподілив ролі та функції кожного співучасника та який був схвалений всіма учасниками групи.

Згідно розробленого та погодженого усіма учасниками ОЗГ плану, до обов'язків ОСОБА_2 входило - формування групи нелегальних мігрантів на території м.Києва, залучення інших співучасників вчинення злочинів, які не повинні були знати про наявність створеної уже злочинної групи, визначення безпосередніх дій для виконання запланованих злочинів, керування цими діями, визначення засобів конспірації, визначення часу та маршруту перевезення нелегальних мігрантів територією України, для визначення місцевості, часу та способу їх доставки, передачі від одних співучасників іншим, а також фінансування останніх за вчинення ними зазначених злочинів.

ОСОБА_3 і ОСОБА_5, являючись учасниками ОЗГ та діючи в ній, були зобов'язані сприяти організатору ОЗГ ОСОБА_2 в безпосередній організації незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області нелегальних мігрантів через державний кордон України, підшуковувати інших співучасників злочинів на цій території, які не повинні були знати про діяльність ОЗГ, а лише сприяти їм в організації цих злочинів. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Повинні були сприяти ОСОБА_2 наданням порад, транспортних засобів, засобів зв'язку, визначенням найбільш зручного маршруту доставки груп нелегальних мігрантів з Київської до Закарпатської області та безперешкодної таємної доставки нелегалів територією Закарпатської області, визначенням часу, місця та обставин отримання і передачі нелегалів від одних співучасників іншим, як на території Київської так і на території Закарпатської області.

Крім того, ОСОБА_5 повинен був безпосередньо організовувати незаконне переправлення через державний кордон України в Словаччину доставлених на територію Великоберезнянського району Закарпатської області нелегальних мігрантів.

На виконання своєї ролі ОСОБА_2 в жовтні 2008 року в м.Києві втягнув у злочинну діяльність ОСОБА_4, який таємно переміщував групи нелегалів територією Київської області та передавав їх ОСОБА_3 та іншим особам з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України.

В свою чергу на виконання своєї ролі в ОЗГ, ОСОБА_3 втягнув у злочинну діяльність ОСОБА_16, який повинен був виконувати вказівки ОСОБА_3

ОСОБА_5 на виконання своєї ролі в ОЗГ, втягнув у жовтні 2008 р. у злочинну діяльність свою доньку ОСОБА_9, а в листопаді 2008 р. - ОСОБА_6, які виконували його вказівки з питань незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України в районі с.Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області.

За період з початку жовтня 2008 р. до 15.11.2008 р. створеною ОЗГ було організовано та переправлено через державний кордон України 5 (п'ять груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особу, а ОСОБА_2 крім цього в період між цим тричі переправляв через державний кордон України 17 нелегальних мігрантів.

Злочини вчинені при таких обставинах.

ОСОБА_2 прийняв рішення організувати незаконне переправлення через державний кордон України в країни Західної Європи 4 незаконних мігрантів, які станом на 20.10.2008 р. таємно переховувалися в м.Ужгороді в невстановленому місці. На виконання цього плану ОСОБА_2 дав за згодою ОСОБА_5 відповідну вказівку ОСОБА_3 про необхідність зустрічі в м.Ужгороді та доставки до визначеної ОСОБА_5 місцевості на території Великоберезнянського району 4 нелегальних мігрантів.

20.10.2008 р. ОСОБА_3 на виконання плану виїхав на легковому автомобілі «Ауді-А8» в м.Ужгород, де приблизно в 19 год.35 хв. на вул.Швабській зустрів 4 нелегалів, розмістив їх в салоні автомобіля та таємно перевіз до с.Кострино Великоберезнянського району, де приблизно в 21 год. передав ОСОБА_5, який в свою чергу втягнув у злочинну діяльність свою доньку ОСОБА_9, давши їй вказівку, щоб на власному автомобілі їхала додому, а сам здійснив супровід цих нелегалів у пішому порядку до невстановленого слідством місця їх таємного переховування на території Великоберезнянського району, а 23.10.2008 року після організації тимчасового утримання та переховування на території області вказаної групи з 4-х нелегальних мігрантів, підтримуючи мобільний зв'язок із невстановленими співучасниками зв'язок із невстановленими співучасниками вчинення даного злочину, які діяли на території Словацької Республіки, незаконно переправив 4 мігрантів через державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_2;

08.10.2008 року, виконуючи вказівку ОСОБА_2 з метою незаконного переправлення через державний кордон України в районі Закарпатської області 5-х нелегальних мігрантів, ОСОБА_4 на автомобілі марки «Деу Ланос» НОМЕР_2 зустрів у невстановленому слідством місці на території м.Києва 5 нелегалів, яких приблизно в 23 год. перевіз у безлюдну місцевість на околиці м.Києва в с.Капітанівка (Києво-Святошинського району, вул.Лісова, 1, 15-го км. автодороги Київ-Житомир поблизу готелю «Снайпер»). Тут ОСОБА_4 передав нелегалів ОСОБА_3, який 09.10.2008 р. приблизно в 7 год. доставив нелегалів в с.Дубриничі, Перечинського району, Закарпатської області та передав ОСОБА_5, який організував їх таємне утримання та переховування, а 11.10.2008 р. незаконно переправив їх через державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_2;

22.10.2008 року на вказівку ОСОБА_2 ОСОБА_4 на автомобілі марки «Деу Ланос» НОМЕР_4 зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м.Києва 6 нелегальних мігрантів та доставив їх таємно до лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер» на околиці м.Києва в с.Капітанівка (Києво-Святошинського району, вул.Лісова, 1, 15-го км. автодороги Київ-Житомир). Звідки нелегалів 23.10.2008 року виконуючи вказівки ОСОБА_2, забрав ОСОБА_3 і на автомобілі марки «Ауді-А8»;

24.10.2008 року приблизно 06 год. привіз на околицю смт.Великий Березний, Закарпатської області, де передав ОСОБА_5 для подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України в країни Західної Європи, який і переправив 6 нелегалів через державний кордон України в Словацьку Республіку, в цей же день.

24.10.2008 року ОСОБА_2 залучив до злочинної діяльності по переправці через державний кордон України нелегальних мігрантів ОСОБА_17, який в свою чергу на виконання домовленості з останнім, залучив до вчинення злочину неповнолітнього ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 і ОСОБА_23

Для цієї цілі в ніч з 24 на 25.10.2008 р. ОСОБА_2, за сприяння невстановлених слідством осіб, організував доставку до напівзруйнованого будинку в провулку між будинками АДРЕСА_10 і АДРЕСА_9 8 нелегальних мігрантів, а саме 4 громадян Афганістану - ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та 4 невстановлених досудовим слідством незаконних нелегалів.

25.10.2008 року приблизно в 12 год. Смірнов спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 переправили через державний кордон України в районі 143 прикордонного знаку прикордонної застави «Великий Березний» Чопського прикордонного загону» в Словацьку Республіку. Але 4 громадян Афганістану 27.10.2008 року були затримані прикордонною поліцією Словацької Республіки та передачі прикордонній службі України.

В жовтні 2008 року за згодою ОСОБА_2 для здійснення доставки груп нелегальних мігрантів з території м.Києва до Закарпатської області, ОСОБА_3 залучив ОСОБА_16

30.10.2008 року ОСОБА_2 дав вказівку ОСОБА_4 і ОСОБА_16 зустріти в м.Києві чергову групу нелегальних мігрантів, доставити їх на територію Великоберезнянського району для передачі їх ОСОБА_5 Цього ж дня ОСОБА_4 поблизу готелю «Снайпер» на околиці м.Києва зустрів 6 нелегальних мігрантів і на автомашині «Деу-Ланос» НОМЕР_2перевіз їх на територію Великоберезнянського району, де передав ОСОБА_5

31.10.2008 р. ОСОБА_16 отримав від ОСОБА_4 на околиці м.Києва біля готелю «Снайпер» для перевозки та доставки в Закарпаття 6 нелегальних мігрантів із Афганістану та на автомобілі марки «Шевроле» повіз у Закарпаття. 01.11.2008 р. на автошляху між селами Порошкове - Тур'я Ремета, Перечинського району, Закарпатської області ОСОБА_16 передав 6 громадян Афганістану ОСОБА_3, який в свою чергу передав нелегальних мігрантів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 для переправлення їх через державний кордон України в словацьку Республіку та супроводжував автомобіль ОСОБА_3.

ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розмістили нелегалів в автомобілі марки «ВАЗ-2107» НОМЕР_3 і таємно перевезли 6 нелегалів до невстановленого таємного переховування на території Великоберезнянського району, Закарпатської області.

ОСОБА_2 в жовтні 2008 року залучив до вчинення злочинів ОСОБА_28 Згідно їх плану ОСОБА_2 мав формувати групи нелегальних мігрантів на території м.Києва та передавати їх ОСОБА_28, який в свою чергу повинен був таємно доставляти нелегалів на територію Закарпатської області для передачі їх іншим особам, які безпосередньо займалися переправкою нелегалів через державний кордон України в Словацьку Республіку. За ці дії ОСОБА_2 повинен сплачувати ОСОБА_28 по 100 доларів США за кожного перевезеного нелегала. Про спільну роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_28 інші члени ОЗГ, зокрема ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не були обізнані.

З 01.10.2008 року ОСОБА_28 за вказівкою ОСОБА_2 приблизно в 15 год. в лісному масиві на автодорозі Київ-Житомир на 10 км. від Києва прийняв до перевезення на автомобілі «Мерседес-300» НОМЕР_5 4-х громадян Афганістану: ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, яких доставив на АЗС «ОККО» на околиці с.Сімер Перечинського району, Закарпатської області.

05.11.2008 року вказані нелегали були переправлені через державний кордон України на територію Словацької Республіки в районі 165 прикордонного знаку, однак були затримані та 06.11.2008 року передані начальнику відділу прикордонної служби «Новоселиця».

03.11.2008 року ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_28 про перевезення групи з 5 нелегальних мігрантів із території Київської області в Закарпаття. 04.11.2008 р. приблизно в 15 год. ОСОБА_28 в районі лісового масиву на околиці м.Києва на автодорозі Київ-Житомир в 10 км. від м.Києва розмістив в своєму автомобілі 3-х громадян Афганістану - ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, та 2-х громадян Іраку - ОСОБА_36 і ОСОБА_37 та повіз на територію Закарпатської області. Однак до кінця свій умисел не довів, бо 05.11.2008 р. приблизно в 06 год. 45 хв. був затриманий працівниками міліції.

14.11.2008 р. у вечірній час по вказівці ОСОБА_2 ОСОБА_4 в супроводі невстановленої слідством особи на околиці с.Велика Димер, Київської області зустрів 7 громадян Китаю, які переховувалися на полі з кукурудзою. І з 23 год. 14.11.2008 р. до 2 год. 15.11.2008 р. двома партіями на автомобілі «Деу-Ланос» НОМЕР_4 доставив громадян Китаю в лісисту місцевість неподалік готелю «Снайпер» в с.Капітанівка. До цієї групи незаконних мігрантів ОСОБА_4 доставив ще 3 незаконних мігрантів з Афганістану. Цю групу з 10 незаконних мігрантів передав ОСОБА_16 для подальшої перевозки на територію Закарпатської області.

15.11.2008 року на автобусі «Мазда-5» групу з 10 незаконних мігрантів ОСОБА_16 привіз на територію Закарпатської області, де на автошляху сполученням «Нижні Ворота - Перечин» між селами Порошково та Тур'ї Ремети, Перечинського району передав ОСОБА_3. ОСОБА_3 в свою чергу під провідом ОСОБА_9, доставив нелегалів на околицю с.Вишка, Великоберезнянського району, Закарпатської області до місця тимчасового переховування, де передав ОСОБА_6 Однак їх дії не були доведені до кінця, бо 15.11. 2008 р. в проміжок часу між 20.00 - 20.30 були всі затримані працівниками міліції.

Таким чином, в період серпня-листопада 2008 року ОСОБА_2 організував незаконне переправлення через державний кордон України 9 груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 52 особи, в тому числі в складі ОЗГ сумісно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - 5 груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особи.

ОСОБА_4 сприяв ОСОБА_2 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 4 груп нелегальних мігрантів у кількості 27 осіб.

ОСОБА_9 сприяла ОСОБА_5 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 3-х груп незаконних мігрантів в кількості 20 осіб.

ОСОБА_6 сприяв ОСОБА_5 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 1-ї групи нелегальних мігрантів у кількості 10 осіб.

В апеляціях :

- засуджений ОСОБА_2 в апеляції порушує питання про зміну вироку в частині призначеного йому покарання за ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України, вважаючи його занадто суворим. Просить врахувати те, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, а також врахувати позитивні дані про його особу, відсутність судимості в минулому та призначити йому строк покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

Питання про доведеність вини, правильність кваліфікації своїх дій, ОСОБА_2 не оспорює;

- засуджений ОСОБА_3 в своїй зміненій апеляції порушує питання про скасування вироку стосовно нього як незаконного. Свої вимоги мотивує тим, що при постановленні вироку суд неправильно застосував кримінальний закон. А саме вказує, що він особисто ніякого відношення до перетину державного кордону не мав не мав і цього не організовував. Він лише перевозив іноземців внутрішніми шляхами як водій, їх не переховував, через державний кордон України транспортувати не намагався, але визнав свою вину, просить врахувати те, що на його утриманні дитина, батьки, сам хворіє, тому просить змінити покарання з позбавлення волі на обмеження волі із застосуванням ст.69 КК України;

- адвокат ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду стосовно ОСОБА_4 як незаконного. Вказує, що суд при постановленні вироку неправильно застосував кримінальний закон. Так, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 працюючи приватним таксистом, здійснював на замовлення свого знайомого ОСОБА_2 пасажирські перевезення декількох іноземців, яких забирав у м.Києві та відвозив під м.Київ, де залишав біля готелю «Снайпер» в с.Капітанівка, Київського району, за що по тарифу отримував плату, ніякого відношення до державного кордону не мав. Щодо транспортування цих осіб через державний кордон автомобілем «Деу Ланос» НОМЕР_4, який належить його дружині і на якому він працював таксистом, то ніяких домовленостей ні з ким у нього не було. Той факт, що ОСОБА_4 був використаний лише як таксист, підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 Доказів про те, що ОСОБА_4 було відомо чи будуть і саме яким чином перетинати державний кордон України особи, яких він перевозив, так і не було здобуто ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні. Не здобуто також жодного доказу про те, що ОСОБА_4 сприяв незаконному переправленню нелегалі через державний кордон України. Дії ОСОБА_4 як перевізника могли б формально містити склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.206-1 КУпАП, але і таких доказів вини ОСОБА_4 не встановлено. Тому його дії не містять склад ні кримінального злочину, ні адміністративного правопорушення. Крім того, не підлягають конфіскації також ні транспортний засіб, ні телефон, оскільки ОСОБА_4 не використовував їх для вчинення злочину, як знаряддя злочину. Просить кримінальну справу щодо ОСОБА_4 закрити з-за відсутності в його діях складу злочину, а його виправдати;

На вказаний вирок подавали апеляції прокурор, який брав участь в суді першої інстанції та адвокат ОСОБА_40 в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, але до початку апеляційного розгляду відмовились від своїх апеляційних вимог, відкликали свої апеляції на вирок.

Заслухавши доповідь судді, про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та просив врахувати те, що він вину визнав, має дитину, та пом'якшити призначене йому покарання, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляцію, визнати ОСОБА_4 невинним, засудженого ОСОБА_3, який повністю визнав свою вину, не оспорив кваліфікацію своїх дій, але просив змінити покарання з позбавлення волі на обмеження волі, застосувавши вимоги ст.69 КК України, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_6, які згідні з вироком суду, міркування прокурора про те, що вирок суду є законним, обґрунтованим, а апеляції безпідставними, перевіривши справу в межах апеляцій, провівши судові дебати та надавши засудженим останнє слово, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку з таких міркувань.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого, його особу, те, що у нього на утриманні неповнолітня дитина, що вину визнав, розкаявся, раніше не судимий, а також конкретні обставини справи, зокрема багатоепізодний склад злочинної діяльності та призначив мінімальне покарання за ст.332 ч.2 КК України в редакції, яка діяла станом на 2008 рік. Підстав для пом'якшення призначеного покарання апеляційний суд не вбачає.

Не вбачає апеляційний суд і підстав для пом'якшення покарання і ОСОБА_3

Судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання враховано, що він визнав свою вину у вчиненому, розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, а також його хворобу, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, хворої дружини, батька. Судом також враховано його роль у вчиненні злочину. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни вироку в частині призначеного йому покарання, яке є мінімальним за санкцією ч.2 ст.332 КК України в редакції, яка діяла станом на 2008 рік.

Що стосується апеляційних вимог адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, то такі є безпідставними, не підтверджені жодним перевіреним у судовому засіданні доказом.

Доводи адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про те, що йому не було відомо про участь в організації незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України, а він лише діяв як приватний перевізник на прохання ОСОБА_2, повністю спростовані показаннями в судовому засіданні засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_38 і ОСОБА_39, а також його показаннями про те, що саме ОСОБА_2 давав вказівки ОСОБА_4 про перевезення нелегальних мігрантів із місць їх схову до пустинних місць передачі їх ОСОБА_3 для дальнійшої переправки в Закарпатську область. Крім того, ОСОБА_4 визнав і на досудовому слідстві, і в судовому засіданні те, що за перевозку нелегалів отримував грошові кошти від ОСОБА_2, перевозив їх лише по вказівці ОСОБА_2, що людей, які не розмовляли ні російською, ні українською мовами, забирав то з кукурузного поля, то перевозив до безлюдної лісистої місцевості за м.Києвом, де передавав ОСОБА_3 і ОСОБА_16 для дальнійшого їх транспортування.

В ході досудового слідства у ОСОБА_4(Т.15 а.с.65-67, 139) був вилучений мобільний телефон « NOKIA - 6233» (ІМЕІ код:НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7), з якого встановлено, що ОСОБА_4 використовував його в період з жовтня по листопад 2008 року при готуванні і вчиненні ним сприяння в організації незаконного переправлення 27 осіб (нелегальних мігрантів) через державний кордон України за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_16.

При таких обставинах апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та правильно призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією вказаної статті, яке діяло станом на 2008 рік, зі звільненням від відбуття такого з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Тому, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції ОСОБА_2, ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення;

вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.01.2012 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - без зміни.

Судді: