копія

Справа 1/2218/348/2012, 2011 року

№11/2290/380/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Піндрак О.О.

Категорія: ч.2 ст.190 КК України Доповідач Ващенко С.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Бережного С.Д., Бондар В.В.,

з участю прокурора Войтюка М.П.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 18.04.2011р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.ч.1, 2 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підстав ст.71 КК України, до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2011 року і остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишено попередній - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання засудженим постановлено обчислювати з дня приведення вироку до виконання, зараховано в цей строк час тримання його під вартою з 07 грудня 2011 року по 08 грудня 2011 року включно.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung S 5620»з картою пам'яті об'ємом 4 Гб та електронний планшет «ASUS»моделі «TF 101 1666»з чохлом «SOX»та зарядним пристроєм до нього вирішено залишити потерпілому ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_1 872 грн. 16 коп. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 22 листопада 2011 року близько 07 год. 15 хв., знаходячись біля будинку №6/1, що по вул. Гарнізонній у м. Хмельницькому, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в дружніх відносинах з неповнолітньою ОСОБА_3, зловживаючи довірою останньої, попросив у неї її електронний планшет «ASUS»моделі «TF 101 1666», повідомивши при цьому, що завантажить з нього програмне забезпечення фірми «ASUS»на свій комп'ютер та поверне їй планшет, на що отримав згоду. Взявши планшет та відійшовши від потерпілої у напрямку будинку АДРЕСА_1, де він проживає, таким чином удаючи, що іде додому, ОСОБА_1 заволодів вказаним електронним планшетом вартістю 4212 грн. 30 коп., після чого його продав.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, того ж дня близько 15 год. неподалік будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 знову зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_3, повідомив останню, що планшет знаходиться у його матері, яка проживає у вказаному будинку, після чого, зловживаючи довірою ОСОБА_3, попросив у неї мобільний телефон «Samsung S 5620»нібито з метою показати його своїй матері, яка з його слів хотіла придбати мобільний телефон, на що ОСОБА_3 погодилась та передала йому свій мобільний телефон. Заволодівши таким чином мобільним телефоном вартістю 1541 грн., в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якого були грошові кошти в сумі 10 грн., та карта пам'яті об'ємом 4 Гб. вартістю 79 грн., ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, в подальшому продав мобільний телефон на овочевому ринку у м. Хмельницькому.

В апеляції засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, просить вирок змінити: зменшити міру призначеного покарання в межах санкції ч.2 ст.190 КК України. При цьому звертає увагу на те, що він є особою молодого віку, яка страждає захворюванням дихальних шляхів, має постійне місце проживання і позитивно характеризується, написав явку з повинною, визнав вину та кається у вчиненні злочинів, попросив у потерпілої пробачення, повернув їй викрадені речі та добровільно відшкодував заподіяну злочином шкоду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і сторонами не оспорюються.

Покарання йому призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України.

При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини, щире каяття та повне відшкодування заподіяної шкоди, а при оцінці особи підсудного виходив з того, що ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Тобто, судом при призначенні покарання були враховані й більшість обставин та даних про особу засудженого, на які він посилається в апеляції.

Зазначені обставини, навіть з урахуванням явки з повинною та стану здоров'я засудженого, його віку, наявності у нього постійного місця проживання, того, що він попросив вибачення у потерпілих, та за відсутності обтяжуючих обставин не дають підстав для зменшення йому міри покарання, оскільки він раніше судимий за корисливі злочини, у тому числі й за ч.2 ст.190 КК України, і під час іспитового строку, встановленого попереднім вироком, знову вчинив корисливий злочин. Така поведінка ОСОБА_1 після звільнення його від відбування призначеного попереднім вироком покарання з випробуванням вказує на те, що він не скористався наданою йому можливістю адаптуватися у суспільстві, не зробив відповідних висновків і не став на шлях виправлення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко