В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2012 року м.Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого - судді Луня Р.В.,
за участю секретарів судового засідання Стрілець С.В., Потаніної О.О., прокурорів Білика О.М., Полончук І.В., Романюка Р.Л., захисника ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, азербайджанця, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, уродженця с.Пернолугар Агджебединського району республіки Азербайджан, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1, 4 ст.358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 з метою одержання кредиту в центральному відділенні ВАТ КБ "Надра" Хмельницького РУ в сумі 120734,80 доларів США в лютому 2008 року вніс завідомо неправдиві відомості в "Декларацію про доходи, одержані з 01.01.2007 по 31.12.2007 року або за інший період звітного року", форми №1, згідно додатку №1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, вказавши, що сума одержаного ним валового доходу протягом 2007 року склала 250 тис. грн. та підписав декларацію.
Реалізуючи свій намір на одержання кредиту, ОСОБА_3, 28 лютого 2008 року використав вищезазначену завідомо підроблену декларацію про доходи, шляхом подання її до банківської установи, на підставі якої уклав кредитний договір №28/02/2008/840-К/1282 від 28.02.2008.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні підробки документів та їх використанні визнав і пояснив, що з 2007 року проводив підприємницьку діяльність на ринку і оскільки справи йшли добре вирішив придбати будинок. Його друг ОСОБА_4 знайшов будинок в с.Грузевиця вартістю 120 тис. доларів США та допомагав при оформленні кредиту. Для отримання кредиту треба було подати декларацію про доходи. Щоб отримати кредит він вказав в декларації суму річного доходу 250 тис. грн. хоча насправді у нього такого доходу не було. Цю декларацію із неправдивими відомостями, він подав в банк і отримав кредит. Готівкові кошти одразу ж передав власнику будинку -ОСОБА_5 і тоді ж переоформив будинок на власне ім'я. Куплений будинок перейшов у заставу. Коли справи на базарі йшли добре, він сплачував по кредиту, а через деякий час у нього виникли проблеми з бізнесом і він вже не міг його сплачувати. Про те, що ОСОБА_6 виступає поручителем по кредитному договору він не знав, оскільки оформленням документів по кредиту займався ОСОБА_4.
Крім власного зізнання вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.4 ст.358 КК України доводиться іншими доказами.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в лютому 2008 року на прохання ОСОБА_4 в приміщення КБ "Надра" підписувала якісь документи. Вона думала що це страховий поліс. Пізніша взнала, що виступає поручителем по отриманому ОСОБА_3 кредиту. Під час підписання нею документів в банку "Надра" ОСОБА_3 присутнім не був. Вона мала справу лише з ОСОБА_4.
Представник потерпілого -юристконсульт ПАТ "КБ Надра" Хмельницьке РУ ОСОБА_2 пояснив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29.11.2011 задоволено позов КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення простроченої заборгованості за кредитом. Вважає, що між ОСОБА_3 та банком існують лише цивільно-правові відносини. Претензій до підсудного, що стосуються кримінальної справи, до підсудного банк немає. Всього ОСОБА_3 провів три платежі на погашення кредиту.
Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_5 пояснив, що на початку 2008 року продав житловий будинок в с.Грузевиця ОСОБА_3 Гроші ОСОБА_3 взяв в кредит в банку "Надра" 28.02.2012 року. Коли ОСОБА_3 взяв в касі банку готівку і передав йому, угода купівлі-продажу була оформлена нотаріально (а.с.164 т.2).
Згідно кредитного договору №28/02/2008/840-К/1282 від 28.02.2008 ОСОБА_3 як Позичальник отримав у ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке РУ грошові кошті в сумі 120734,80 доларів США на цільове використання, а саме на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу №266 від 28.02.2008, що укладений між Позичальником та ОСОБА_5, згідно якого Позичальник придбав у власність будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_3. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань передбачене укладення договору іпотеки вищезазначеного будинку та земельної ділянки (а.с.78-80 т.1).
Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок №515 від 28.02.2008 власником будинку в АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 (а.с.110-111 т.1). Право власності на вищезазначений будинок набуте на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_3. та ОСОБА_5 від 28.02.2008 (а.с.112 т.1).
Згідно договору іпотеки від 28.02.2008 житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_3 є предметом іпотеки як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між ним та банком "Надра" (а.с.204-205 т.1).
Згідно "Декларації про доходи, одержані з 01.01.2007 по 31.12.2007 року або за інший період звітного року", форми №1, згідно додатку №1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, яка заповнена та підписана ОСОБА_3 вказано, що сума одержаного ним валового доходу протягом 2007 року склала 250 тис. грн., що не відповідає дійсності (а.с.80-81 т.2).
Висновком судової почеркознавчої експертизи №4П від 17.01.2012 підтверджено, що рукописні написи у вищезазначеній декларації про доходи, а саме: " 250,000,00; ОСОБА_3; 30.01.08" імовірно виконані ОСОБА_3 (а.с.94-98 т.2).
Згідно договору поруки від 28.02.2008 ОСОБА_6 виступає поручителем по зобов'язаннях взятих на себе ОСОБА_3, що витікають з кредитного договору №28/02/2008/840-К/1282 від 28.02.2008 (а.с.208 т.1).
Висновком судової почеркознавчої експертизи №2П від 16.01.2012 підтверджено, що підпис в графі "Поручитель__" на документі АТ КБ "Надра" "Договір поруки від 28 лютого 2008 року" ймовірно виконано ОСОБА_6 (а.с.112-116 т.2).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підпрємця серія НОМЕР_1 та довідки про взяття на облік платника податків від 30.01.2008 №4398А ОСОБА_3 з 12.09.2001 є фізичною особою-підпрємцем та взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с.61, 62 т.1).
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив підроблення офіційного документа, що видається та посвідчується громадянином-підприємцем, і який надає права, з метою використання підроблювачем, а також використав завідомо підроблений документ, чим вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується також в тому, що він, підробивши та використавши підроблену декларацію про доходи, умисно, шляхом обману, отримав в ВАТ КБ "Надра" кредитні кошти в сумі 120734,80 доларів США чим вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Дії ОСОБА_3 за цим епізодом кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
Під час розгляду даної справи будь-яких даних про те, що ОСОБА_3, укладаючи кредитний договір, мав на меті не виконувати взяті зобов'язання та заволодіти отриманими коштами, обвинуваченням не надано. Не містяться такі дані і в матеріалах кримінальної справи. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 отримавши кредитні кошти використав їх за цільовим призначенням, а саме на купівлю будинку, який став предметом іпотеки між ним та банком як забезпечення виконання зобов'язання. Будь-яких дій на відчуження будинку ОСОБА_3 не здійснював. Враховуючи наведені обставини, а також те, що ОСОБА_3 здійснював проплати на погашення одержаного кредиту, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і за даним епізодом він підлягає виправданню.
При обранні виду та розміру покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив злочини невеликої тяжкості, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується (а.с.166, 167, 168, 169 т.2).
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, необхідно визнати активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с.172, 173 т.2).
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи наведені вище обставини суд вважає за можливе обрати підсудному покарання в межах санкції ч.1 та ч.4 ст.358 КК України, а саме у виді штрафу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Так, злочини, вчинені ОСОБА_3 є невеликої тяжкості, які передбачають максимальне покарання у виді двох років обмеження волі, вчинені в лютому 2008 року.
Тому, враховуючи, що передбачений законом строк давності притягнення до кримінальної відповідальності по даній кримінальній справі закінчився, ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилась від слідства і суду.
В матеріалах кримінальної справи міститься постанова про зупинення досудового слідства від 16.10.2009 (а.с.228 т.1) на підставі п.1 ст.206 КПК України. Згідно змісту постанови, оскільки неможливо встановити місце знаходження ОСОБА_3, виникла необхідність зупинення досудового слідства і оголошення останнього в розшук. Разом з тим, в резолютивній частині даної постанови рішення про оголошення ОСОБА_3 в розшук не прийняте. Також в матеріалах справи відсутня інша, окрема постанова про оголошення ОСОБА_3 в розшук. Постановою від 16.03.2011 досудове слідство по даній справі відновлене для проведення додаткових слідчих дій (а.с.229 т.1).
17 березня 2011 року досудове слідство по даній справі повторно зупинене на підставі п.1 ст.206 КПК України (а.с.232 т.1). Згідно змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_3 оголошено в розшук 30.10.2009, однак постанова про це в матеріалах справи відсутня. Постановою від 29.11.2011 досудове слідство по даній справі відновлене для проведення додаткових слідчих дій (а.с.1 т.2).
Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази ухилення ОСОБА_3 від слідства та суду.
Так, кримінальна справа за фактами використання завідомо підроблених документів та шахрайських дій порушена стосовно ОСОБА_3 29 вересня 2009 року. Дані про повідомлення ОСОБА_3 про порушення справи стосовно нього в матеріалах справи відсутні. Згідно пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні, йому не було відомо про порушення кримінальної справи стосовно нього. Пояснення про обставини одержання кредиту, він давав ще в січні 2009 року і в червні цього ж року виїхав в Харків. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи поясненнями ОСОБА_3 від 19.01.2009 (а.с.69 т.2), поясненнями ОСОБА_10 -господарки квартири за адресою АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3 в Хмельницькому (а.с.223 т.1) та рапортом о/у СДСБЕЗ Хмельницького РВ Олійника О.В. від 16.10.2009 про те, що ОСОБА_3 з червня 2009 року за відомою адресою не проживає (а.с.224 т.1).
Враховуючи викладене, а також те, що постанова про порушення кримінальної справи від 29.09.2009 винесена через три місяці після виїзду ОСОБА_3 з Хмельницького, з даною постановою ОСОБА_3 ознайомили лише 29 листопада 2011 року (а.с.2 т.1), згідно рапорту о/у СКР ХРВ Квятковського В.М. ОСОБА_3 самостійно прийшов до Хмельницького РВ 27 листопада 2011 року (а.с.3 т.2), суд не вбачає в діях ОСОБА_3 ухилення від слідства та суду, що в свою чергу не дає підстав для переривання перебігу строків давності по даній кримінальній справі.
Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді 1000 (одна тисяча) грн. штрафу;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді 510 (п'ятсот десять) грн. штрафу.
На підставі ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1000 (одна тисяча) грн. штрафу.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання за ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Речові докази по справі: табель досягнень у навчанні та відвідування школи учнів 1-4 класів за 2010/2011 навчальний рік ОСОБА_13, табель досягнень у навчанні та відвідування школи учнів 1-4 класів за 2009/2010 навчальний рік ОСОБА_13, табель досягнень у навчанні та відвідування школи учнів 1-4 класів за 2010/2011 навчальний рік ОСОБА_14, табель досягнень у навчанні та відвідування школи учнів 1-4 класів за 2009/2010 навчальний рік ОСОБА_14, щоденник учениці 1-А класу школи №43 ОСОБА_13 повернути ОСОБА_3.
Інші речові докази зберігати при справі.
Судові витрати за проведення судових почеркознавчих експертиз в сумі 731,64 грн. стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.
Міру запобіжного заходу скасувати. Грошові кошти в сумі 17000 грн., внесені в якості застави ОСОБА_4 згідно квитанції №2744.933.1 від 30.11.2011 на депозит УМВС України в Хмельницькій області, повернути останньому (а.с.17, 18, 19 т.2.)
Арешт, накладений на будинок АДРЕСА_3 (а.с.144 т.2), скасувати.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий по справі:
Суддя Р.Лунь