П О С Т А Н О В А

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 червня 2006 року                                                                 м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

 за участю представника позивача дочірнього підприємства   “Інтеграл-Буд” -  Андрусика Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу  суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Вищого господарського суду України від 20 березня 2006 року у справі за позовом дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтеграл” - “Інтеграл-Буд”  до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, малого приватного підприємства “Блік”, третя особа - Львівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання неправомірною та скасування первинної та поточної державних реєстрацій права власності на приміщення павільйону кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, анулювання (вилучення) запису про реєстрацію права власності та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Львівської міської ради, дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтеграл” - “Інтеграл-Буд” , треті особи: громадська організація “Територіальна асоціація “Захист і сприяння”, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, про визнання акту ненормативного характеру недійсним,

в с т а н о в и л а:

Оскарженою ухвалою Вищого господарського суду України  від 20 березня 2006 року  суб'єкту підприємницької діяльності  - фізичній особі ОСОБА_1  відмовлено у прийнятті касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2006 року у справі, касаційну скаргу повернуто скаржнику.

 Ухвала мотивована тим, що з моменту набуття чинності Кодексу адміністративного судочинства України на даний спір поширюється компетенція адміністративних судів.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали Вищого господарського суду України з підстави порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарський справах Верховного  Суду України від 25 травня 2006 року порушено касаційне провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 20 березня 2006 року у справі № 1/812-26/331.

         Заслухавши суддю-доповідача,  представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУ) справа адміністративної юрисдикції визначена як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Дочірнє підприємство “Інтеграл-Буд”  подало у господарський суд позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання неправомірною та скасування первинної та поточної державних реєстрацій права власності на приміщення павільйону кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, анулювання запису про реєстрацію права власності.

Тобто позивачем в порядку ст. 58 ГПК України було об'єднано кілька позовних вимог.

Спірні правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачами,  щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і зобов'язання суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розібрати тимчасову споруду - збірно-розбірний павільйон літнього кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1” та звільнити земельну ділянку, що зайнята під вказаним павільйоном,  є господарськими і,  відповідно до ст. 17 КАСУ, не належить до компетенції адміністративного суду, оскільки в даних правовідносинах відповідач - обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” не здійснює владні  управлінські функції щодо позивача.

Щодо решти позовних вимог, то, враховуючи встановлену  ч.3 ст. 21 КАСУ заборону щодо об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, зазначений спір не повинен вирішуватися адміністративним судом.

За таких обставин, відмовляючи у прийнятті касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у справі, Вищий господарський суд України неправильно застосував норми процесуального права і фактично обмежив  право сторони на оскарження вказаного судового рішення у встановленому законом порядку.

         Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111¹⁷ - 111²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

 Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 20 березня 2006 року у справі №1/812-26/331 скасувати, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 від 24 лютого 2006 року на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2006 року у справі передати на розгляд по суті.

 Постанова є остаточною  і оскарженню не підлягає.