Копія
Справа № 2270/2000/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С.
при секретарі Русіновій М.М.
за участі: представника позивача представника відповідача третьої особи:ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 7307,50 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 7307,50 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.09.2011 року з метою реєстрації придбаного автомобіля він сплатив на користь управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі 7307,50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
29.02.2012 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі із заявою про повернення йому 7307,50 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це тим, що відповідно до положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" він не повинен сплачувати цей збір, оскільки він не відчужував, а набув права власності на автомобіль.
Листом управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі №1969/02 від 02.03.2012 р. у задоволенні заяви відмовлено.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить стягнути з управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі на свою користь 7307,50 грн., сплачених у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задоволити.
Представником відповідача подано заперечення проти позову, у якому він не визнає позов, вважає його необгрунтованим, посилаючись на те, що механізм сплати збору врегульований Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року та передбачає сплату збору при купівлі (придбанні) автомобіля фізичними особами.
Представником третьої особи подано заперечення, у якому позов не визнано у зв'язку з тим, що Державна казначейська служба України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, лише за поданням органів, що контролюють здійснення надходжень до бюджету.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 23 вересня 2011 року ОСОБА_6 придбав легковий автомобіль Mazda 6 FL 2.5L SDN 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, про що свідчать контракт купівлі-продажу автомобіля № 68/09/11 від 23.09.2011 року, примірник якого оглянуто судом.
При реєстрації придбаного автомобіля позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на користь управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі (отримувача) у розмірі 7307,50 грн., призначення платежу - відрахування до Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією № 114525/10 від 28 вересня 2011 року, копія якої є у матеріаліх справи.
29.02.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплачених коштів в сумі 7307,50 грн., вважаючи, що обов"язок сплати збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів не поширюється на випадок придбання (купівлі) фізичною особою автомобіля.
Листом управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі від 02.03.2012 року за № 1969/02 позивачу повідомлено про неможливість поверення коштів, сплачених в якості збору на обов"язкове державне пенсійне страхування на тій підставі, що у випадку придбання автомобіля фізичною особою, збір на обов"язкове державне пенсійне страхування сплачується особою, що набуває права власності на легковий автомобіль. У своїй відповіді відповідач посилається на Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - Порядок).
Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зазначені юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Таким чином, зазначена норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на фізичних осіб у випадку відчуження, а не при купівлі (придбанні) автомобіля.
Відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом, зокрема, купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Таким чином, Закон та Порядок по-різному регулюють питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, звернув увагу Верховний суд України у постанові від 17 червня 2008 року.
Оцінюючи правові підстави для відмови відповідача у задоволенні заяви позивача про повернення коштів, сплачених у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 року N 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, та враховуючи частину 4 статті 9 КАС України яка передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, суд вважає, що застосуванню підлягають положення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Даним Законом не передбачено сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покупцем при купівлі легкового автомобіля, а визначено, що платником збору є фізична особа при відчуженні легкового автомобіля.
Виходячи зі змісту положень Цивільного кодексу України, поняття «відчуження» передбачає перехід прав та обов'язків на річ (майно) від власника до правонабувача, у той час, як поняття «купівля» (придбання) передбачає перехід прав та обов'язків на річ (майно) від продавця (правовідчужувача) до покупця (правонабувача). Отже, під поняттям «відчуження» фактично слід розуміти припинення права власника на річ (майно), тоді як поняття «купівля» означає набуття права власності власником.
Таким чином, категорії «відчуження» та «купівля» у контексті Цивільного кодексу України є фактично протилежними за змістом та розумінням.
Отже, з аналізу зазначених обставин справи видно, що обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не може бути покладений на особу, яка набуває право власності на автомобіль (іншими словами купує його), оскільки положення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають обов'язок сплати цього збору лише у разі відчуження автомобіля.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, у даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки положення, яким визначений обов'язок фізичної особи, яка купує автомобіль, сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за змістом суперечить нормі, яка міститься у Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи те, що факт сплати позивачем при придбанні легкового автомобіля збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7307,50 грн. та зарахування цих коштів на користь управління Пенсійного фонду україни в Хмельницькому районі відповідачем не спростовано, та підтверджується наявними у справі доказами, суд вважає, що є підстави для повернення 7307,50 грн., сплачених ОСОБА_6 в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі на користь ОСОБА_6 7307,50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при придбанні легкового автомобіля Mazda 6 FL 2.5L SDN 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2012 року
Суддя/підпис/І. С. Козачок
"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок