ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/1818/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

18.04.2012 року заступник прокурора м. Вінниці від імені держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) у дохід Державного бюджету України фінансові санкції за порушення законодавства України про автомобільний транспорт у розмірі 510 грн. відповідно до постанови начальника ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 141845 від 01.12.11.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 19.04.2012 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову.

Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв'язку на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Положеннями ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Встановлено, що за наслідками проведеної перевірки додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області виявлено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність ліцензійної картки під час експлуатації легкового автомобіля в режимі таксі, про що складено акт від 13.10.2011 року (а.с.5), з яким відповідач був ознайомлений під розписку.

На підставі вищезазначеного акту начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області 01.12.2012 року винесено постанову № 141845 про застосування до відповідача фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 510 грн.

Згідно із ч.4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

При цьому порядок стягнення відповідних фінансових санкцій та порядок оскарження і опротестування постанови у справі про правопорушення визначається Кабінет Міністрів України (ч.5 ст. 60 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006 року органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

За правилами, визначеними пунктом 28 вказаного Порядку, фінансова санкція, застосована керівником органу державного контролю або його заступником за порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Змістовний аналіз норм Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови КМ України № 1190 від 08.09.2004 року "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті", а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що Головавтотрансінспекція та її структурні підрозділи на місцях, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що уповноважений застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно-господарські санкції, у випадку невиконання такими порушниками вимоги про їх сплату у добровільному порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Таке право Головавтотрансінспекції та її територіальних управлінь, на думку суду, випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт і є невід'ємною частиною передбаченого законом права застосовувати санкції до тих суб'єктів господарювання, що допустили відповідні порушення.

Оскільки прийнята начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області в межах повноважень постанова за № 141845 від 01.12.2011 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у встановленому законом порядку останнім не оскаржена та вищестоящим органом не скасована, суд приходить до висновку про правомірність звернення позивача з даним позовом та наявність правових підстав для його задоволення.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) фінансові санкції у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України

Суддя Сало Павло Ігорович