ун. № 2608/7628/12
пр. № 1/2608/622/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2012 року
м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Ковальчук В.В.,
за участю прокурора Швеця Т.О., обвинуваченого ОСОБА_6 В.М., його захисника - адвоката ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3 та сурдоперекладачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого, інваліда ІІІ групи, на утриманні якого перебувають матір та дружина - інваліди ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
28 грудня 2011 року близько 21 години 50 хв. ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_1, рухався в місті Києві по пр-ту Палладіна у напрямку від пр-ту Перемоги до вул. Стеценка, при цьому віз пасажира ОСОБА_8. З метою здійснення лівого повороту в напрямку смт. Коцюбинське виїхав на край лівої смуги руху по пр-ту Палладіна на місці перехрестя із зустрічними смугами руху. Продовжуючи лівий поворот на зелений сигнал світлофора, ОСОБА_6 порушив п. п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністра України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил), а саме, перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не дав дорогу автомобілю «Тайота» д.н.з НОМЕР_2, що рухався справа в третій смузі руху в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого скоїв зіткнення з вказаним автомобілем, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді забійної рани лобної та тім'яної ділянок голови, перелому середньої третини правої ключиці, інших численних переломів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що 28 грудня 2011 року близько 21 години 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_1, здійснював з крайньої лівої смуги руху на пр-ті Палладіна лівий поворот у напрямку смт. Коцюбинське. Продовжуючи рух на зелений сигнал світлофора, проявив не уважність, не помітив і не пропустив автомобіль «Тайота» д.н.з НОМЕР_2, який рухався справа в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого скоїв зіткнення з цим автомобілем. Внаслідок ДТП були пошкоджені транспортні засоби, йому, ОСОБА_6, а також його пасажиру ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_8 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з якими він тривалий час лікувався.
Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та розмір цивільного позову Київської міської клінічної лікарні № 17 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 на суму 11 383 грн. 90 коп. і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин та розміру цивільного позову Київської міської клінічної лікарні № 17 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 на суму 11 383 грн. 90 коп. із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п. п. 10.1 та 16.6 Правил, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.
Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 17 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 на суму 11 383 грн. 90 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_8, посилаючись на ст. ст. 1167, 1168 та 1195 ЦК України, заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування, придбання ліків), завданої злочином на суму 27 607 грн. 34 коп. та моральної шкоди, заподіяної підсудним, яку потерпілий оцінив в розмірі 50 000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_8 та його представник наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, уточнивши, що до складу матеріальної шкоди при розрахунку її розміру включені не тільки документально підтверджені витрати на лікування, внаслідок ДТП за участю ОСОБА_6, він, ОСОБА_8, був травмований, у зв'язку з чим зазнав фізичних страждань, а душевні страждання, яких він зазнав у зв'язку із фізичним болем, мали тривалий характер.
Підсудний ОСОБА_6, не заперечуючи підстав заявленого до нього позову потерпілого, визнав його частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди - тільки на суму доку-ментально підтверджених витрат безпосередньо на ліки, а моральної шкоди - на суму 5 000 грн.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого, суд виходить з такого.
У судовому засіданні безспірно встановлено, що 28 грудня 2011 року внаслідок ДТП за участю ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим той перебував на стаціонарному лікуванні з 28 грудня 2011 року по 13 лютого 2012 року, зазнавши хірургічного втручання.
Обставини травмування та лікування ОСОБА_8 внаслідок ДТП підтверджуються об'єктивними даними, які містять досліджені в судовому засіданні карта виїзду швидкої допомоги № 1547 від 28.12.11р, довідка Київської міської клінічної лікарні №17 від 30 грудня 2011 року, витяг з медичної картки стаціонарно хворого ОСОБА_8 №1910 від 13.02.12р, висновок судово-медичної експертизи.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними, товарними чеками, рахунком-фактурою, квитанціями, фіскальними чеками, ОСОБА_8 поніс витрати на придбання ліків у зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням на загальну суму 16 698, 77 грн., відтак витрати на вказану суму суд визнає документально підтверджені, а позов про їх відшкодування таким, що підлягає задоволенню.
Водночас, витрати потерпілого на загальну суму 765, 98 грн., хоча і є документально підтверджені, про те не можуть бути віднесенні до витрат на лікування та придбання ліків, оскільки стосуються придбання засобів особистої гігієни та інших товарів побуту (30,64 грн. - фіскальний чек від 11 лютого 2012 року та 35, 34 грн. - фіскальний чек від 15 січня 2012 року), внесення благодійних пожертв (650 грн. - касовий ордер № 23), отримання послуг транспорту (50 грн. - чек від 19 квітня 2012 року).
В іншій частині витрати потерпілого на ліки та лікування документально не підтверджені.
Таким чином, заслухавши пояснення сторін та думку прокурора, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1187 та 1195 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_8 частково, а саме: - з відшкодування йому матеріальної шкоди лише на суму 16 698, 77 грн., а моральної шкоди - 15 000 грн., враховуючи при цьому характер протиправних дій відповідача, його ставлення до потерпілого після події злочину (навідування у лікарню, прояви співчуття), ступінь його вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, пов'язаних з проведеними хірургічними операціями. В іншій частині належить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.
При призначенні підсудному ОСОБА_6 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є необережним злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, який: є інвалідом ІІІ групи, утримує інвалідів матір та дружину; має скрутне матеріальне становище; характеризується позитивно, займається суспільно корисною працею, що потребує наявності водійських прав; до кримінальної відповідальності притягається вперше, натомість у жовтні 2011 року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (ст. 125 КУпАП). Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6, суд визнає його щире каяття і те, що він сам отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6, судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному випадку призначивши ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 299, ст.ст. 321-324, 328, 330 - 335 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, перед-баченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підстави ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 - підписка про невиїзд - після набрання вироком законної сили скасувати.
Позов Київської міської клінічної лікарні № 17 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_6 11 383 грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 90 коп. на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (ГУДСКУ у м. Києві, р/р № 35423005001329, код ЄДРПОУ 03319759, МФО 820019).
Позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., а в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 16 698 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн., 77 коп. В іншій частині, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 10 908 грн. 57 коп., моральної шкоди на суму 35 000 грн. - в задоволенні позову потерпілого відмовити.
Стягнути із засудженого ОСОБА_6 В.М. на відшкодування судових втрат 1 682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн. 90 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДСКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта).
Речові докази: автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику (м. Київ, пр-кт Перемоги, 139), автомобіль «Тойота» д.н.з НОМЕР_2, який зберігається у гр. ОСОБА_7 - передати належним володільцям.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК