Справа № Провадження №11-673/12 11/1090/2687/12 Головуючий у І інстанціїАніпко

Категорія11Доповідач у 2 інстанції Матюшко

05.06.2012

УХВАЛА

Іменем України

30 травня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого, судді: Габрієля В.О.,

суддів: Матюшка М.П., Полосенка В.С.,

за участю прокурора: Скрипки І.М.,

потерпілої : ОСОБА_1,

представника потерпілої : ОСОБА_2,

представника потерпілої : адвоката ОСОБА_3,

представника засудженого ОСОБА_4 : ОСОБА_5,

представника засудженого ОСОБА_6 : ОСОБА_7,

захисника : адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, адвоката, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, адвокатів, які діють в інтересах засудженого ОСОБА_4, громадського захисника, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, та засудженого ОСОБА_4, на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2012 року, яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гостомеля Київської області, українця, громадянина України, освіта середня.,непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 153 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, за ч. 3 ст. 153 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев'ять ) років.

На підставі ст.. 70 КК України призначено ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев'ять ) років.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ірпеня Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 153 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, за ч. 3 ст. 153 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 ( вісім ) років 10 ( десять ) місяців.

На підставі ст.. 70 КК України призначено ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 8 ( вісім ) років 10 ( десять ) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

У вироку зазначено, 29.05.2011 приблизно о 19.00 год. ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 неподалік «Склозаводу», що в сел. Гостомелі Київської області, розпочали вживати алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв, в процесі розмови, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_6 піти до його колишньої дівчини ОСОБА_1, яка на той час проживала в будинку АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_10, для того щоб з'ясувати з нею стосунки. Дану пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтримали, Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вирушили до будинку АДРЕСА_3. Підійшовши до вказаного будинку ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_10 та під вигаданим приводом продажі мобільного телефону, попросив останнього вийти на вулицю, на що ОСОБА_10 погодився. Вийшовши на вулицю ОСОБА_10 став розмовляти з ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 В ході розмови ОСОБА_9 сказав ОСОБА_10 щоб він покликав ОСОБА_1, на що ОСОБА_10 погодився. Після цього, ОСОБА_1 вийшла на вулицю та розпочала розмовляти з ОСОБА_9 В ході розмови, між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого останній штовхнув ОСОБА_1, від чого вона впала на землю та вдарилась головою. В цей час ОСОБА_4 знаходився біля ОСОБА_9, а ОСОБА_6 неподалік від них розмовляв з ОСОБА_10, у яких також відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 наніс декілька ударів рукою по обличчю та тулубу ОСОБА_10 В цей час, приблизно о 01.00 год. 30.05.2011, ОСОБА_9 зателефонував на мобільний телефон батько, після чого останній, з місця події пішов додому, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 залишились. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_10 та спільно з ОСОБА_6 почали наносити йому удари руками та ногами по обличчю і тулубу. Побачивши це, ОСОБА_1 намагалася припинити протиправні дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6, так як з ОСОБА_10 вона підтримувала близькі стосунки та він є її близькою особою.

В цей час у ОСОБА_4 виник умисел направлений на задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім способом. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім способом ОСОБА_4, наказав ОСОБА_1 задовольнити його статеву пристрасть неприроднім способом, при цьому знав та усвідомлював що остання є неповнолітньою. Даний злочинний умисел ОСОБА_4 підтримав ОСОБА_6, чим вступив з ним у злочинну змову. Вимогу ОСОБА_4, ОСОБА_1 не виконала, в результаті чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжили наносити удари ОСОБА_10 Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під приводом припинення побиття ОСОБА_10, знову почали вимагати у ОСОБА_1 задовольнити їх статеву пристрасть неприроднім способом, тим самим поставили останню в безвихідне становище. Сприймаючи погрози ОСОБА_4 та ОСОБА_6, як реальні, боячись за своє та ОСОБА_10 життя і здоров'я, ОСОБА_1 погодилася виконати вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Після чого, ОСОБА_4 з ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, взяли ОСОБА_1 під руки та силою, проти її волі, повели до паркану будинку № 37-а, по вулиці Пушкіна, в сел. Гостомелі Київської області. Підійшовши до вказаного паркану, ОСОБА_4 знову висунув вимогу, щодо задоволення його та ОСОБА_6 статевої пристрасті неприроднім шляхом, а також словесно став погрожувати їй застосуванням насильства до неї та ОСОБА_10 у випадку її непокори. Сприймаючи дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реально, ОСОБА_11 знаходячись у безвихідному становищі, була змушена виконати їх вимоги. Далі користуючись тим, що опір ОСОБА_1 подоланий, та її воля пригнічена, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом та доводячи його до кінця ОСОБА_4 посягаючи на статеву свободу та недоторканість ОСОБА_1, оголив свій статевий орган та ввів його в ротову порожнину останньої і таким чином задовольнив свою статеву пристрасть неприроднім способом. Після задоволення статевої пристрасті ОСОБА_4, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом та доводячи його до кінця, посягаючи на статеву свободу та недоторканість ОСОБА_1, оголив свій статевий орган та ввів його в ротову порожнину останньої, і таким чином задовольнив свою статеву пристрасть неприроднім способом.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_6 30.05.2011 близько 02 години (точний час досудовим слідством не встановлено) перебуваючи біля будинку № 37-а. по вулиці Пушкіна в сел. Гостомелі Київської області, після задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім способом з ОСОБА_1, маючи на меті злочинний умисел направлений на зґвалтування останньої, висунув вимогу щодо вступу з ним в природні статеві зносини. Дану вимогу ОСОБА_1 не виконала. Після цього. ОСОБА_4 з ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на зґвалтування ОСОБА_1, словесно стали погрожувати їй застосуванням фізичного насильства до неї та ОСОБА_10, у випадку її непокори. В подальшому сприймаючи погрози ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реально, ОСОБА_1 знаходячись у безвихідному становищі, була змушена виконати їх вимоги. Після цього, ОСОБА_6 відійшов на кілька метрів в сторону де спостерігав за ОСОБА_10 та прилеглою територією, для того, щоб ніхто не зміг завадити злочинним діям ОСОБА_4, а ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_1, свідомо посягаючи на статеву свободу та недоторканість, використовуючи подавлений і пригнічений психічний стан потерпілої, після задоволення з нею статевої пристрасті неприроднім способом, зняв з ОСОБА_1 нижній одяг, нахилив її спиною до себе та ввів свій статевий орган в піхву, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_11 згідно з висновком експерта від 29.06.2011 № 35/40(о), були заподіяні наступні тілесні ушкодження: забій м'яких тканин голови, синці кінцівок та садна тулуба, які виникли від дії тупого(их) предмету(тів), по строку можуть відповідати подіям, зазначеним потерпілою і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крововилив в пристінку піхви, виник від дії тупого предмету, можливо при спробі чи при скоєнні статевого акту.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрунтовуючи апеляцію тим, що вимоги кримінально-процесуального законодавства при винесенні вироку не були отримані, а саме у вироку не мотивовано з яких саме підстав суд не взяв до уваги ті чи інші показання підсудних, визнавши їх не логічними та не послідовними.

В апеляції адвокат, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрунтовуючи апеляцію тим, що вказаний вирок постановлений незаконно, не відповідає фактичним обставинам справи та призначенню покарання засудженому ОСОБА_6, з тих підстав, що відсутність вини у скоєному злочині передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України підтверджується показами самої потерпілої ОСОБА_1, яка в ході судового розгляду дала покази про те, що ОСОБА_6 не примушував останню до інтимних стосунків природнім шляхом та не вступав з нею в такі стосунки, крім того судом першої інстанції не враховано обставини, які підтверджують завдання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_9, а цей факт інкримінується ОСОБА_6 Також, судом першої інстанції при постановленні вироку, фактично не врахована думка законного представника потерпілої, яка просила суд суворо не карати ОСОБА_6 При призначенні покарання суд не врахував всі пом'якшуючі обставини відповідно до ст.. 66 КК України.

В апеляції захисник, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, який просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрутувавши апеляцію тим, що судом першої інстанції було враховано лише певні факти, покази засуджених та свідків і не було звернута увага на інші факти, а саме про те, що потерпілій не могли бути заподіяні тілесні ушкодження від ОСОБА_4, а саме забій м'яких тканин голови, синці кінцівок та спадин тулуба, оскільки він її не чіпав про, що підтверджують свідки. Також на судовому засіданні не була підтверджена моральна шкода, були тільки слова потерпілої і до суду не було надано жодних документів, які підтверджують її спробу суїциду та не було надано жодної довідки від лікарів, чеки на лікування, які б підтвердили суму її лікування. Судом першої інстанції не було розглянуто всі пом'якшуючі обставини до ОСОБА_4, а саме характеристики з місця проживання, з селищної ради, від дільничного, з місця роботи де він проходив виробничу практику та те, що раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності.

В апеляції громадський захисник, який діє в інтересах ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрунтовуючи апеляцію тим, що згідно заяви потерпілої ОСОБА_1, вона не має претензій до ОСОБА_6 по обвинуваченню його за ч. 3 ст. 152 КК України. Також, судом першої інстанції безпідставно було стверджено, що ОСОБА_6 на судовому засіданні давав неправдиві та необґрунтовані свідчення, тому, що вони не відповідають показам, які він давав на досудовому слідстві. В суді не була підтверджена також та обставина, що потерпіла три рази намагалася покінчити своє життя самогубством, не надала ніяких підтверджень. Судом першої інстанції не було розглянуто всі пом'якшуючі обставини до ОСОБА_6

В апеляції адвокат, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрунтовуючи апеляцію тим, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, а міра покарання -тяжкості злочину та особі засудженого, і суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції в своєму вироку фактично посилається на докази, які були добуті на слідстві, а в суді не знайшли свого підтвердження, також не було добуто доказів щодо попередньої змови групою осіб і вважає, що вказані кваліфікуючі ознаки злочину в суді не знайшли свого підтвердження.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Обгрунтовуючи апеляцію тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що потерпіла змінювала неодноразово свої показання.

Заслухавши доповідача, прокурора, засуджених, їх захисників, кожний з яких підтримав вимоги своїх апеляцій, потерпілу та її представників, котрі просили вирок суду залишили без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, доповнень та заперечень до них, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції засуджених та їх захисників -до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.. 367 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ст.. 369 названого Кодексу вирок вважається таким, що не відповідають фактичним обставинам справи, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженнями в судовому засіданні, а також коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.

В описовій частині вироку суд зазначив, що вина ОСОБА_4, і ОСОБА_6 доводиться їх показами на досудовому слідстві в якості підозрюваних, але ці покази не збігаються з показами підсудних в судому засіданні, тому суд оцінює їх практично, оскільки ці покази є не логічними і не послідовними, тобто суд першої інстанції всупереч вимог ст.. 323 КПК України у вироку не мотивував, з яких підстав не взяв до уваги ті чи інші покази підсудних. Також судом в якості доказу вини підсудних у вироку наведені покази свідка ОСОБА_9, які одночасно оцінені критично, але покази названого свідка на досудовому і судовому слідстві носять істотні суперечності, проте суд не мотивував свого висновку.

Крім того в судовому засіданні підсудні вказували, що на них під час досудового слідства працівниками міліції здійснювався фізичний та психологічний тиск. Проте ці доводи ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не були перевірені з прийняттям рішення в порядку ст.. 97 КПК України.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені в ухвалі недоліки, дати добутим доказам належну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, а апеляцію засуджених та їх захисників задовольнити частково. Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2012 року щодо засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у виді взяття під варту -залишити без зміни.

Судді : 1.______________________2._____________________3.___________________

З оригіналом згідно : суддя : Матюшко М.П.