РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2012 року Справа № 2/1214/625/2012
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Горбатенко О.В.,
при секретарі Литвиненко Л.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Лавренової О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання кредитного договору удаваним правочином, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач -ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання кредитного договору удаваним правочином, в якому просила визнати кредитний договір № 500136842, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк»удаваним правочином, застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № 500136842 від 27.06.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», - таким, що укладений в національній валюті України -гривні. А саме, вважати, що кредит був наданий в сумі 13950 грн. на умовах визначених в договорі, застосуати наслідки удаваного правочину та затвердити в якості додатку № 3 до кредитного договору № 500136842 від 27.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк»- новий графік платежів, складений із розрахунку того, що кредит був наданий в українській гривні на суму 13950 грн. в порядку, визначеному договором, посилаючись на наступне.
27.08.2009 року ОСОБА_1 на підставі укладеного договору кредиту № 500136842 із ЗАТ КБ «Альфа-Банк», в подальшому назву було змінено на ПАТ «Альфа-Банк»були отримані грошові кошти в сумі 13950 грн. За час користування грошовимим коштами, позивач здійснювала погашення заборгованості за кредитом в національній грошовій одиниці гривні, шляхом внесення готівки до каси банку в сумі 525,57 грн. Згідно договору кредиту, позивачу відповідач повинен був надати кредит в іноземній валюті долар США в сумі 3629,70 доларів США, зі сплатою 20,99 % річних. Кредит надавався строком до 27.06.2011 року. Для отримання кредитних коштів позивачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та 27.06.2008 року видано платіжну картку № НОМЕР_2. Вважає, що між сторонами насправді було укладено кредитний договір в національній валюті України -гривні, що не суперечить законодавству України, але кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач був вимушений звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги та обставини, викладені в позовній заяві підтримала, просила задовольнити. Додатково пояснила, що на момент укладання кредитного договору вона працювала в ПАТ «Альфа-Банк». Кредитний договір вона уклала з відповідачем формально в іноземній валюті, хоча вважала, що оформила в гривнях. З кредитним договором була ознайомлена, особисто підписувала, знала, що кредит видається в гривнях. Кредитні гроші отримувала в гривнях по курсу долара США на момент отримання, відсотки по кредиту сплачувала також в гривнях по курсу долара. Просила визнати кредитний договір удаваним правочином, оскільки не згодна з курсом валют.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав, просив позов задовольнити, додатково пояснив, що позивачка уклала кредитний договір з відповідачем на отримання кредиту в іноземній валюті, а фактично отримала кредит на картку в гривнях. Сплачувал борг позивачка теж в гривнях.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідач Лавренова О. В. в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що банк умови кредитного договору, укладеного між банком та позивачкою, виконав в повному обсязі, надавши позивачці кредитні кошти. Позивачка певний час теж виконувала обов'язки, сплачуючи борг по кредитному договору. Кредитні кошти позивачці були перераховані на картковий рахунок, при оформлені кредиту спеціалістом банку було роз'яснено позивачці, що кредит видається в гривнях згідно курсу валют, а кредитний договір укладається в доларах.
Суд досліджує письмові докази: графік погашення аннуїтету /а.с.3/, копія кредитного договору № 500136842 /а.с.4/, копія заяви на відкриття поточного (карткового) рахунку /а.с.5/, копії квитанцій /а.с.6,7/, копія розписки /а.с.8/, копія паспорта /а.с.9/, копія довіреності /а.с.11/, заперечення відповідача /а.с.14-15/, копія статуту /а.с.16-18/, копія анкети-заяви на отримання кредиту /а.с.19/, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки /а.с.21-22/, умови кредитування /а.с.23-26/, копія банківської ліцензії /а.с.30/, копія дозволу № 61-4 та додатку/а.с.31-33/, виписка /а.с.50/, довідка /а.с.55/, розрахунок заборгованості /а.с.56/, розрахунок заборгованості за кредитом /а.с.57/, виписка по особовим рахункам /а.с.58-73/.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
П. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В судовому засіданні встановлено, що 27 червня 2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», укладено кредитний договір № 500136842/а.с.4/, шляхом пропозиції однієї сторони -ОСОБА_1 укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною -ЗАТ «Альфа-Банк», зазначене підтверджується офертою ОСОБА_1 /а.с.38/ та анкетою -заявою на отримання кредиту /а.с.19/.
З зазначеного вбачається, що ініціатором укладання кредитного договору була позивач ОСОБА_1
Зі змісту позовної заяви, пояснень позивачки та представника позивачки в судовому засіданні, вбачається, що вони як на підставу для визнання кредитного договору удаваним правочином, вказали на те, що істотна умова договору, а саме, валюта у якій надавався кредит, в договорі визначена, як долар, хоча насправді надавався кредит в гривні. І оскільки ОСОБА_1 кредитні кошти в доларах не отримувала, кредитні кошти банк перерахував саме у гривнях, за таких умов, позивачка вважала, що укладає кредитний договір саме у гривнях, а тому на їх думку кредитний договір, укладений в доларах США, є удаваним правочином.
На думку суду, зазначене не може бути підставою для визнання оспорюваного кредитного договору удаваним правочином, оскільки такі твердження позивачки, її представника спростовуються, зокрема поясненнями представника відповідача і матеріалами справи, а також кредитним договором № 500136842, укладеним 27.06.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк»/а.с.4/ та додатком № 1 до кредитного договору (графік платежів та розрахунок вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг) /а.с.43-44/.
Як вбачається з п. 1 кредитного договору кредит надається в сумі 3629,70 USD.
Згідно п. 7 кредитного договору платежі з повернення кредиту здійснюватимуться згідно додатку № 1, щомісячно 27 числа рівними частинами в сумі 127 доларів 00 центів.
Крім того, додатком № 1 /а.с.43-44/, який є невід'ємною частиною оспорюваного кредитного договору, встановлено графік погашення кредиту, у відповідності до якого погашення кредиту здійснюється у валюті кредиту -в доларах США.
Підписи ОСОБА_1 на оферті /а.с.38/, згідно якої надавався позивачці кредит та додатку № 1 до кредитного договору /а.с.43-44/, яким передбачалося повернення кредиту у доларах, а не у гривнях, свідчить про те, що позивачка сама запропонувала укласти кредитний договір у доларах США, в тому числі і на його погашення в доларах США; та те, що позивачці було відомо про надання банком та отримання нею кредиту у доларах, а не у гривнях.
На підставі викладеного, вбачається, що дії як позивача, так і відповідача були спрямовані на виникнення між ним кредитних правовідносин, які виникають на підставі кредитного договору, і для виникнення цих праввовідносин не має значення валюта кредитування. Доказів того, що їх дії фактично були спрямовані на виникнення інших правовідносин, ні позивачка, ні її представник суду не надали. Крім того, будь-яких доказів укладення оспорюваного кредитного договору з метою приховання іншого правочину, який сторони нібито хотіли укласти, і який саме правочин, ні позивачка, ні її представник суду не надали.
Позивачка в обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що удаваною є істотна умова оспорюваного кредитного договору, якою передбачена валюта надання кредиту і погашення його в доларах, оскільки між сторонами фактично укладався кредитний договір в національній валюті, а не в доларах, що на її думку є підставою для визнання кредитного договору удаваним правочином. Однак таке посилання є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним визнається правочин, а не окремі його умови.
Відповідно до ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України використання інозеної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків, на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Згідно зі с. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»кошти -це гроші у національній чи іноземній валюті.
Посилання позивачки на те, що через значне підвищення курсу долара США до української гривні, у зв'язку з чим позивачка в даний час змушена сплачувати значно більшу суму кредиту в гривні, ніж фактично отриману від відповідача, не є підставою для визнання кредитного договору удаваним правочином. Крім цього, відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, вимог розумності та справедливості.
Також суд бере до уваги, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту в доларах США, позивачка не могла не усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є беззмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому мала передбачити та враховувати підвищення валютного ризику за цим договором.
Оскільки позивачка не довела, а в судовому засіданні не здобуто жодних доказів удаваності кредитного договору № 500136842 від 27.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», суд відмовляє позивачці у задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору удаваним правочином.
Оскільки суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для визання кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк»удаваним правочином, це є підставою і для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання його таким, що укладений в національній валюті України -гривні та затвердження нового графіку платежів, складеного із розрахунку того, що кредит був наданий в українській гривні на суму 13950 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 192, 235, 533, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання кредитного договору удаваним правочином - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення.
СУДДЯ О.В. ГОРБАТЕНКО