"29" березня 2012 р. Справа № 2-557/12

справа №2-557/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого Рудюка О.Д.

при секретарі Зелінському Я.І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Вишгороді цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання договору дарування частково недійсним, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на майно: Ѕ частину житлового будинку (63% готовності) з надвірними будівлями та Ѕ частина земельної ділянки в АДРЕСА_1. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто зі спадкоємців (сторони по справі) не звертався. Після оформлення права власності на земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 уклав договори дарування з відповідачкою ОСОБА_3 Вважаючи, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті матері шляхом проживання у її будинку, користування всіма речами домашнього вжитку, вона просила суд визнати договори дарування частково недійсними, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері та визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері на ј частину спадкового майна.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечували.

Представник Демидівської сільської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просив розглянути справу у його відсутності, про що надіслав до суду відповідний лист №161 від 01.03.2012р.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено наступне. Згідно рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів №4 від 28.01.1985р. відповідачу ОСОБА_2, який працював водієм у радгоспі ім. Васильєва, було видано дозвіл на нове будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 площею садиби 1200кв.м.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №211270 на підставі рішення 20 сесії У скликання Демидівської сільської ради №16-1 від 19.11.2007р. є власником земельної ділянки площею 0,1236га. по АДРЕСА_1 -для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Отже відповідач ОСОБА_2, будучи одноособовим власником вказаної земельної ділянки та житлового будинку (63% готовності, незавершене будівництво), що на ній зведений, згідно договорів дарування 21.12.2011р. подарував їх відповідачці ОСОБА_3

Позивачка, звертаючись до суду з вимогою про визнання частково недійсними (у частині ј) договорів дарування від 21.12.2011р. житлового будинку та земельної ділянки, посилалась на ст.ст.203,215,216,217 ЦК України

Суд вважає посилання позивачки на зазначені вище вимог статті помилковим, оскільки при укладенні договорів дарування сторонами було дотримано всіх вимог ст.203 ЦК України і підстави для визнання їх недійсними, передбачені ст.215 ЦК України відсутні, тому у задоволенні вказаних позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, звертаючись з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини, позивачка пропустила строк позовної давності, так як з часу відкриття спадщини минуло більше 22 років. Будь-яких доказів, які свідчили б про поважність причин пропущення позивачкою строку позовної давності, останньою не наведено, вона, зокрема, не просила суд його поновити.

Позивачка зазначає, що вищевказані земельна ділянка та житловий будинок незакінчений будівництвом є спадковим майном, у зв'язку з чим просить суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Суд також не знаходить підстав для задоволення даної позовної вимоги, оскільки спірним майном, яке на праві власності належало відповідачу ОСОБА_2, останній правомірно розпорядився на власний розсуд, на даний час це майно на законних підставах належить відповідачці ОСОБА_5, а відтак воно не є спадковим.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на ј частину вищевказаного майна, то у її задоволенні також слід відмовити, оскільки ця вимога є взаємопов'язаною з попередніми іншими позовними вимогами і підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що поданий позивачкою позов є безпідставним, а відтак, задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.203,215 ЦК України, керуючись ст.ст.60,88,213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання договору дарування частково недійсним, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ