"09" лютого 2012 р. Справа № 2-1270/11

Справа № 2-85/ 2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2012 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Божок С.К.

при секретарі –Грищенко К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « ОТП-Банк » про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків.

                                         встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків. Свої вимоги обґрунтовував наступним : 15 січня 2008 р. між сторонами був укладений кредитний договір № GL-013/012/2008 , за умовами якого відповідач надав йому цільовий кредит в сумі 23800 доларів США, що в гривневому еквіваленті склало 117564 грн. за курсом Національного банку України. Зазначені кредитні кошти відповідач надав позивачу для їх цільового використання –на купівлю автомобіля Nissan Qashqai. Отримання кредиту в доларах США для розрахунку із ТОВ „ Свобода-Авто ” йому було рекомендовано працівниками відповідача , через те, що кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше , ані ж ресурси в українській гривні. При цьому працівники відповідача усвідомлювали той факт, що розрахунки по договору купівлі-продажу будить проводитися в українській гривні. Відповідач на виконання умов кредитного договору та договору купівлі-продажу перерахував на користь ТОВ „ Свобода- Авто” кошти в сумі 117 564 грн. Кредитний договір передбачає, що кредит наданий позивачу у доларах США та розрахунку між позивачем та відповідачем мають здійснюватися у тій самій валюті. Але насправді, кредитний договір є удаваним правочином , так як його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме було здійснено надання кредиту в національній валюті України –гривні. Відповідач перерахував на виконання умов договору купівлі-продажу в якості оплати кредитних коштів за автомобіль на користь ТОВ „ Свобода-Авто” 117 561 грн. згідно договору купівлі-продажу. Тобто , відповідач фактично виконав своє зобов”язання по наданню кредиту саме в Національній валюті - гривні. Це свідчить про те, що між позивачем та відповідачем насправді було укладено кредитний договір в національній валюті України –гривні , але кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США. Відносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані договором про надання позивачу кредиту в національній валюті України –гривні. Вважає, що необхідно перерахувати в українську гривню всі платежі сплачені позивачем в доларах США за курсом Національного банку України, який діяв на день погашення позивачем заборгованості по кредиту, Укладення вищезазначеного удаваного правочину порушує права позивача тим, що через значне підвищення курсу долара США до української гривні , позивач у даний час змушений сплачувати значно більшу суму тіла кредиту в гривні , ніж фактично отриману від відповідача, то значно більшу суму процентів в гривні, ніж фактично передбачено кредитним договором. Просить визнати кредитний договір удаваним правочином , застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № GL-013/012/2008 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ „ ОТП-Банк” таким, що укладений в національній валюті України –гривні , а саме вважати, що кредит був наданий у сумі 117 561 грн. на умовах , визначених в договорі. Зобов”язати відповідача затвердити в якості додатку „ 1 до кредитного договору № GL-013/012/2008 новий графік платежів , складений із розрахунку того, що кредит був наданий в українській гривні на суму 117, 561 грн. в порядку, визначеному договором.

Під час судового розгляду справи представник позивача доводи позовної заяви підтримав у повному обсязі . Стверджував, що позивач дізнався про те, що розрахунки по договору купівлі-продажу проводилися в національній валюті під час останньої сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Про день, час слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Направив на адресу суду заяву про застосування строку позовної давності та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів , розглянувши справу у заочному провадженні відповідно до вимог ст.. 224, 226 ЦПК України.

Суд вислухавши доводи представника позивача , допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

15 січня 2008 р. між сторонами був укладений кредитний договір № GL-013/012/2008, за умовами якого відповідач надав позивачу цільовий кредит в сумі 23800 доларів США. Зазначені кредитні кошти відповідач надав позивачу для їх цільового використання –на купівлю автомобіля Nissan Qashqai, зі сплатою 10,99 % річних , термін остаточного повернення - 15.01.2015 р.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем , відповідно до якого кредитодавець надає кошти ( споживчий кредит ) або бере зобов»язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Даною статтею визначені права та обов»язки сторін договору споживчого кредиту.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 617 ЦК України особа, яка порушили зобов»язання , звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

При укладенні кредитного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах. А доводи представника позивача про те, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для визнання кредитного договору удаваним не можуть бути прийняті до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачено стабільний курс іноземної валюти до національної валюти гривні. Відповідно до Закону України «Про Національний банк України « офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України . Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, відповідно до Положення «про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003 р. , визначається , що офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно.

Таким чином, укладаючи договір в іноземній валюті, та, беручи на себе обов»язки погашення цього кредиту , а саме в доларах США , позивач повинен був усвідомлювати , що курс національної валюти України до долару США не є стабільним, та те що зміна цього курсу можливо настане , а тому повинен був передбачити нарахування підвищення валютного ризику за цим договором.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов»язковим для виконання сторонами згідно ст.. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом згідно ст.. 525 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача стосовно надання кредиту позивачу на умовах, викладених у кредитно - заставному договорі, є правомірними і зокрема такими, що відповідають кредитному договору. Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що кредитний договір підписаний як позивачем так і уповноваженим представником відповідача, він містить всі суттєві умови, передбачені законом для договорів і які мають істотне значення , а також які були узгоджені сторонами при укладенні даного договору.

Судом не встановлено жодного з порушень закону з боку відповідача при укладенні оспорюваного договору , на які вказує позивач у позові, а також судом не встановлено , що позивач був введений в оману відповідачем при укладенні договору, що сторони, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, мали за мету приховати інший правочин, оскільки позивачем не надано на підтвердження цього будь-яких доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які посилався як на підставу свої позовних вимог.

Представник відповідача просить застосувати строки позовної давності , посилаючись на те, що перебіг строку позовної давності для визнання удаваним кредитного договору має бути день, наступний за його укладенням або день, наступний за тим, в який позивачу стало відомо про укладення такого договору. Перебіг строку позовної давності для Кредитного договору № GL-013/012/2008 від 15.01.2008 р. розпочався для позивача 16.01.2008 р. та закінчився по спливу 3-років , тобто 16.01.2011 р. Позовна заява була подана після закінчення строку позовної давності.

Судом не встановлено порушення, невизнання або спорювання прав позивача, тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі за недоведеністю заявлених позовних вимог , а не по строкам позовної давності.

Керуючись ст. 3, 10, 60, 212, 213, 215, 88, 209 ч. 3 , 224, 226, 228 ЦПК України, ст.ст.16, 525, 526, 627, 203, 204, 629, 235, 257, 267 ЦК України , суд          

Вирішив :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства « ОТП-Банк » про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя