СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
02 червня 2008 року | Справа № 2-24/442-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Бисикало Тетяна Анатоліївна, довіреність №2222/9/10 від19.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 14.04.2008 року у справі № 2-24/442-2008А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (вул. Леніна, 2,Алушта,98500)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, Алушта, 98500)
про визнання протиправним та скасування повідомлення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" звернувся з позовом до суду про визнання протиправним та скасування повідомлення від 09.02.2007 року №101020007566120/0, яким Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим здійснено перерозподіл суми 5244,05 грн. на погашення податкового боргу в сумі 3435,24 грн. та пені в сумі 291,96 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявою уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №101020007566120 від 09.02.2008 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2008 року у справі №2-24/442-2008А (суддя Колосова Г.Г.) позов задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що податковий орган неправомірно здійснено перерозподіл суми 5244,05 грн. на погашення податкового боргу в сумі 3435,24 грн. та пені в сумі 291,96 грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору було порушено вимоги норм матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Алуштинської міської ради 06.11.2001 року і взято на облік у Державній податковій інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим.
17.12.2007 року позивач направив відповідачу лист вих. № 369 від 17.12.2007 року з проханням повідомити, на якій підставі нарахована пеня в розмірі 291,91 грн. за кодом платежу 13050200 (орендна плата з визначенням податкового зобов'язання, на яке нараховано пеню), на яке податкове зобов’язання та за який період.
Відповідач 21.12.2007 року надав повідомлення №101020007566120 від 09.02.2007 року згідно з яким Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим здійснено перерозподіл суми 5244,05 грн., сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" згідно платіжному документу №104 від 09.02.2007 року на погашення податкового боргу в сумі 3435,24 грн. та пені в сумі 291,96 грн.
Позивач не погодившись з здійсненим перерозподілом та винесеним повідомленням вернувся до суду з вимогами визнати його протиправним та скасувати.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" надало податкові розрахунки орендної плати за землю №118 від 14.01.2006 року на суму 116377 грн. та №659 від 31.01.2006 року на суму 4073,20 грн.
Відповідно до цих розрахунків узгоджено зобов'язання з орендної плати за землю державної та комунальної власності за січень-листопад 2006 року у сумі 9698,09 грн. щомісячно, у грудні 2006 року - 9698,01 грн. (розрахунок № 118 від 14.01.2006) та за січень-серпень 2006 року у сумі 339,43 грн. щомісячно, вересень-грудень 2006 року у сумі 339,42 грн. щомісячно.
03.10.2006 позивач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок орендної плати за землі державної та комунальної власності (вх. № 19218) зі зменшенням попередньо визначеного податкового зобов'язання на 77062,21 грн. у зв'язку з викупом земельної ділянки, яким погашено податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності за період з 24.11.2006 по 09.02.2007 на суму 12737,20 грн.
Однак згідно з частиною 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на яку посилається відповідач при винесенні повідомлення, якщо платник податків не сплачує неню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Тобто підставами для застосування наведеного положення закону є наявність податкового зобов'язання та несплата такого зобов'язання у визначений чинним законодавством строк.
Але позивач не є платником орендної плати на землю з 10.05.2006 року. Надані позивачем документи свідчать про те, що він 10.05.2006 року став власником земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки: серія КМ № 124744 від 10.05.2006 року кадастровий №0110300000: 01: 007: 0096; серія КМ№ 124746 від 10.05.2006 року кадастровий №0110300000: 01: 007: 0097; серія ЯБ № 533465 від 10.05.2006 року кадастровий №0110300000: 01: 007: 0098; серія КМ № 124745 від 10.05.2006 року кадастровий №01 103 000 00: 01: 007: 0099.
Позивач листом №213 від 06.06.2006 року повідомив відповідача про придбання орендованих земельних ділянок у власність та надав розрахунок земельного податку.
За таких умов судова колегія вважає, що відповідно до статті 15 Закону України "Про плату за землю" позивач не є платником орендної плати за землю.
Цей висновок також підтверджується актом Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №1394 від 21.09.2006 року про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" за період з 01.07.2005 року до 30.06.2006 року, згідно з яким не встановлено розбіжностей між даними розрахунку плати за землю в частині орендної плати, що надавався позивачем до податкового органу та даними бухгалтерського обліку. У розрахунках плати за землю за 2005-2006 роки враховані коефіцієнти індексації грошової оцінки землі.
Оплата здійснена в повному обсязі та у межах строків, встановлених законодавством. Призначенням платежу згідно з платіжним документом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" №104 від 09.02.2007 року є «штрафні санкції згідно ст.17.1.7 за 2006р».
Тобто відсутні передбачені частиною 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підстави застосування наведеної норми закону.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок , земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Відповідно до статті 13 вказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальної власності - договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" передбачено зобов'язання власників землі та землекористувачів сплачувати земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач згідно з договором оренди від 26.07.2002 року був платником орендної плати за користування земельними ділянками. Із пояснень сторін стає зрозумілим, що орендна плата за період з 26.07.2002 року по 06.06.2006 року сплачувалась позивачем належним чином, в розмірах та у строки, встановлені чинним законодавством.
Приймаючи до уваги те, що позивач після оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до Закону України "Про плату за землю" не мав сплачувати орендну плату, судова колегія дійшла до висновку про те, що доводи відповідача стосовно того, що податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків не може бути ним оскаржене, не приймаються.
Тобто підстави для перерозподілу сплаченої суми та винесення повідомлення відсутні, що з боку відповідача порушенням Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином судова колегія дійшла до висновку щодо неправомірності прийняття податковим органом повідомлення про перерозподіл суми 5244,05 грн., сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" згідно платіжному документу №104 від 09.02.2007 року на погашення податкового боргу в сумі 3435,24 грн. та пені в сумі 291,96 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2008 року у справі № 2-24/442-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова