Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-о/1214/61/2012
12.06.2012 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд у складі:
головуючого судді Горбатенко О.В.,
при секретарі судового засідання Литвиненко Л.О.,
за участю заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
представника Лисичанської міської ради ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного сумісного проживання, заінтересовані особи –Лисичанська державна нотаріальна контора, Лисичанська міська рада, -
встановив:
Заявниця –ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду з заявою про встановлення факту постійного сумісного проживання, в якій просила суд встановити факт постійного проживання заявниці разом з батьком, ОСОБА_4, на час відкриття спадщини 13 вересня 2004 року, посилаючись на наступне.
13 вересня 2004 року помер батько заявниці ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з ? частини квартири № 30 житлового будинку № 42 по вулиці Леніна м. Лисичанська, яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Лисичанським міськвиконкомом 05 травня 2000 року, № 10976.
Батько заявниці важко хворів і вона мешкала разом з ним з 2000 року до його смерті. Останнім часом до смерті батька вони мешкали в с. Малорязанцево Попаснянського району по вулиці Кірова, 137, в належному їй та батькові будинку. Заявниця після смерті батька, мешкає в спадковій квартирі, вважала, що вона прийняла спадщину і отримає свідоцтво про право на спадщину за законом у будь-який час. Але в Лисичанській державній нотаріальній конторі їй пояснили, що заявниця не була зареєстрована разом з померлим в одному будинку і відмовили видати свідоцтво про право на спадщину. Інших спадкоємців у померлого батька не має, з матір’ю заявниці ОСОБА_5, що є співвласницею квартири, батько шлюб розірвав. Відмову від спадшини заявниця не заявляла. У зв’язку з викладеним заявниця вимушена була звернутись до суду з вищевказаним позовом.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала. Пояснила, що звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного сумісного проживання з метою прийняття спадщини після смерті батька. Крім неї спадкоємців більше немає. На час смерті її батько був розлучений з матір’ю.
Представник заявниці ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи Лисичанської міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала.
Представник заінтересованої особи Лисичанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір’ю ОСОБА_1 З 1999 року заявниця разом зі своїм батьком ОСОБА_4 проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживали вони мирно, не конфліктували. З померлим чоловіком ОСОБА_4 вона була розлучена, проживала окремо від нього. Похованням батька займалась заявниця. Крім неї є ще й брат заявниці, який проживає в м. Алчевську, на спадщину він не претендує.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що знає заявницю, раніше вона проживала по вулиці Леніна, дружила з заявницею, була її сусідкою. Їй відомо, що заявниця проживала разом зі своїм батьком все життя, мати їх мешкала окремо. ОСОБА_1 займалась похованням батька.
Судом досліджені наступні докази: копія свідоцтва про смерть /а.с.4/, копія свідоцтва про народження /а.с.5/, копія свідоцтва про одруження /а.с.6/, копія свідоцтва про розірвання шлюбу /а.с.7/, довідка /а.с.8/, копія свідоцтва про право власності на житло /а.с.9/, довідка /а.с.10/, копія рішення /а.с.11/, копія свідоцтва про шлюб /а.с.12/, копія паспорта /а.с.13-14/, інформаційна довідка зі Спадкового реєстру /а.с.47/.
Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника Лисичанської міської ради, свідків, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Стаття 256 ЦПК України перелічує справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що можуть бути розглянуті судом. Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В судовому засіданні встановлено, що 13 вересня 2004 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 1385 /а.с.4/.
ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.5/.
Як вбачається з копії свідоцтва про одруження, заявниця при реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище на «Масленнікова»/а.с.6/.
Після смерті батька заявниці, ОСОБА_4, відкрилась спадщина, яка складається з ? частини квартири № 30 житлового будинку № 42 по вулиці Леніна в місті Лисичанську, яка належить заявниці та її померлому батьку на підставі свідоцтва про право власності на житло № 10976 від 05.05.2000 року, виданого Лисичанським місквиконкомом, направі спільної сумісної власності /а.с.9/.
Оскільки заявниця проживала з померлим батьком постійно разом за адресою: м. Лисичанськ, вул. Леніна, 42/30, а зареєстрована за іншою адресою: м. Лисичанськ, вулиця Свердлова, 299/49, то у неї виникла необхідність встановлення факту постійного проживання з померлим батьком на час відкриття спадщини 13 вересня 2004 року, що необхідно їй для оформлення спадщини після смерті батька.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з померлим батьком ОСОБА_4 підтверджується довідкою КП «ЛЖЕК № 1»від 30.01.2012 року, де вкзано, що заявниця проживала з 1998 року з батьком ОСОБА_4 за адресою: м. Лисичанськ, вул. Леніна, 42/30, вели з ним спільне господарство по день його смерті, 13.09.2004 року заявниця призвела поховання батька.
Крім того, факт постійного проживання заявниці разом з померлим батьком підтвердився в судовому засіданні свідченнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Лисичанської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4, який помер 13.09.2004 року, спадкова справа не заводилась, тобто з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто не звертався /а.с.47/.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного сумісного проживання, заінтересовані особи –Лисичанська державна нотаріальна контора, Лисичанська міська рада - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, 13 вересня 2004 року.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Горбатенко