КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2012 № 5011-15/3139-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Сотнікова С.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря: Волошиній З.В.
за участю представників сторін:
від заявника: представник - ОСОБА_2 ( за довіреністю);
від боржника: представник - ОСОБА_3 (за довіреністю);
від відповідача: представник - не з'явився;
від Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва: представник - ОСОБА_4 ( за довіреністю)
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза», Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС
на постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р.
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р.
у справі № 5011-15/3139-2012 (суддя: Хоменко М.Г.)
за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза»
про банкрутство
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. порушено провадження у справі № 5011-15/3139-2012.
Постановою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза». Визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» у сумі 19 844 717,33 грн. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.
Не погоджуючись з постановою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. про визнання боржника банкрутом, а провадження у справі № 5011-15/3139-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» припинити.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. та з постановою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р., Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.03.2012р. у справі № 5011-15/3139-2012 про порушення справи про банкрутство, скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 28.03.2012р. у справі № 5011-15/3139-2012 про визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі № 5011-15/3139-2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» та призначено розгляд справи на 29.05.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва ДПС та призначено розгляд справи на 29.05.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
29.05.2012р. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/6 змінено склад колегії суддів, здійснено розгляд апеляційної скарги у наступному складі: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Разіна Т.І., Сотніков С.В.
25.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшов відзив на апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС, в якому він просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. та на постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. без задоволення.
25.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва ДПС надати інформацію щодо подання ТОВ «Укрбізнесвіза» податкової звітності та витребувати копій податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, що були подані боржником за рік до порушення провадження у справі № 5011-15/3139-2012 про визнання банкрутом ТОВ «Укрбізнесвіза».
28.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Укрбізнесвіза», в якому він просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Укрбізнесвіза» на постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. без задоволення.
28.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС, в якому він просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. та на постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. у справі № 5011-15/3139-2012 припинити.
28.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза», в якому він просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» на постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. у справі № 5011-15/3139-2012 припинити.
29.05.2012р. представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 12.06.2012р.
08.06.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від боржника надійшли додаткові пояснення до Апеляційної скарги.
12.06.2012р. у судовому засіданні представник ДПІ у Солом'янському районі міста Києва подав доповнення до апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (Стаття 5 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Статтею 52 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно п. 5. ст. 52 Закону зазначено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які і місячний строк з одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ Солом'янському районі м. Києва ДПС лише 23.04.2012 року надійшов запит ліквідатора Гусара І.О.(№ 04/152-3 від 10.04.2012 року).
Відповідно до ст.ст. 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно - правову форму; місцезнаходження юридичної особи; дату та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; серію та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дату видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них тощо.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.
Згідно ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління і облік.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що на момент звернення до суду першої інстанції (Ухвала Господарського суду м. Києва від 15.03.2012 р. порушення провадження у справі № 5011-15/3139-20122) та до моменту оголошення Постанови Господарського суду м. Києва від 28.03.2012 р. ліквідатор не звертався до ДПІ Солом'янському районі м. Києва ДПС для отримання інформації щодо ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, що можуть свідчити про відсутність підприємницької діяльності боржника чи навпаки.
Крім того слід зазначити, що визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.
Відтак, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має - наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч. 1 ст. 23 Закону).
Відповідно ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
За приписами ч. 1. ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Отже, на час винесення Постанови про визнання боржника банкрутом у порядку ст. 52 Закону про банкрутство конкурсні кредитори у справі про банкрутство боржника, що ліквідується, відсутні.
Таким чином, право на оскарження Постанови про визнання боржника банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору, оскільки інших учасників справи на цей час ще немає.
У зв'язку з цим, конкурсні кредитори можуть оскаржити тільки ті судові рішення, які винесені після публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом та відповідно безпосередньо стосується їх прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
До функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
З метою виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та обов'язків законодавством надано їм наступні права: здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладеного трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ встановлені завдання органів податкової служби щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, установлених законодавством.
Визнання банкрутом підприємства, відносно якого відсутні допустимі докази припинення підприємницької діяльності та відсутності платоспроможності, порушують інтереси держави в частині забезпечення дотримання законодавства про припинення юридичних осіб, функціонування економічної системи, а також порушують обов'язки ДПС у м. Києві, як органу податкової служби.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права: відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявність даних про відсутність боржника за його місцезнаходженням є достатньої підставою для порушення провадження у справі для банкрутства, проте, не передбачає автоматичного визнання боржника банкрутом. Для винесення постанови, що характеризують діяльність юридичної особи.
Колегія суддів вважає, що неправомірним є визнання банкрутом підприємства, відносно якого відсутні докази припинення підприємницької діяльності та відсутності за місцезнаходженням. В матеріалах справи міститься оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 20.04.2012р.
Відповідно ч. З ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно позиції Вищого господарського суду, викладеної в постанові № 17/17-Б-09 від 01.02.2011 року порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.
Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження відповідне виконавче провадження було відкрито 26.12.2011 року. Кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство 12.03.2012 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду. Таким чином, з моменту відкриття виконавчого провадження не пройшло три місяці.
Крім того, самим кредитором у своїй заяві зазначено, що тільки 10.02.2012 року були проведені прилюдні торги в рамках зведеного виконавчого провадження ВДВС Соломянського районного управління юстиції в м. Києві з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці кредитора, за згодою останнього, а кошти від реалізації були направлені на часткове погашення заборгованості ТОВ «Украбізнесвіза».
Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму ВС України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). За таких обставин, справа про банкрутство ТОВ "Укрбізнесвіза", за статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, порушена безпідставно і підлягає припиненню.
Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржених ухвали та постанови наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкові ухвалу та постанову.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 підлягають скасуванню, постанова господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101 - 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» на постанову господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 задовольнити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року, та постанову господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 задовольнити.
Ухвали господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 скасувати.
Постанову господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі №5011-15/3139-2012 скасувати.
Провадження у справі №5011-15/3139-2012 припинити.
Матеріали справи № 5011-15/3139-2012 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Сотніков С.В.
Разіна Т.І.