Справа № 1-188/11 Провадження №11/0390/379/2012 Головуючий у 1 інстанції:Пономарьова О.М.

Категорія:: ч.2 ст.187 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді -Борсука П.П.,

суддів -Хлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

за участю прокурора - Кухтей-Хилюк Л.О.

захисників -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених -ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого -ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, прокурора, який брав участь у справі в суді першої інстанції на вирок Ківерцівського районного суду від 02 квітня 2012 року, яким,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, не працює, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, не працює, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6 визначено рахувати з 01 вересня 2011 року з моменту їх затримання.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки А70»сірого кольору, штани, футболку, труси повернуто власнику ОСОБА_7; сорочку білого кольору повернуто власнику ОСОБА_6

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А:

31 серпня 2011 року близько 20 години, поблизу будинку №24 на вулиці І.Франка в м. Ківерці, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад на ОСОБА_7, умисно спричинили легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та відкрито викрали мобільний телефон марки «Siemens А70»сірого кольору, вартістю 50 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора «МТС»вартістю 10 гривень на рахунку якої були 10 гривень та гроші в сумі 8 гривень, чим заподіяли потерпілому майнової шкоди на загальну суму 78 гривень.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок суду щодо нього скасувати, виправдати його, або кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що висновок суду про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, заволодіння майном потерпілого, наявність у ОСОБА_6 наміру здійснити розбійний напад на потерпілого не підтверджується жодним доказом у справі. В основу обвинувального вироку судом покладені суперечливі показання потерпілого. Протоколи допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченого, одержані з порушенням права на захист, оскільки перший підписував їх не читаючи.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок суду щодо нього скасувати, виправдати його, або кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування зазначає, що висновок суду про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, факт застосування ОСОБА_5 насильства щодо потерпілого не підтверджується жодним доказом у справі Судом не дано оцінки показанням свідка ОСОБА_8 В основу обвинувального вироку судом покладені суперечливі показання потерпілого.

Прокурор, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок мякості і постановити свій, призначивши ОСОБА_6, ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років кожному з конфіскацією всього майна належного їм на праві приватної власності.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції, прокурора, захисників, засуджених, які підтримали свої апеляції заперечивши апеляції протилежної сторони, потерпілого, який заперечив апеляцію прокурора та не наполягає на суворому покаранні засудженим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що всі апеляції до задоволення не підлягають з таких мотивів.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, відповідає доказам, які суд всебічно, повно й об'єктивно дослідив і правильно оцінив.

Винуватість ОСОБА_5, ОСОБА_6 суд обґрунтував показаннями потерпілого ОСОБА_7, який ствердив, що під час розпиття спиртного виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_6, який також знаходився у кафе, вдарив його два рази ножем у ногу. Повертаючись додому ОСОБА_5 наздогнавши збив його з ніг, утримував до приходу ОСОБА_6 Останній наніс кілька ударів гострим предметом в ногу, шию та поранив руку. Після цього його перевернули. ОСОБА_5 забрав телефон ns А70» і гроші в сумі 8 гривень.

Показання потерпілого об'єктивно підтверджуються іншими доказами дослідженими судом. Зокрема, свідок ОСОБА_1 стверджувала, що ввечері 31 серпня 2011 року, біля 20 години вона бачила як на вул. Київській бігли троє чоловіків, останній із них ОСОБА_6. А свідок ОСОБА_9 серед них впізнала ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Незнайомий їй хлопець лежав посеред вулиці І.Франка, ОСОБА_6 двічі вдарив його ногою, а ОСОБА_5 в цей момент був нагнутий над потерпілим.

Застосування до потерпілого насильства підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 04.10.2011 року (а.с. 166-168), згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передньо-боковій поверхні шиї зліва, колото-різаної рани на тильній поверхні середньої фаланги 4-го пальця лівої кисті, колото-різаної рани на задньо-боковій поверхні лівої сідниці, трьох колото-різаних ран на задній поверхні лівого стегна у верхній і середній третині, двох колото-різаних ран на задній поверхні лівої гомілки в середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Вказані тілесні ушкодження утворились від дії (ударів) вістрям колото-ріжучого знаряддя, що підтверджує показання потерпілого ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_5 про те, що поранення потерпілому спричинені вістрям ножа.

За висновком експертизи, з врахуванням розташування тілесних ушкоджень, потерпілий був повернутий до нападаючих як передньою частиною тіла так і задньою, чим також підтверджується об'єктивність показів потерпілого, що в ході розбійного нападу його перевертали.

Експерт Міхалевич М.Г. в судовому засіданні підтвердив даний висновок та показав, що кожне тілесне ушкодження як саме по собі, так і всі разом є легкими тілесними ушкодженнями, що привели до короткочасного розладу здоров'я.

Виявлені у потерпілого колото-різані рани відповідають дефектам тканини, встановленим на одязі потерпілого, що стверджується протоколом огляду предметів (а.с. 155-160).

За висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 59 від 27.10.2011 року (а.с.175-178) кров, виявлена на футболці потерпілого, може походити від ОСОБА_7

Твердження захисників про відсутність у засуджених попередньої змови на вчинення злочину спростовуються показаннями ОСОБА_6 дані в якості обвинуваченого (а.с.98) в яких він стверджує про погодження з ОСОБА_5 заволодіти майном потерпілого. На очній ставці з потерпілим ОСОБА_6 також визнав про вчинення розбійного нападу спільно з ОСОБА_5 Про свою присутність на місці вчинення злочину не заперечує і сам ОСОБА_5 Спільність дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо потерпілого ОСОБА_7 підтверджується показаннями останнього, який бачив обох підсудних, які його доганяли, а наздогнавши скоїли розбійний напад з метою заволодіння майна. Спрямованість і узгодженість дій засуджених свідчить про їх попередню змову між собою на вчинення злочину.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги і відкинув як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи показання засудженого ОСОБА_5 про те, що участі у розбійному нападі та відкритому викраденні майна у ОСОБА_7 не брав, оскільки вони суперечать матеріалам справи, спростовуються наведеними доказами і розцінив їх як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи захисника ОСОБА_6 про те, що допити останнього в якості обвинуваченого проведені з порушенням права на захист, оскільки він їх підписував не читаючи. Вади органу зору у ОСОБА_6 не підтверджені органом охорони здоровя. А протоколи допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченого (а.с. 98, 102-103, 194) були оголошені слідчим і першим підписані.

Не знайшла свого підтвердження версія про оговір потерпілим у вчиненні ОСОБА_6 злочину.

Голослівні твердження ОСОБА_5 про незастосування до потерпілого насильства. Суд у вироку спростував їх з наведенням відповідних мотивів.

Судом дано оцінку та спростовано показання свідка ОСОБА_8, про знайдення телефону потерпілого на місці бійки.

За таких обставин, саме показання потерпілого ОСОБА_7 в сукупності з іншими доказами, суд поклав в основу обвинувального вироку, які в цілому повно відтворюють картину події, і тим самим повністю спростовують версії про не застосування насильства ОСОБА_5, ОСОБА_12 щодо потерпілого під час відкритого викрадення ним майна (мобільного телефону та грошей).

Дії засуджених за ч.2 ст.187 КК України кваліфіковано правильно.

Підстав для виправдання засуджених або направлення справи на новий судовий розгляд колегія суддів не вбачає.

Призначаючи ОСОБА_5, ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжкого, обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину в стані сп'яніння, як особи вони за місцем проживання характеризуються позитивно.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, незначний розмір викраденого, а також помякшуючі покарання обставини: відшкодування завданої шкоди, не наполягання потерпілого на суворому покаранні, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та небезпечність самої особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі.

З урахуванням характеру дій вчинених ОСОБА_6, його особи, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, суд прийшов до вірного висновку, що виправлення та перевиховання його також не можливе без ізоляції від суспільства та правильно обрав покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка йому інкримінується.

При таких обставинах, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів і таким, що не можна визнати надмірно мяким, як про це зазначає в апеляції прокурор.

Підстав для зміни чи скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисників ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, прокурора, який брав участь у справі в суді першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 02 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: