Справа № 22-9112/2006 р. Категорія 21

Головуючий в 1 інстанції- Білак С.В. Доповідач Могутова Н.Г.

РІШЕННЯ Іменем України

28 вересня 2006 року в складі:

Апеляційний суд Донецької області

головуючого   Денисенко Л.Л.

суддів               Прокопчук Л.М.

Могутової Н.Г. при секретарі  Лозняковій Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Гребенюк Н.Д., представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької обласгі,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 липня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області, про стягнення моральної шкоди були задоволені частково у розмірі 17000 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні позивач, його представник і представник третьої особи просили відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, під час роботи отримав професійне захворювання: хронічний обструктивний бронхіт пильної етіологіі. Висновком МСЕК від 27.02.2006р. йому вперше безстроково встановлена втрата працездатності 40 % в зв"язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності. Позивачу у зв"язку з отриманим професійним захворюванням завдано моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача, відповідача і третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, під час роботи отримав професійне захворювання: хронічний обструктивний бронхіт пильної етіології. Висновком МСЕК від 27.02.2006р. йому вперше безстроково встановлена втрата працездатності 40 % в зв"язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань, вельможного перебування останнього на лікуванні у зв"язку із професійним захворюванням, неможливістю належним чином утримувати членів своєї сім"ї, яка складається із дружини інваліда 2 групи і доньки, 1986 р. народження, інваліда 2 групи з дитинства, порушення нормального укладу життя.

Проте визначена судом сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 17000 грн. на думку апеляційного суду, є надмірною, оскільки вказана моральна шкода частково компенсована чітким виконанням державою своїх обов"язків щодо сплати тих виплат, які передбачені ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Характер професійного захворювання позивача, а також його наслідки, ступінь порушення його життєвих стосунків, потреба позивача у додаткових зусиллях для організації життя дають підстави апеляційному суду для зменшення суми на відшкодування моральної шкоди.

Виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 12000 гривень.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був призначити медико-соціальну експертизу для визначення наявності моральної шкоди, не ґрунтується на Законі.

Згідно ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити суму відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 307, 309,313, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області задовольнити частково.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 липня 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 12000 (дванадцять тисяч гривень).

Рішення апеляційного суду набирає законнЬЇ сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.