Справа № 22-514 2008 р. 1 інстанція Ведющенко В.В.
Категорія 27 доповідач Фомічов С.Е.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
5 червня 2008 року Апеляційний суд Кіровоградської області
судова палата в цивільних справах у складі;
Головуючого - Черненко В.В.
Суддів - Говорухін В.П.
Фомічова С.Е.
При секретарі - Косенко Ж.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справа за апеляційною скаргою ВАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2006 року.
Заслухавши доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А
ВАТ «Державний ощадний банк України» (надалі банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування кредитом відповідно до договору кредитування № 77716210 від 4 липня 2003 року укладеного між ОСОБА_1 та банком, майновим поручителем якого виступило ПСП «Агро-Альянс» відповідно до договору поруки № 77716210/п від 4 липня 2003 року. В зв'язку з неналежним виконанням даного договору просили стягнути з відповідачів суму заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування в сумі 45123 грн. ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа ПСП «Агро-Альянс» про визнання кредитного договору фіктивним.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з недоведеністю позовних вимог, а позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі. Визнано кредитний договір № 77716210 від 4 липня 2003 року укладений між відділенням банку, в особі Купріяного О.С., та ОСОБА_1 недійсним, як фіктивний правочин.
В апеляційній скарзі ВАТ «Державний ощадний банк України» ставить питання про скасування судового рішення від 30 березня 2006 року так, як воно на їх думку, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд, при постановці рішення, з'ясував в повній мірі дійсні обставини справи, але надав їм не належну оцінку. Суд під час розгляду справи не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 отримав кошти відповідно до кредитного договору і це не було ним спростовано в судовому засіданні суду першої інстанції. Посилання ОСОБА_1 на те, що він отримував кошти на прохання ОСОБА_2 для погашення заборгованості ПСП «Агрофірми Альтаїр» і він фактично не отримував коштів по даному договору кредитування, не доведено в судовому засіданні. Просили суд Апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, судова палата дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав,
Судом першої інстанції були встановлені факти, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав кредит за договором кредитування № 77716210 від 4 липня 2003 року поручителем за яким виступило ПСП «Агро-Альянс», що підтверджується договором поруки № 77716210/п від 4 липня 2003 року, укладеного між банком, ПСП «Агро-Альянс» та ОСОБА_1. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не отримував коштів по даному договору не вірно було прийнято судом першої інстанції, як підстави для відмови в задоволенні основного позову. В суді першої інстанції ОСОБА_1 не було доведено, що він не підписував даних документів і не отримував коштів за видатковим касовим ордером без номеру, він в судовому засіданні відмовився від проведення почеркознавчої експертизи. Суд першої інстанції дійшов до помилково висновку, що в даному випадку повинна бути застосована ст. 232 ЦК України, а саме, що правочин, вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. В суді першої інстанції не було доведено зловмисної домовленості між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмові формі, рішення суду не може ґрунтуватися на показах свідків для підтвердження того, що гроші або речі на справді не були одержані позичальником від позикодавця. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисною домовленості. В судовому засіданні ОСОБА_1 не було надано суду переконливих доказів такого, що даний договір було укладено під будь яким впливом.
В порушення вимог кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 не належно виконувались зобов'язання, а тому колегія суддів судової палати вважає, що позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» по стягненню заборгованості за користування кредитом відповідно до договору кредитування № 77716210 від 4 липня 2003 року підлягають задоволенню. Суд першої інстанції встановивши під час розгляду справи її дійсні обставини допустився помилки у висновках про визнання вказаного кредитного договору № 77716210 від 4 липня 2003 року недійсним.
За таких обставин судова палата дійшла до висновку, що невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню. Рішення суду скасовується з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа ПСП «Агро-Альянс» про визнання кредитного договору фіктивним - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 303, 309, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд ,
В И Р І Ш И В;
Апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» - задовольнити.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 45123 грн. заборгованість по договору кредитування № 77716210 від 4 липня 2003 року сума кредиту та відсотки за користування кредитом).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа ПСП «Агро-Альянс» про визнання кредитного договору фіктивним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий Черненко В.В.
Судді Говорухін В.П.
Фомічов С. Е.