Справа №22ц-2905/2006 p.                     Головуючий у 1 інстанції Колодко Л.В.

Категорія 01, 19                                        Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Тракало В.В., суддів Поліщука М.А., Оношко Г.М., при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни про відшкодування 4377 грн.60 коп. майнової та 30000 грн. моральної шкоди, посилаючись при цьому на ст.ст. 1166, 1167, 1195 ЦК України.

В позовній заяві зазначала, що з 25 травня 2004 року до 26 червня 2004 року вона перебувала в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни у м.Переяслав-Хмельницький Київської області з метою супроводження інваліда Великої Вітчизняної війни першої групи згідно путівки, виданої Міністерством охорони здоров"я України.

11 червня 2004 року вона отримала травму з вини відповідача, так як через нерівну підлогу в коридорі лікувального корпусу, яка не відповідає технічним та санітарно-гігієнічним нормам, вона упала біля палати НОМЕР_1. Внаслідок падіння позивачка отримала перелом променевої кістки в типовому місці верхньої лівої кінцівки, струс головного мозку та тілесні ушкодження грудної клітки.

Посилаючись на те, що вона проживає у селі Вінницької області, має мізерну пенсію в розмірі 119 грн., єдиним джерелом її доходу є город, проте внаслідок травми вона була позбавлена можливості його обробляти і не отримала доходу на суму 3378 грн., витратила 750 грн. на лікування внаслідок падіння, 249 грн. 60 коп. та 145 грн. 10 коп. на проїзди, зв"язані з лікуванням, позивачка просила стягнути з відповідача 4377 грн.60 коп. майнової шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, яка полягає в постійних головних болях, запамороченнях, нервових стресах, переживаннях через незабезпечене майбутнє.

Рішенням    Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд правильно виходив з недоведеності вини відповідача в заподіянні майнової та моральної шкоди позивачці, а також причинного зв"язку між заподіяною шкодою та протиправними діями чи бездіяльністю відповідача.

Відсутність вини відповідача в заподіянні шкоди позивачці підтверджується актом про нещасний випадок нетравматичного характеру від 6 січня 2005 року (а.с.215), в якому зазначено, що причиною падіння ОСОБА_1 стала її особиста необережність. Комісією не встановлено порушень нормативно-правових актів відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення, неправильну оцінку судом доказів, зокрема акту, який було складено 14 червня 2004 року особами, що перебували на лікуванні (а.с.7,8), не заслуговують на увагу, оскільки судом дана належна правова оцінка всім доказам у справі відповідно до вимог статей 57,212 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновки суду, викладені в рішенні.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.З03 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 209, 307,308, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.