Справа № 22-Ц 2146 2006 p.               Головуючий 1 інстанції Бакуменко Л.А.

Доповідач Хопта С.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

9 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Левочко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЖЕК № 6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ЖЕК № 6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення в квартиру та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року позивачка звернулась з зазначеним позовом, в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 з підстав, передбачених ст. 71 ЖК України, посилаючись на те, що з березня 2005 року він не проживає в квартирі без поважних причин.

У грудні 2005 року відповідач звернувся з зазначеним зустрічним позовом, в якому просив вселити його в спірну квартиру та зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні житлом, посилаючись на те, що відповідачка змінила замок у вхідних дверях спірної квартири, не впускає його в квартиру, чим позбавляє його законного права користуватись житлом і його речами, що знаходяться в квартирі.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1, та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити відповідачу перешкод в користуванні житлом і надати ОСОБА_2 ключ від нового замка вхідних дверей спірної квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 71 ЖК України за тимчасово відсутнім без поважних причин наймачем, членами його сім'ї, жиле приміщення зберігається потягом шести місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.09.1974 року по 05.10.2000 року. ОСОБА_2 є наймачем спірної квартири АДРЕСА_1, прописаний в квартирі з 09.01.1985 року. Крім нього в квартирі прописані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Квартира знаходиться на балансі ЖЕК № 6 м. Біла Церква Київської області. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працюють у м. Києві, періодично приїздять у спірну квартиру. 2 грудня 2005 року позивачка змінила замок у вхідних дверях квартири, і відповідач позбавлений можливості користуватись спірним житлом та особистими речами, що знаходяться в квартирі.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, оскільки позивачка чинить відповідачу перешкоди в користуванні спірним житлом, він не може користуватись ним з поважних причин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 71 ЖК України для визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, про вселення його в квартиру та про зобов'язання позивачки не чинити відповідачу перешкод в користуванні спірним житлом.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду про те, що відповідач не втратив права користування спірним житлом, і позбавлений законної можливості користуватись спірним житлом у зв'язку з перешкодами, які йому чинить позивачка.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.