Справа №22а-973 /2006 p.                           Головуючий у 1 інстанції Верещак A.M.

Категорія 14,38                                             Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді      Тракало В.В., суддів Поліщука М.А., Яворського М.А., при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців

встановила:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним п.2 наказу ректора університету НОМЕР_1 про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що з 1 вересня 2002 року навчався в Юридичній академії МВС України, розташованій у м.Дніпропетровську. Наказом ректора Юридичної академії МВС України НОМЕР_1 був звільнений з академії за п."е" ст.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме за грубе порушення службової дисципліни, розпорядку дня Академії та вживання спиртних напоїв, перебування у громадському місці в стані сп"яніння.

Позивач вважав вказаний наказ незаконним та просив визнати його протиправним, оскільки підставою для звільнення послужив лише один епізод конфлікту, спровокований не позивачем, а працівниками міліції, які безпідставно затримали його та ще двох курсантів і заподіяли йому тілесні ушкодження.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено визнати нечинними накази ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ НОМЕР_1 та НОМЕР_1 в частині відрахування ОСОБА_1 з навчання та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України, поновивши позивача ОСОБА_1 в складі курсантів третього курсу факультету кримінальної міліції Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду з ухваленням нової постанови про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду, викладених в постанові, обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що при відрахуванні позивача з Юридичної академії МВС України та звільненні його зі служби відповідачем не було проведено повне та всебічне розслідування, прийнято поспішне і безпідставне рішення з порушенням порядку для застосування дисциплінарного стягнення та без достатніх підстав.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2005 року ОСОБА_1 - курсант третього курсу Юридичної академії МВС України, перейменованої 8 вересня 2005 року в Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ України , порушуючи п.2 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, , п.46, 47 Статуту юридичної академії Міністерства внутрішніх справ України, п.5.3 Статусу слухачів і курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, ст.7, 11 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ, самовільно залишив територію академії, вживав спиртні напої на території ринку в м.Дніпропетровську, висловлювався нецензурною лайкою, зухвало вів себе в райвідділі внутрішніх справ, куди був доставлений працівниками міліції, продовжував ці ж дії на території академії під час проведення службового розслідування працівниками академії, повторно в цей же день самовільно залишив територію академії та продовжував розпивати спиртні напої, не реагуючи на вказівки та розпорядження старших офіцерів академії.

Ці обставини стверджуються матеріалами службової перевірки (а.с. 86-89), постановою органів прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції за заявою ОСОБА_1 відносно ніби-то неправомірних дій працівників міліції (а.с.83-85), поясненнями свідків, іншими письмовими доказами, що є в матеріалах справи.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про правомірність наказу ректора Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ України НОМЕР_1 про відрахування ОСОБА_1 з навчання та звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ за п."е" ст.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, зокрема за грубе порушення службової дисципліни, розпорядку дня академії та вживання спиртних напоїв, перебування в громадському місці у стані сп"яніння. Вказаний наказ ректором прийнято в межах його повноважень.

Доводи позивача про те, що звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного Статуту внутрішніх справ України є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, а тому у відповідача не було підстав для його застосування, не заслуговують на увагу, оскільки питання несумісності проступку з перебування на службі в органах внутрішніх справ вирішується в кожному випадку, виходячи з конкретних обставин.

Висновки суду про порушення відповідачем порядку накладення дисциплінарного стягнення спростовуються матеріалами справи, зокрема (а.с.75, 76).

За таких обставин, коли суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія судців скасовує постанову суду та ухвалює нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 160, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задовольнити. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня  складення постанови в повному обсязі.