Справа №22ц-2871/2006 p.                   Головуючий у 1 інстанції Волчко А.Я.

Категорія 42                                     Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2006 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Тракало В.В., суддів Поліщука М.А., Мережко М.В. при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2006 року в справі за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" до ОСОБА_1 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення    сторін,    перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У травні 2006 року Акціонерний комерційний банк "Правекс-Банк" (далі АКБ "Правекс-Банк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

В позовній заяві зазначено, що 21 квітня 2006 року відповідачем на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 була проведена веб-конференція, в ході якої він поширив неправдиву інформацію щодо установи АКБ "Правекс-Банк", зокрема що всі гроші обманутих компанією "Еліта-Центр" людей пройшли через сховища АКБ "Правекс-Банк".

Посилаючись на те, що вказана інформація є недостовірною, направлена на формування негативного відношення до позивача з боку читача та вкладників банку, завдала значної шкоди діловій репутації АКБ "Правекс-Банк", яка напрацьовувалась роками, внаслідок поширення цієї неправдивої інформації до довідкової служби банку постійно надходять дзвінки від стурбованих вкладників з проханням прокоментувати та пояснити розповсюджену відповідачем інформацію, працівникам банку необхідно витрачати багато часу та зусиль для спростування цієї негативної інформації про банк перед стурбованими вкладниками, на переконання їх залишити свої вклади в установах АКБ "Правекс-Банк", позивач просив зобов"язати відповідача спростувати розповсюджену ним негативну інформацію про банк як недостовірну та зобов"язати вибачитися перед керівництвом банку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2006 року позов задоволено. Зобов"язано ОСОБА_1 спростувати поширену ним 21 квітня 2006 року на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірну інформацію про те, що майже всі гроші обманутих компанією "Еліта-Центр" людей пройшли через сховища "Правекс-банку", а також вибачитися перед керівництвом АКБ "Правекс-Банк" шляхом розміщення такої заяви на Інтернет - сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

В силу ч.1 ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ст.94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В силу ч.З цієї статті вважається, що негативна інформація поширена про особу, є недостовірною.

Отже, виходячи з вищенаведених норм Закону юридична особа має право на захист ділової репутації шляхом спростування поширеної про неї недостовірної інформації.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Задовольняючи позов суд правильно виходив з того, що 21 квітня 2006 року відповідачем на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення веб-конфереції була поширена негативна інформація щодо установи АКБ "Правекс-Банк", зокрема що всі гроші обманутих компанією "Еліта-Центр" людей пройшли через сховища АКБ "Правекс-Банк". Негативною вказана інформація є тому, що ім"я та репутація позивача у цьому виступі пов"язуються із негативним діянням, вчиненим в суспільстві, яке набуло широкого розголосу серед великої кількості населення. Ця інформація прямо впливає на зниження ступеня ділової репутації позивача в суспільстві. Відповідно до вимог ч.З ст.277 ЦК України вказана негативна інформація є недостовірною. Відповідач в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не довів достовірність цієї інформації.

Позивач відповідно до вимог ст.60 ЦПК України спростував вказану недостовірну інформацію, надавши суду довідку виконуючого начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м.Києві від 9 березня 2006 року про непричетність АКБ "Правекс-Банк" до діянь, вчинених посадовими особами "Еліта-Центр", щодо яких порушені і розслідуються кримінальні справи.

Тому суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги, зобов"язавши відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача, яка принижує його ділову репутацію.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" та норм міжнародного права, не заслуговують на увагу, оскільки поширена відповідачем інформація, що є предметом даного спору, не є оціночним судженням чи чуткою, які не підлягають спростуванню. З контексту виступу відповідача (а.с. 18) вбачається, що відповідач стверджує факт що всі гроші обманутих компанією "Еліта-Центр" людей пройшли через сховища АКБ "Правекс-Банк", не вживаючи до цієї частини речення будь-якого модального дієслова. До матеріалів справи приєднано ряд видань засобів масової інформації, які з посиланням на виступ ОСОБА_1 21 квітня 2006 року поширили пізніше вказану недостовірну інформацію в інших засобах масової інформації. Тому суд прийшов до правильного висновку про захист ділової репутації позивача та зобов"язання відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію про позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне виключити з рішення суду вказівку щодо визнання недостовірною інформації щодо інших, крім позивача, осіб, так як вимоги цих осіб не були предметом розгляду даної справи. Проте підстав для зміни рішення суду колегія суддів не вбачає, оскільки наслідком розгляду справи є висновок про спростування недостовірної інформації і суд першої інстанції зобов'язав відповідача спростувати недостовірну інформацію лише поширену ним щодо позивача.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. З03 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційні скарги.

Керуючись ст. 209, 307, 308,315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.