УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Коротких О.А.
суддів Миколюка О.В., Левчука О.Д.
з участю прокурора Хомич С.П.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді
першої інстанції, засудженої ОСОБА_1 на вирок Вишгородського
районного суду Київської області від 23 червня 2006 року,
яким ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка ІНФОРМАЦІЯ_2
області, судима 23.02.2005 року
Вишгородським районним судом
київської області за ст. 185 ч.З КК
України на 3 (три) роки
позбавлення волі, з іспитовим строком на два роки, ст.75 КК України, мешканка с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області
засуджена за ст. 185 ч.2 КК України на 2(два) роки позбавлення волі, за
ст. 185 ч.З КК України на 3(три) роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення більш суворим
покаранням менш суворого, призначено 3(три) роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково
приєднано невідбуте покарання за вироком Вишгородського районного
суду від 23.02.2005 року і остаточно призначено до відбуття 4(чотири) роки
позбавлення волі.
Згідно вироку 26.07.2005 року приблизно о 23-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1 викрала майно потерпілої ОСОБА_2 спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 840 грн.
13.10.2005 року приблизно о 13 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення майна, проникла в будинок АДРЕСА_2, звідки викрала майно потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 705 грн. 65 коп.
Справа №11-944 2006 р. Головуючий І інстанції Купрієнко С.І..
Категорія 185 ч.З КК України Доповідач Коротких О.А.
В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції просить вирок змінити, виключити з вироку як зайву кваліфікацію дій засудженої за ст. 185 ч.2 КК України, оскільки дії ОСОБА_1 охоплюються ч.З ст. 185 КК України.
В апеляції та в доповненнях до апеляції, засуджена ОСОБА_1 просить вирок змінити, оскільки призначене покарання є надто суворим. Також; вона вказує, що в будинок ОСОБА_3 вона не проникала з метою вчинення крадіжки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора та залишити без задоволення апеляцію засудженої, ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, надавши засудженій останнє слово, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженої частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Винність засудженої у скоєних злочинах, при обставинах вказаних у вироку, підтверджується сукупністю доказів зібраних по справі, досліджених у судовому засіданні та вказаних у вироку.
Показами засудженої ОСОБА_1, згідно з якими вона розповіла про обставини скоєння нею крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Показами потерпілої ОСОБА_2 про те, що в кінці липня 2005 року ОСОБА_1 викрала з квартири її майно на загальну суму 840 грн.
Показами потерпілої ОСОБА_3, згідно з якими 13.10.2005 року ОСОБА_1 з її будинку викрала майно на загальну суму 705 грн. 65 коп.
Протоколом огляду місця події від 13.10.2005 року будинку ОСОБА_3 з якого вбачається, що у вікні вирвана фанера.
З протоколу огляду від 13.10.2005 року вбачається, що в приміщенні Козаровицької сільської ради були оглянуті вилучені у ОСОБА_1 речі.
Винність ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами викладеними у вироку, яким судом дана оцінка.
Разом з тим кваліфікуючи дії засудженої за ст. 185 ч.2 КК України суд не врахував роз'яснення, що містяться в п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992року „ Про судову практику в справах про корисливі злочини проти власності" згідно з яким, якщо винна особа вчинила крадіжку і в її діях є декілька кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами даної статті, вчинене належить кваліфікувати за тією частиною, яка передбачає більш суворе покарання.
В зв'язку з цим кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України є зайвою і її дії за вчинені злочини необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.З КК України, в зв'язку з чим апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Доводи засудженої про відсутність у неї умислу на викрадення майна з проникненням у житло ОСОБА_3, є безпідставними і спростовуються доказами вказаними у вироку, зокрема показами самої ОСОБА_1 під час досудового слідства, де вона вказувала на те, що проникла до будинку ОСОБА_3 з метою крадіжки її майна.
Колегія суддів вважає, що призначаючи засудженій покарання, суд в достатній мірі не врахував пом'якшуючі обставини, зокрема, щире каяття, визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе пом'якшити покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів :
у хвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити. Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 23.06.2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку як зайву вказівку про засудження ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ст. 185 ч.З КК України на 3(три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 23.02.2005 року і остаточно призначити до відбуття 3(три) роки шість місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.