АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 3656/2006                                                                           Головуючий суддя у 1-й інстанції -Муштат A.M.

Категорія - 42                                                                                                                                 Доповідач-  Петренко І.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року

Колегія     суддів  судової палати  по  цивільних  справах Апеляційного  суду Дніпропетровської області  в складі:

Головуючого судді -                                             Петренко І.О.,

суддів              -                                                      Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.,

при секретарі -                                                      Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали апеляційної скарги ВАТ «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго"» в особі Синельниковського міського району електричних мереж на рішення Синельниківського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго"» в особі Синельниковського міського району електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електроенергією, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представник позивача просив скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року, яким відмовлено в задоволені позовних вимог, та постановити нове рішення. Вважає, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права при розгляді, оскільки не встановив фактичних обставин та виниклих між сторонами правовідносин.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду і заявлених позовних вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу частково задовольнити, рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи справу, суд на підставі аналізу норм матеріального права визначає обставини, які мають значення для справи і підлягають доведенню, ставить їх на обговорення, у тому числі і у випадках, коли сторони і не посилаються на них. Суд, перевіряє обставини, на які сторони посилаються та які вони зобов'язані довести в судовому засіданні і встановлює термін для пред'явлення ними інших доказів, а також забезпечує в ході розгляду справи здійснення особами, які беруть участь в справі, їх прав і дослідження у встановленому ЦПК порядку наявних в справі доказів, вирішує питання про їх належність та допустимість.

Рішення повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно ст. 215 ЦПК України суд зобов'язаний зазначити в рішенні встановлені судом обставини визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; а також зазначити закон, яким суд керувався при вирішенні спору.

Дані вимоги процесуального закону судом не виконані.

Крім того, відмовляючи в задоволені позову суд прийшов до висновку про відсутність на те законних підстав, оскільки сторони не укладали угоди на поставку електроенергії.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго" на ім'я відповідача постачало електроенергію та відповідач користувався послугами позивача на поставку електроенергії про що свідчить наявність розрахункового рахунку НОМЕР_1.

При контрольних перевірках, щодо користування електричною енергією відповідачем, виявлені з його сторони неодноразові порушення „Правил користування електричною енергією", про що було складено відповідні акти, а також проведено відключення від мережі постачання. Проте, відповідач вимоги позивача не виконав та провів самовільне підключення, за що йому була пред'явлена до сплати сума за самовільне користування.

Міськрайонний суд не звернув уваги, що ці обставини, на які посилався представник позивача в судовому засіданні, а також викладені в позовній заяві про те, що між сторонами виникли не договірні відносини.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, оскільки суд не встановив обставин і не перевірив докази по пред'явленим позовним вимогам, не вказав норми права, які регулюють виниклі правовідносини, не дав їм оцінки, відповідач в судовому засіданні не був присутній, судом його доводи не перевірялися, тому в апеляційної інстанції, у зв'язку з порушенням порядку розгляду цивільної справи, відсутня можливість прийняти рішення по справі.

Керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго"» в особі Синельниковського міського району електричних мереж задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до міськрайонного суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржено до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.