ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
12.06.2012Справа №5002-23/1292-2012
За позовом Військової частини А 0225 (вул. Соловйова, буд. 12, м. Севастополь, АР Крим, 99007)
до відповідача Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» (вул. Кірова, буд. 54а, м. Керч, АР Крим, 98318)
про стягнення 19 969,35 грн.
Суддя І.О. Доброрез
представники:
Від позивача - ОСОБА_2, юрисконсульт, за довіреністю №95 від 17.11.2011
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Військова частина А0225 звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» грошових коштів у розмірі 19969,35 грн. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним підприємством «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» взятих на себе зобов'язань за договором № 24/22-10 про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2011 року в частині надання послуг Військовій частині А0225 з капітального ремонту дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка «Прилуки» у встановлені правочином строки. В результаті чого, позивачем згідно п.7.2 договору нарахована пеня у розмірі 0,1% відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання та штраф у розмірі 7% вказаної вартості у зв'язку з простроченням виконання понад тридцять днів.
11.06.2012 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, у зв'язку із його зайнятістю в іншому процесі.
Також, на адресу суду відповідач направив письмові пояснення по суту спору, в яких проти позову заперечує, в обґрунтування чого, посилається на відсутність вини відповідача у порушенні строків надання послуг за договором № 24/22-10.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
07.04.2011 року між Військовою частиною А0225 (замовник) та Приватним підприємцем «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» (виконавець) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-10, (аркуш справи 8-10, далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги, зазначені в протоколі узгодження обсягу надання послуг, а замовник прийняти і оплатити послуги.
Предметом договору є капітальний ремонт дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка «Прилуки».
Пунктом 3.1 договору визначена вартість ремонту - 78 618,17 грн., у тому числі ПДВ - 13 103,03 грн.
У пункті 4.1 договору сторони обумовили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання надання послуг та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.
Пунктом 5.1 договору встановлено термін надання послуг до 01.05.2011 року.
Згідно розділу 11 договору, договір набирає чинність з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011 року.
Військова частина А0225 зазначає, що у порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг з капітального ремонту дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка «Прилуки» не виконав. У зв'язку з чим, між сторонами акт приймання-передачі наданих послуг, який би підтверджував виконання робіт не укладено.
Проте, пунктом 6.3.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором (пункт 5.1.договору).
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У порушення вимог статей 33, 34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2011 року в частині капітального ремонту дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка «Прилуки» не надано.
Відповідно до пункту 4 статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Розділом 7 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 договору, з виконавця стягується пені в розмірі 0,1% вартості послуг, що надаються, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Позивач просить стягнути з відповідача 14 466,08 грн. пені та 5 503,27 грн. штрафу.
Штраф нарахований вірно та підлягає стягненню з Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат».
Однак постановою Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі 3-114гс11 встановлено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
При таких обставинах, пеня підлягає стягненню частково в розмірі 6142,99 грн., із рахунку подвійної облікової ставки НБУ, в частині стягнення 8323,09 грн. пені суд у позові відмовляє.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України та п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011.
Повне рішення складено 15.06.2012.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» (вул. Кірова, буд. 54а, м. Керч, АР Крим, 98318; код ЄДРПОУ 36951742) на користь Військової частини А 0225 (вул. Соловйова, буд. 12, м. Севастополь, АР Крим, 99007; код ЄДРПОУ 14302650) 6142,99 грн. пені та 5503,27 грн. штрафу.
3.В частині стягнення 8 323,09 грн. пені у позові відмовити.
4.Стягнути з Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» (вул. Кірова, буд. 54а, м. Керч, АР Крим, 98318; код ЄДРПОУ 36951742) на користь Військової частини А 0225 (вул. Соловйова, буд. 12, м. Севастополь, АР Крим, 99007; код ЄДРПОУ 14302650) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.
5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Доброрез І.О.