Справа № 11-329/2008 року головуючий в І-ій інстанції: Козак О.В.
категорія: ст. 286 ч. 2 КК України доповідач: Бережний С.Д.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» травня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Шершуна В.В.,
суддів: Бережного С.Д., Задворного О.Л.,
з участю прокурора: Драча І.В.,
захисника: ОСОБА_2.,
та представника потерпілих: ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1., його захисника - адвоката ОСОБА_2., потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від «29» березня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, румуна, гр-на України, уродженця с. Маринін, Березнівського р-ну, Рівненської обл., жителяАДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 3 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з засудженого на користь:
- ОСОБА_5 63 049 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної;
- ОСОБА_6. 40 000 грн. моральної шкоди;
- НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій обл. 1059 грн. 24 коп. за транспортно-трасологічну експертизи, 141 грн. 23 коп. за авто технічну експертизу, 470 грн. 71 коп. за експертизу технічного стану транспортних засобів.
В позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_7. відмовлено.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Постановлено зняти арешт, накладений на автомобіль «Мерседес-Бенц-1844», д/н НОМЕР_1 з з напівпричепом «Когель», д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 та знаходиться на штрафмайданчику Летичівськго РВ УМВСУ в Хмельницькій обл.
Згідно вироку суду 10.11.2006 р., близько 01 год. ночі ОСОБА_1., керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц-1844», д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «Когель», д/н НОМЕР_2 та рухаючись по автодорозі Львів-Кіровоград-Знамянка в напрямку м. Вінниця в м. Летичів по вул. 50-річчя Жовтня в районі перехрестя з вул. Белавіна, порушив п.п. 1.5 (ч.1), 2.3. «б», 10.1., 11.2., 12.2., 13.3. Правил дорожнього руху України, не врахував дорожніх умов та обстановку, перетнув одинарну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем «Фольсваген-Пасат», д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8., який рухався в напрямку м. Хмельницького. Внаслідок чого ОСОБА_8. отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: голови - відкритої проникаючої (у вигляді багато-фрагментарного перелому кісток склепіння та основи черепа, пошкодження твердої мозкової оболонки, субарахноїдальних крововиливів та забою речовини головного мозку, перелому лівого великого ріжка підязикової кістки, відкритих переломів верхньої та нижньої щелеп, закритого перелому кісток носа, з забійними ранами волосистої частини голови та обличчя), грудей, живота, тазу, правої верхньої кінцівки та обох нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 102 Е від 11.12.2006 р. в сукупності ускладнились травматичним шоком, який і став безпосередньою причиною смерті останнього.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить апеляційний суд переглянути справу на предмет дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що судовий розгляд проведено неповно, упереджено та не об'єктивно.
В своїй апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2. просить вирок скасувати, а справу - повернути на новий судовий розгляд, змінивши запобіжний захід ОСОБА_1. на підписку про невиїзд.
При цьому апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, на думку захисника ДТП сталося саме з вини ОСОБА_8., який виїхав на смугу зустрічного руху, а вина ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого йому злочину є недоведеної та не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Крім того, адвокат стверджує, що судом:
- не було призначено необхідної експертизи;
- судовий розгляд проведено неповно, не всебічно та без належно аналізу усіх доказів по справі.
В апеляційній скарзі потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останні просять змінити вирок суду, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7. та ОСОБА_1. на користь ОСОБА_5 63 049 грн. матеріальної та 40 000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_4 - 40 000 грн. моральної шкоди. Також вони просять скасувати зняття судом арешту на автомобіль «Мерседес-Бенц-1844», що належить ОСОБА_7
При цьому потерпілі посилаються на те, що солідарно з засудженим має нести матеріальну відповідальність перед ними і ОСОБА_7 як власник джерела підвищеної безпеки.
В запереченнях на апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2. прокурор просить залишити вирок суду без змін, а апеляцію - без задоволення, оскільки вважає її доводи надуманими та безпідставними.
На думку прокурора вина засудженого у вчинені ДТП в результаті якого загинув потерпілий, повністю підтверджена сукупністю розглянутими в судовому засіданні доказами, а сам судовий розгляд проведений без порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого ОСОБА_1. та його захисника, які просили скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, доводи потерпілих та їх представника, які просили змінити вирок суду в частині цивільного позову і накласти арешт на автомобіль, належний ОСОБА_7 думку прокурора в заперечення поданих апеляційних скарг, засудженого та захисника, колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарга засудженого та його захисника не підлягають задоволенню, а апеляція потерпілих - підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину підтверджується фактичними обставинами справи, які були належним чином перевірені та оцінені судом.
Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину підтверджується слідуючими доказами по справі.
Як вбачається з даних протоколу обвинувачення на а.с. 147 Т. 2 ОСОБА_1. визнав факт часткового виїзду на зустрічну смугу руху перед ДТП. При цьому останній визнав, що керував автомобілем на підставі шляхового листа від власника ОСОБА_7. Після ДТП шляховий лист він здав на фірму, яка належить ОСОБА_7
Ці його покази в тій частині, що перед ДТП він виїхав на зустрічну смугу, узгоджуються з даними протоколів огляду транспортних засобів «Мерседес-Бенц», «Фольсваген-Пасат» та даними висновку транспортно-трасологічної експертизи № 246 від 31.12.06 р. (а.с. 63-73). Згідно яких на підставі слідової інформації, яка була зафіксована при огляді місця події та відтворена в протоколі огляду місця події та схеми до нього, зіткнення автомобілів відбулося передніми частинами на смузі руху автомобіля «Фольсваген-Пасат» в напрямку м. Хмельницького.
Суд дав оцінку тій обставині, що в подальшому ОСОБА_1. змінив свої покази та почав стверджувати, що не виїжджав на зустрічну смугу, і ДТП сталася на його полосі руху, і обґрунтовано взяв до уваги покази засудженого під час допиту в якості обвинуваченого про те, що він пересік лінію зустрічної смуги.
Автотехнічний експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля в напрямку м. Хмельницького, з врахуванням осипу скла і ґрунту. Ознак, які б допускали можливість зіткнення автомобілів на смузі руху в напрямку м. Вінниця не має.
Та обставина, що осип скла, ґрунту та розлите масло було на лівій смузі, і що зіткнення відбулося на смузі руху в напрямку м. Хмельницький, підтверджується показами працівників ДПС, які оформляли матеріали ДТП, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12., які, крім того пояснили, що на місці ДТП були виставлені конуса по смузі руху в напрямку м. Вінниця, оскільки на іншій смузі стояв автомобіль «Фольсваген-Пасат». Автомобілі об'їжджали місце пригоди. Ці покази спростовують посилання в апеляції захисника про те, що автомобілі, які рухалися біля місця аварії перекидали осип скла на іншу смугу.
Свідок ОСОБА_13 підтвердив той факт, що схеми пригоди та протокол огляду місця ДТП та всі обставини справи були зафіксовані в присутності понятих.
З показів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15. вбачається, що вони були понятими при огляді місця події та складанні схеми пригоди. Складені документи вони підписали і зауважень щодо їх змісту у них не було.
Згідно показів потерпілих ОСОБА_5, смертю сина їм заподіяна моральна та матеріальна шкода, яку вони просять відшкодувати солідарно власником автомобіля і засудженим. Вважають, що суд безпідставно відмовив їм у цивільному позові до ОСОБА_7.
Згідно даних висновку судово-медичної експертизи від 11.12.06 р. дослідження трупа Лоєвського, тілесні ушкодження виникли безпосередньо перед настанням смерті і в сукупності ускладнились травматичним шоком, який явився безпосередньою причиною смерті. Тілесні ушкодження на трупі могли виникнути внаслідок ДТП при зіткненні легкового автомобіля з вантажним, за обставин, що вказані в постанові про призначення експертизи
(а.с. 78-81)
Відповідно до даних висновку авто-технічної експертизи від 08.02.07 р. водій ОСОБА_1. в даній дорожній ситуації повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 11.2., 12.2. та вимоги дорожньої розмітки 1.1. ПДР України, від виконання яких залежала можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Фольсваген-Пасат».
Суд оцінив зазначені докази по справі і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначене засудженому покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину й особі винного.
Доводи апеляційних скарг засудженого та його захисника про те, що судом не доведена вина ОСОБА_1., а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними і спростовуються вищезазначеними доказами по справі.
Доводи апеляції захисника про те, що висновок транспортно-трасологічної експертизи № 246-А від 31.12.2006 року ґрунтується на припущеннях, а в частині визначення місця зіткнення прямо сфабрикований, - є безпідставними і нічим не підтверджуються, і спростовуються даними протоколів огляду місця події та показами зазначених свідків.
Підстав для призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування: чи належать підписи, виконані від імені понятого ОСОБА_14 під протоколом місця пригоди та схемі до нього (Т. 1, а.с. 7) одній і тій же особі, - на думку колегії суддів, немає, оскільки свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що дані підписи вчинив особисто. Підстав не довіряти цим показам свідка у суду немає.
Не спростовують висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину і інші доводи апеляцій засудженого і захисника.
За таких обставин, вирок суду в частині обґрунтованості та доведеності вини засудженого у злочині залишається в силі.
Разом з тим, цей же вирок в частині цивільного позову підлягає скасуванню.
Суд не звернув належну увагу при вирішенні цивільного позову на те, що договір оренди автомобіля, укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_7. має виправлення в частині дати укладення та дії договору. Ці виправлення не оговорені в тексті договору.
Більше того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України, такий договір, як укладений з фізичною особою, підлягає нотаріальному посвідченню. Дані вимоги закону не були виконані сторонами.
Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Ці обставини справи не були належним чином оцінені судом при вирішенні питання цивільного позову та прийняття рішення про відмову в позовних вимогах потерпілих до власника автомобіля «Мерседес-Бенц» ОСОБА_7.
Судом не були витребувані і оглянуті документи, які б підтверджували або спростовували наявність трудових відносин між ОСОБА_1. та ОСОБА_7.
Крім того, суд не критично оцінив покази ОСОБА_1., який на початку досудового слідства стверджував, що він працює водієм вантажівки у приватного підприємця ОСОБА_7. і 9.11.06 р. повіз вантаж з м. Калуша Івано-Франківської обл. у м. Санкт-Петербург Російської Федерації. А коли їхав через смт. Летичів, скоїв ДТП. Але в подальшому ОСОБА_1. змінив свої покази і став заперечувати свої трудові відносини з ОСОБА_7. та стверджувати, що він керував автомобілем з причепом на підставі договору оренди.
Ці обставини справи залишились поза увагою суду і не були належним чином перевірені
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_2. залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволити частково.
Вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2008 року відносно ОСОБА_1 в частині цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити в той же районний суд для розгляду в порядку цивільного судочинства, в іншому складі суду.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий:
судді: