АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді Бєлан Н.О.,
суддів - Дзюбіна В.В., Жук В.В.
за участю прокурора - Ємця В.В.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора Сівакової І.П., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 2 березня 2012 року.
Цією постановою заступнику прокурора Голосіївського району м. Києва Сіваковій І.П. відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2006 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.86-2 ч.2 КК України (в редакції закону 1960 року) направлена прокурору цього ж району для проведення додаткового розслідування.
У постанові суддя визнав необ'єктивними посилання прокурора на вказані у клопотанні причини, які начебто позбавляли його можливості здійснити своє право на оскарження у визначений законом строк постанови суду про направлення цієї кримінальної справи на додаткове розслідування.
В апеляції порушено питання про скасування постанови, відновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 10 червня 2006 року та направлення справи до суду першої інстанції для призначення розгляду її в апеляційній інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача; пояснення захисника про законність та обґрунтованість постанови суду, з проханням розглянути клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м'який його вид, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія судів не знаходить підстав для її задоволення.
Як в клопотанні про відновлення строку на оскарження вказаної постанови суду, так і в апеляції прокурор наполягає на тому, що вона не брала участі у судовому засіданні 10 червня 2006 року у розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_3, бо не була повідомлена про це, крім того, копія постанови про направлення цієї справи на додаткове розслідування до прокуратури не направлена, у зв'язку з чим не оскаржена у встановлені законом строки.
Між тим, такі твердження судом першої інстанції обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, об'єктивно встановлено, що у провадженні Московського, нині Голосіївського, районного суду м. Києва з 1999 року перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.86-2 ч.3 КК України, в редакції закону 1960 року, яка надійшла від прокурора відповідно до ст.232 КПК України після затвердження обвинувального висновку.
Постановою суду від 23 листопада 1999 року відносно ОСОБА_3 був оголошений розшук, а справа відносно нього виділена в окреме провадження, і яка була зареєстрована за окремим номером із заведенням нової обліково-статистичної картки №1-57/1.
Стосовно інших осіб справа розглянута по суті і вироком цього ж суду від 17 січня 2000 року вони засуджені за ст.144 ч.3 КК України в редакції закону 1960 року до різних строків позбавлення волі.
Ухвалою Київського міського суду від 3 серпня 2000 року цей вирок залишений без зміни.
Проведеною перевіркою встановлено, що впродовж 2000-2004 року судом неодноразово направлялися запити до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Алуштинського МОВС України в Криму щодо розшуку підсудного ОСОБА_3
Проте вказана постанова суду про встановлення місця знаходження останнього не виконана, що виключало можливість призначити справу до судового розглянути, у тому числі й вручити тому копію обвинувального висновку.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2004 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 була направлена прокурору Голосіївського району м. Києва, про що відзначено й в обліково-статистичній картки №1-1/1 ( 2004 року).
Копії супровідних листів про це згідно з вимогами інструкції з діловодства в суді першої інстанції знищені через закінчення п'ятирічного строку зберігання.
Доводи апелянта про те, що вона не брала участі у судовому розгляді справи, не заслуговують на увагу.
Згідно даних копій протоколу судового засідання та постанови від 10 червня 2004 року, що містяться в матеріалах кримінальної справи, участь у судовому розгляді справи брала прокурор Сівакова І.П., яка не заперечувала
проти направлення справи відносно ОСОБА_3 на додаткове розслідування.
Крім того, як убачається із ксерокопії запиту старшого слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_11 від 26 грудня 2005 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо інформації про розшук ОСОБА_3, ця кримінальна справа, що була зареєстрована за № 20-2422, перебувала у провадженні спеціалізованого слідчого відділу СУ ГУ МВС України.
Отже, такі відомості підтверджують виконання постанови суду від 10 червня 2004 року про направлення цієї справи на додаткове розслідування.
Поряд з цим, заяви апелянта про її необізнаність у прийнятті такого рішення і навіть заперечення щодо участі у судовому розгляді справи викликають сумнів, оскільки будь-які об'єктивні дані про підтвердження таких обставин або спростування зазначених відомостей в запиті слідчого в апеляції не наведені, при тому, що наглядове провадження по цій справі повинно перебувати на контролі.
Таким чином, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про недоведеність апелянтом поважності причин пропуску строку на оскарження, а тому підстави для поновлення апеляційного строку відсутні.
Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на більш м'який, то законні підстави для його розгляду відсутні.
Керуючись ст.ст. 353, 365, 366, 382 КПК України, судова колегія
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора Сівакової І.П. залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 2 березня 2012 про відмову у поновленні строку на оскарження постанови цього суду від 10 червня 2004 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування - без зміни.
Головуючий
Судді