АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1269/2012

Головуючий по 1-й інстанції Куцин В.М.

Суддя-доповідач: Бутенко С. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Панченко О.О.

при секретарі Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 лютого 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та розподіл майна подружжя.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 лютого 2012 року вказаний позов задоволено частково.

Визнано, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7 тис. грн. вартості 1/2 частини автомобіля ВАЗ 21063 1988 року випуску.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить про зміну рішення місцевого суду з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, що є в справі, що з 03.08.1991 р. до 09.10.2008 р. сторони перебували в шлюбі.

Під час шлюбу за біржовим договором купівлі-продажу від 15 січня 1999 року відповідачем було придбано спірний житловий будинок по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано в ДКП «Миргородтехінвентаризація»за ОСОБА_2.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2011 року відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо визнання даного договору удаваним, таким, що вчинений для приховування договору дарування.

За нормами ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, ст. 60 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що вказаний житловий будинок не належить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що з огляду на норми ст.ст. 224, 128, 47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 12 Закону України «Про власність», ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що діяли на час виникнення спірних правовідносин, вказаний біржовий договір є вчиненим, його сторони домовилися з усіх істотних умов договору та повністю його виконали, жодна із сторін або інша зацікавлена особа не заперечила його дійсність на підставах, встановлених законом, здійснено державну реєстрацію права власності відповідача на будинковолодіння, а, отже, даний договір породжує права та обов'язки сторін щодо спірного нерухомого майна.

Приймаючи до уваги предмет спору, суд першої інстанції вірно визначився з перебігом строку позовної давності та обґрунтовано не застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 65, 68, 69, 70 СК України, роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень Цивільного кодексу України, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, вже не діє.

Суд першої інстанції правильно встановив, що автомобіль ВАЗ-21063, який є спільною сумісною власністю сторін та підлягає поділу виходячи з рівності їх часток, було відчужено відповідачем 16.04.2010 р. без згоди позивачки, тому обґрунтовано стягнув на її користь 1/2 частку дійсної вартості даного автомобілю на час розгляду справи.

Належних та допустимих доказів на доведення своїх заперечень відповідачем по справі надано не було.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів встановлено, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: підписи

З оригіналом вірно. Суддя