АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц /2090/2577/2012 Головуючий 1-ї інстанції Музиченко В.О.

Справа №2-92/11 Доповідач: Довгаль Г.П.

Категорія: спори про спадкове право

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль Г.П.

суддів -Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі -Москаленко Е.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (надалі -приватний нотаріус ОСОБА_5), комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(далі -КП «ХМБТІ»), в якому просив: 1.визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 з підстав передбачених ст.229 ЦК України, який посвідчено 14.03.2008року приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим №1618, повернувши сторони до первісного стану; 2.зобов'язати КП «ХМБТІ»анулювати правову реєстрацію на ім'я ОСОБА_3 на вказану квартиру, поновивши правоустановлюючи документи на квартиру на ім'я ОСОБА_6

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 посилався на те, що в грудні 2007 року до нього звернулася відповідач ОСОБА_4 з пропозицією допомагати йому в домашньому господарстві, по оформленню документів та з метою вирішення інших життєвих питань. Запевнила його, що для цього необхідно оформити на неї довіреність. Він був чоловіком похилого віку, на той час йому виповнилося 73роки, часто хворів, тому потребував стороннього догляду і погодився на її пропозицію. У грудні 2007року ОСОБА_4 відвезла його до нотаріуса, де він підписав якісь документ. Але, ні нотаріус, ні ОСОБА_4 не роз'яснили, що це довіреність на розпорядження його майном. Цей документ він не читав, т.я. юридично неусвідомлений про правові наслідки складання і підписання довіреності. У квітні 2008 року він звернувся до КП «ХМБТІ»за видачею довідки про належність йому квартири та отримав усну відповідь, що квартира вже йому не належить, оскільки він її подарував. Ця обставина стала для нього несподіванкою, т.я. він ніколи не хотів нікому дарувати або продавати квартиру, оскільки іншого житла для проживання не мав.

Позивач ОСОБА_6 помер - ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_6 залишив заповіт, посвідчений 31.10.2008року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №2499. Згідно заповіту все своє майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 заповів ОСОБА_1. Остання в установленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини і в якості правонаступника померлого ОСОБА_6 підтримала заявлені ним позовні вимоги, подавши уточнену позовну заяву, яку неодноразово уточнювала і, крім вищевказаних вимог, просила визнати за нею право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов не визнали, подали письмове заперечення, в яких вказують, що ОСОБА_1 не є стороною в договорі дарування квартири і особою, яка діяла під впливом помилки. Довіреність, яка видана ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4 ним за життя не оспорювалася. У цій довіреності чітко визначено, що ОСОБА_6 уповноважує ОСОБА_4 оформити від його імені договір дарування квартири АДРЕСА_2 на «нашу дочку ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_9, ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_10 заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Відповідач Сьома Харківська державна нотаріальна контора подала заяву про розгляд справи по суті заявлених вимог у відсутності її представника.

Відповідачі приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 та представник КП «ХМБТІ»в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2012 року в позові відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема вказує, що судом не надано належної оцінки поясненням допитаних свідків, які підтвердили висловлювання ОСОБА_6 про те, що «поки він живий нікому своєї квартирі не віддасть». Отже, наміру відчужувати свою квартиру за життя ОСОБА_6 не мав. Оскільки ОСОБА_1, будучи головою ОСББ «Березка-2», постійно піклувалася за ОСОБА_6, який був самотньою людиною у похилому віці, приносили йому їжу, купляла продукти харчування, ліки, останній залишив на її ім'я заповіт на свою однокімнатну квартиру. Вказує, що відповідач ОСОБА_4 ввела ОСОБА_6 в оману і, скориставшись виданою ним довіреністю, від його імені уклала спірний договір дарування спірної квартири.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що однокімнатна ізольована кооперативна квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_6 на підставі дублікату довідки №241, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Березка-2»від 27.02.1996року (дублікат виданий 21.01.2008року за №15, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий КП «ХМБТІ»22.01.2008року за реєстровим №21843516, номер витягу 1745062, номер запису 56425 в книзі №1). В цій квартирі ОСОБА_6 проживав та був зареєстрованим один.

Сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_6 і ОСОБА_4, працюючи на одному підприємстві, підтримували близькі стосунки, від яких народилася дочка -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (після реєстрації шлюбу і зміни прізвища -ОСОБА_3) У свідоцтві про народження, а саме після встановлення батьківства, її батьком записано -ОСОБА_6 (а.с. 56-57, 101, 104).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 останнім часом хворів і потребував сторонньої допомоги, т.я. знаходився у похилому віці, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які для нього являлися одними із близьких рідних осіб, запропонували надавати допомогу по господарству та в оформленні необхідних документів.

20 грудня 2007 року ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -на кожну з них видав по довіреності (а.с.106-107). Так, в довіреності на ім'я ОСОБА_4 він уповноважував її «бути його представником та діяти від його імені та за його рахунок в усіх відповідних підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», нотаріальній конторі, в адміністративних органах та органах місцевого самоврядування з питань: оформлення та отримання всіх необхідних документів для укладання від його імені договору дарування належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 -нашій дочці ОСОБА_3, що мешкає: АДРЕСА_1. Ця довіреність підписана ОСОБА_6 у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка встановлювала його особу та перевіряла його дієздатність. Вказані довіреності за життя ОСОБА_6 не оспорював.

Виконуючи волю і бажання ОСОБА_6, 14 березня 2008 року ОСОБА_4 оформила нотаріально посвідчений договір дарування спірної квартири на ім'я їхньої дочки - ОСОБА_3 (а.с.109).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч.1 ст.717 ЦК України).

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (ч.1 ст.718 ЦК України).

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України).

Право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч.1 ст.722 ЦК України).

У ст.203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В даному випадку спірний договір дарування вчинено у письмовій формі, нотаріально посвідчений, зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка його вчиняла, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.п. 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правого значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншою сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правомірного й обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст.229 ЦК України для визнання договору дарування квартири недійсним.

Той факт, що ОСОБА_6 після отримання тяжких тілесних ушкоджень, в тому числі струсу головного мозку, склав 31.10.2008року заповіт на ім'я сторонньої для нього особи - голови ОСББ «Березка-2»ОСОБА_1, а саме коли спірна квартира вже йому документально не належала, також не є підставою для визнання договору дарування квартири недійсним.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -