У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
головуючого |
Патрюка М.В. |
|
суддів: |
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В. |
розглянувши справу у судовому порядку за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Акація”
м. Євпаторія про визнання трудового договору недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду від 8 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Євпаторійського місцевого суду від 6 березня 2002 року відповідача зобов'язано укласти з ним трудовий договір. Він був прийнятий на роботу бухгалтером з 12 березня 2002 року на строк до 31 грудня 2002 року. Вважає дії адміністрації з виплати заробітної плати з розрахунку неповного робочого дня незаконними, оскільки заяву про такий режим роботи та оплати він не подавав. Наказ щодо прийому його на роботу не видавався. Просив стягнути на його користь втрачений заробіток у сумі 866 гривень та 875 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 8 травня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2004 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалою з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду від 8 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: М.П. Пшонка
Ю.В. Прокопчук