У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

в цивільних справах у складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, виконкому Львівської міської ради, середньої школи м. Львова № 90 про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, суми індексації втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням її виплати, за касаційною скаргою відділу освіти Сихівської районної адміністрації на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року, 

в с т а н о в и л а :

         ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює вчителем в середній школі № 90 м. Львова з 1986 року. З вини відповідача їй не виплачено згідно Закону України “Про освіту” ст. 57 надбавку за вислугу років, допомогу на оздоровлення, суми  індексації та компенсації. Просила стягнути на її користь 1778 гривень 58 коп. невиплаченої надбавки за вислугу років за 1997-2000 роки, 427 грн. допомоги на оздоровлення за 1998-2000 роки, індексацію в сумі 122 грн. 75 коп. та компенсацію втрати частини заробітку 692 грн. 67 коп. за 1998-2000 роки, а всього 2968 грн.

         Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року позов задоволено. Стягнуто з відділу освіти Сихівської районної адміністрації виконкому Львівської міської ради на користь позивачки заборгованість по виплаті надбавок за вислугу років у сумі 1725 грн. 58 коп., 427 грн. заборгованості по виплаті допомоги на оздоровлення, індексацію у сумі 122 грн. 75 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 692 грн. 67 коп., а всього стягнуто 2968 грн.

         У касаційній скарзі відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального та  процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.        

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення ухвал проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу відділу освіти Сихівської районної адміністрації  відхилити. 

         Рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                      М.В. Патрюк

         Судді:                                                                 М.П. Пшонка

Ю.В. Прокопчук