Справа № 2-а-428/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючого Очеретяного Є.В.
при секретарі Шпак Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Тернопільській області про визнання недійсним рішення керівництва ВРП УМВС України Тернопільській області щодо неможливості надання йому статусу учасника бойових дій, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1.3вернувся в суд з позовом до Управління МВС України в Тернопільській області про визнання недійсним рішення керівництва ВРП УМВС України Тернопільській області щодо неможливості надання йому статусу учасника бойових дій, посилаючись на те, що під час навчання на стаціонарній формі в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 24 листопада 1988 року по 31 січня 1989 та з 04 вересня по 10 листопада 1989 року він проходив службу в республіці Азербайджан, а саме в м. Кіровбаді по охороні громадського порядку. Таким чином в загальному на території Азербайджану він перебував протягом 136 днів.
У зазначений вище період часу в республіці Азербайджан відбувався Нагорно-Карабахський конфлікт між вірменським та азербайджанським населенням, для подолання якого і були введені війська та підрозділи МВС СРСР.
Під час проходження служби він виконував завдання по охороні державних установ, захисту населення азербайджанської національності на блок-постах від можливих збройних нападів та насилля з боку конфліктуючої сторони, а також у бригадах супроводу транспорту з продтоварами та колон біженців. Про що представив комісії належні докази.
Вважає висновок ВРП УМВС надуманим та безпідставним, оскільки він суперечить постанові KM України від 08.02.1994 р. №63, а також не були взяті до уваги покази свідків та інші докази та просить суд зобов"язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, що діє при УМВСУ в Тернопільській області визнати його учасником бойових дій та видати йому посвідчення встановленого зразка.
У судовому засіданні позивач свій позов підтримав, з підстав, викладених у заяві та просить його задоволити в повному об"ємі.
Представник управління МВС України в Тернопільській області в судовому засіданні відносно позову заперечила, пояснивши, що НКАО Азербайджанської РСР де позивач безпосередньо проходив службу не входить в перелік держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановою KM України від 8 лютого 1994 року № 63, а тому підстав для надання ОСОБА_1 статусу учасника війни немає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні факти.
ОСОБА_1. під час навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 в званні курсанта знаходився на виконанні спеціального завдання МВС СРСР на Кавказі в період з 24.11.1988 р. по 31.01.1989 р., та з 04.09.1989 р. по 10.11.1989 р. відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 від 24.11.1988 р. та НОМЕР_2 від 04.09.1989 р. та НОМЕР_3 від 27.11.1989 р.
Згідно з виписками з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 від 24.11.1988 р. та НОМЕР_2 від 04.09.1989 р. наказано сформувати окремий підрозділ школи для виконання спеціального завдання МВС СРСР на Кавказі. НОМЕР_4 у списку 2-го взводу ОСОБА_1.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_5 від 30.12.1988 р. строк несення служби підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 на Кавказі продовжено на період з 24.12.1988 р. по 31.01.1989 р.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 від 27.11.1989 р. зараховано особовому складу 2-го взводу у стаж безперервдіб.ної служби один місяць за півтора з 25.09.1989 р. по 10.11.1989 р. ОСОБА_1-47
Як вбачається з листа МВСУ в Тернопільській області НОМЕР_6 від 27.07.2007 р. ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, посилаючись на ст. 6 п.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до положень якого учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього СРСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, і якщо вони безпосередньо брали участь в бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановою KM України від 08.02.1994 р. №63. НКАО Азербайджанської РСР, де ОСОБА_1. безпосередньо проходив службу, в даний перелік не входить.
Крім того, у вказаній постанові Кабінету Міністрів є графа : інші країни - після грудня 1997 р. - (примітка), де вказується, що направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії. Але Генеральний Штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовими фахівцями у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального Штабу Збройних сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях. ОСОБА_1 направлявся на службу в НКАО АРСР безпосередньо МВС України
Свідки ОСОБА_2., ОСОБА_3 суду поясниои, що разом з іншими курсантами ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі з ОСОБА_1., в листопаді 1988 р.-січні 1989 р. та восени 1989 р. проходили службу в МВС Азербайджану, а саме в м. Кіровбад, по охороні громадського порядку, оскільки там відбувався Нагорно-Карабахський конфлікт. Всі курсанти несли службу зі зброєю в руках та правом її застосування в бойовій екіпіровці. Крім того разом з ОСОБА_1. в складі СОГ МВД СРСР залучались для проведення обшуків, затримання злочинців, яких підозрювали у скоєнні злочинів.
Згідно з ст. 6 п.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн; учасники бойових дій на території інших країн- військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Таким чином, суд приходить до переконання, що у зазначений період часу в Республіках Вірменія та Азербайджан відбувалися бойові дії, але на час існування СРСР не визнавалось, що у союзних республіках могли вестися бойові дії і реальна інформація про них замовчувалась. А тому Азербайджанська РСР та Вірменська РСР не могли бути включені в перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджений постановою KM України від 08.02.1994 р. № 63. Крім того даний факт підтверджується особистими фото, кореспонденцією наданою позивачем під час судового розгляду, та показами свідка ОСОБА_4., а тому в даному випадку мають місце порушення прав позивача з боку відповідача, які підлягають захисту шляхом визнання недійсним рішення керівництва ВРП УМВС України Тернопільській області від 27.07.2007 р. про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, та зобов"язанні комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, що діє при УМВСУ в Тернопільській області визнати ОСОБА_1. учасником бойових дій та видати йому посвідчення встановленого зразка.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 71, 158-163, 186 КАС України, ч.2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постановою KM України від 8.02.1994 року № 63, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення керівництва ВРП УМВС України в Тернопільській області від 27.07.2007 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов"язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, що діє при УМВСУ в Тернопільській області визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій, де він перебував 136 днів, та видати йому посвідчення встановленого зразка.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для подання заяви.