Справа № 2 -4379 /2007рік

РІШЕННЯ

іменем       України

14 вересня 2007року,  Тернопільський міськрайонний суд в складі:

Головуючої                                       Підлісної І. М.

Секретаря                                         Миколишин А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання частково недійсним рішення зборів учасників товариства,  зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення Спричиненої шкоди

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання частково недійсним рішення зборів учасників товариства,  посилаючись на те,  що вказаним рішенням віднесено на розрахунок по оплаті праці з ним 1 300 грн. як частково заподіяної шкоди внаслідок зайвих виплат,  здійснених з приводу придбання легкового автомобіля марки ВАЗ -2131 у вересні 2004 p.,  оскільки вказана сума не являється зайвими грошовими витратами і на час винесення вказаного рішення сплинув встановлений законом строк,  просить вказане рішення в оспорюваній частині визнати недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення спричиненої шкоди в сумі 1 300 грн.,  тобто в межах його середньомісячного заробітку,  посилаючись на те,  що ОСОБА_1 працюючи директором ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2004 р. зловживаючи своїм посадовим становищем купив у свої дружини автомобіль ВАЗ - 2131,  2001 р. випуску за 61 850 грн.,  а фактична його вартість становить 41 548 грн.,  чим спричинив товариству шкоду в сумі 20 300 грн.

В судовому засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_1. заявлений ним позов підтримав та просив його задоволити,  зустрічний позов не визнав,  проти його задоволення заперечив.

В судовому засіданні представник відповідача-позивача заявлений ними зустрічний позов підтримав та просив його задоволити,  позов ОСОБА_1. не визнав,  проти його задоволення заперечив.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  проаналізувавши матеріали справи вважає,  що позов ОСОБА_1 підставний та підлягає до задоволення,  а зустрічний позов ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 до задоволення не підлягає,  виходячи з наступних міркувань.

27 грудня 2006 р. відбулись збори учасників ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням яких віднесено на рахунок часткового відшкодування товаристві нанесених збитків в розмірі місячного посадового окладу 1 300 гривень на розрахунки по оплаті праці позивача ОСОБА_1.,  внаслідок проведення ним зайвих виплат,  здійснених з приводу придбання легкового автомобіля ВАЗ 2131 у вересні 2004p.

При визначенні розміру заподіяної відповідачу матеріальної шкоди ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 виходило з висновку спеціаліста НОМЕР_1 від 17 березня 2006 року авто товарознавчого дослідження,  згідно якого орієнтовна середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2131,  реєстраційний НОМЕР_2,  без під розбирання та огляду знизу (на підйомнику чи оглядовій ямі) станом на вересень 2004 р. становить 41 548 грн. 88 коп. і як вбачається із виписки з протоколу № 2 зборів учасників ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 грудня 2006р. товариству спричинено збитки в сумі 20 300 грн.,  які полягають в тому,  що в вересні 2004 р. товариством було закуплено без укладення договору купівлі-продажу у дружини позивача ОСОБА_2  легковий автомобіль ВАЗ 2131,  реєстраційний НОМЕР_2,  2001 р. випуску за 61 850 грн. без проведення попередньої оцінки,  а його фактична вартість становить 41 548, 88 грн. Таким чином в результаті закупівлі вказаного автомобіля позивачем було спричинено товариству збитки в сумі 20 300 гривень (61 850 - 41 548, 88 = 20 300 грн.).

Відповідно до п. 2 cт. 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств,  установ,  організацій та їх заступники,  а також керівники структурних підрозділів на підприємствах,  установах,  організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди,  але не більше свого середньомісячного заробітку,  якщо шкоду підприємству,  установі організації заподіяно зайвими грошовими виплатами,  неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей,  невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям,  випускові недоброякісної продукції,  розкраданню,  знищенню і зіпсуттю матеріальних,  грошових чи культурних цінностей...

В судовому засіданні встановлено,  що ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає,  що позивачем ОСОБА_1 заподіяно пряму дійсну шкоду підприємству в сумі 20 300 грн.,  внаслідок проведення ним зайвих грошових виплат.

Однак шкоду на підставі п. 2 cт. 133 КЗпП України несуть винні в цьому директори,  начальники й інші керівники передбачені статутами підприємства,  установи,  організації чи іншим відповідним положенням.

Твердження представника відповідача ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 про те,  що ОСОБА_1заподіяно матеріальну шкоду товариству внаслідок діяння,  яке має ознаки діяння,  що переслідується у кримінальному порядку суд до уваги не приймає,  оскільки відповідачами не подано жодних доказів,  які б підтверджували,  що вчинення ОСОБА_1 таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

В даному випадку в суді встановлено порушення прав ОСОБА_1. в сфері трудового законодавства,  які підлягають захисту шляхом задоволення заявлених ним позовних вимог і визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2006 р. в частині віднесення на розрахунки по оплаті праці з ОСОБА_1 1 300 грн.,  як частково заподіяної шкоди.

Що стосується вимог ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 викладених ними зустрічній позовній заяві про стягнення з ОСОБА_1 1 300 грн. заподіяної шкоди в межах середнього заробітку,  то ними в суді не доведено,  а судом не встановлено,  що з вини ОСОБА_1 була спричинена така шкода ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 . а тому їх вимоги є безпідставними.

Крім того ч.3 cт. 233 КЗпП України передбачає,  що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди,  заподіяної підприємству,  установі,  організації,  встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Днем виявлення шкоди слід вважати день,  коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди,  заподіяної працівником.

В суді встановлено,  що договір купівлі-продажу автотранспортного засобу було укладено 24.09.2004 p.,  а ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду з позовом 09 серпня 2007 p.,  тобто після спливу встановленого чинним законодавством річного строку,  твердження представника ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 про те,  що про спричинену шкоду їм стало відомо лише 17 березня 2006 р. після надання їм висновку спеціалістом авто товарознавцем суд до уваги не приймає,  оскільки з моменту дачі вказаного висновку до дня звернення ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду річний строк сплинув в березні 2007 p..

За вказаних обставин позовні вимоги ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1. 1 300 грн. до задоволення не підлягають.

керуючись  ст.cт. 133,  136,  233 КЗпП України,  cт.cт.10,  60,  212 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити. Визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2006р. в частині віднесення на розрахунки по оплаті праці з ОСОБА_1 1 300 грн.,  як частково заподіяної шкоди.

В зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення спричиненої шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.