Справа № 2-846-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2007 року                                                                         м.  Вінниця

Староміський районний суд м.  Вінниці в складі головуючої судді Денишенко Т.О.,  при секретарі Пащенко К.І.,  з участю позивачки ОСОБА_1.,  відповідачки ОСОБА_2.,  роз­глянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Вінниці,  в приміщенні суду,  в залі судових засідань № 5 цивільну справу № 2-846/07 за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встанов­лення порядку користування земельною ді­лянкою та погребом,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 року ОСОБА_1. звернулася в Староміський районний суд м.  Вінниці з позовом до ОСОБА_2. про встановлення порядку користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1. Позов мотивується наступним.  Позивачка є вла­сницею 51/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_2. є власницею 49/100 частин цьо­го ж будинковолодіння. За будинковолодінням закріплена земельна ді­лянка площею 600, 00 кв.м.  Між сторонами не існує узлагодженого по­рядку користування земельною ділянкою,  тому позивачка просить суд встановити такий порядок.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. свої вимоги підтрима­ла частково,  в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою. Наполягає встановити порядок користування земельною,  ді­лянкою будинковолодіння АДРЕСА_1,  виді­ливши їй згідно 1-го варіанту судово-технічної експертизи ділянку землі загальною площею 337, 5 кв.м. ,  оскільки вона повинна мати реальну мо­жливість догляду свого помешкання.

Відповідачка ОСОБА_2. а судовому засіданні позов визнала щодо необхідності встановлення порядку користування земельною ді­лянкою спільного будинковолодіння,  але просить встановити такий" по-

рядок згідно 2-го варіанту цієї ж експертизи,  оскільки цей варіант най­більше відповідає часткам співвласників у будинково л од інні.

Заслухавши пояснення сторін по справі,  з'ясувавши фактичні обста­вини справи,  дослідивши матеріали цивільної справи № 2-846/07,  про­аналізувавши докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку,  що по­зов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Встановленим фактичним обставинам у справі відповідають право­відносини,  що регулюються нормами права Земельного кодексу України в частині користування землею в містах та селищах,  інших населених пунктах.

Судом встановлено,  що згідно з договором довічного утримання-від 01.04.2002 року ( а. с.  6-7 ),  посвідченого в нотаріальному порядку,  пози­вачці ОСОБА_1. на праві приватної власності належить 51/100 част­ка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1. Відповідачці ОСОБА_2. згід­но договору дарування від 14.07.2005 року ( а. с.  37 ) належить на праві власності 49/100 частки цього ж будинковолодіння з відповідною част­кою господарських будівель.

Рішенням виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів від 08.01.1957 року № 1/18 за будинковолодінням сторін у справі АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м.

Відповідно до п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи,  що одержали у власність,  у тимчасове ко­ристування,  в тому числі на умовах оренди,  земельні ділянки у розмірах,  що були передбачені раніще діючим законодавством,  зберігають права на ці ділянки. Тобто сторони правомірно користуються земельною ді­лянкою площею 600 кв.м.  на підставі рішення виконкому Вінницької мі­ської Ради народних депутатів від 08.01.1957 року № 1/18.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено,  що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в ме.жах населених пунктів,  які використовуються для розміщення житлової за­будови,  громадських будівель і споруд,  інших об'єктів загального корис­тування. Статтею  ст.  92 ЗК України визначено,  що право постійного ко­ристування - це право володіння і користування земельною ділянкою,  що перебуває у державній або комунальній власності,  без встановленого строку. Згідно зі  ст.  95 ЗК України землекористувач має право самостій­но господарювати на землі,  ач. 4  ст. 120 ЗК України визначає,  що при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається.пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди. Власники та землекористувачі земельних ділянок на виконання положень  ст.  103 ЗК України повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначен­ня,  при яких власникам,  землекористувачам сусідніх земельних ділянок

завдається найменше зручностей ( затінення,  задимлення,  неприємні за­пахи,  шумове забруднення,  тощо).

Сторони у даній справі спільно користуються земельною ділянкою згідно з порядком,  який відображений в плані земельної ділянки за додатком 1 висновку № 574 судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2007 року ( а. с.  28 ). Проте належить встановити порядок користу­вання цією ділянкою між сторонами у справі на вирішення заявленого до суду спору. Суд приходить до висновку про підставність заявленого позову і можливість його задоволення та встановлення порядку користу­вання земельною Ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно варіанту 1 додатку 2 згаданої експертизи,  з огля­ду на наступне.

Суд'враховує розміри ідеальних долей в загальній власності сторін на будинковолодіння АДРЕСА_1. Варіанти вста новлення порядку користування земельною ділянкою розроблені так,  аби кожному із співвласників відійшла в користування частка земельної ділянки; що найбільш наближено відповідала би долі співвласника в бу-динковолодінні. При цьому враховано необхідність проїздів до житло­вих будинків ( чи їх частин ) шириною 3, 0-3, 5 м,  те,  що для догляду за частинами будинків і здійсненням поточного їх ремонту відстань між бічною межею ділянки і стіною житлового будинку або господарської будівлі повинна бути не менше 1 м.

Згідно  ст.  88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверд­жені судові витрати. Якщо сторону,  на користь якої ухвалено рішення,  звільнено від оплати судових витрат,  вони стягуються на користь дер­жави з другої сторони. Отже,  судові витрати в даній справі з врахуван­ням витрат на ІТЗ розгляду справи,  підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2.

Керуючись  ст.  124 Конституції України,   ст.   ст.  38,  92,  95,  96,  120 ч. 4,  152'Земельного кодексу України,  п.7 Перехідних його положень,   ст.  ст.  8,  208,  209, 212-215,  218,  223 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 600 кв.м. ,  що розташована в АДРЕСА_1,  відповідно до варіанту 1 додатку 2 висновку № 574 судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2007 року,  виготовленого ТОВ «Поділь­ський центр судових експертиз»,  виділивши в користування власниці 51/100 частки будинковолодіння ОСОБА_1 337, 5 кв.м. . земельної ділянки,  що позначена на плані жовтим кольором,  а вла­сниці 49/100 будинковолодіння ОСОБА_2 - 262, 5 кв.м.  земельної ділянки,  позначеної зеленим кольором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі: 08, 50 гривень сплаченого державного мита,  07.50 гривень ІТЗ на розгляд справи та 400;00 гривень ( чотириста гривень 00 коп. ) вартості оплаченої судової будівельно-технічної експертизи.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рі­шення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання за­яви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.  Вінниці.