ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 14/130-14/110/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Панченко Н.П., Плюшко І. А. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ “Запорізький завод феросплавів” |
на постанову | Запорізького апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року |
у справі | № 14/130-14/110/06 |
господарського суду | Запорізької області |
за позовом | АКБ “Райффайзенбанк Україна” |
до | ВАТ “Запорізький завод феросплавів” |
про | визнання дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження неправомірними та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження |
за участю представників | сторін: |
від позивача – | Білека Ю.І., Краско І.В., Котляр О.Л. |
від відповідача – | Литвиненко С.В. |
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Запорізький завод феросплавів” 28 березня 2006 року звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби, просило суд визнати дії державного виконавця ДВС Заводського району м.Запоріжжя по відкриттю виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 3 березня 2006 року неправомірними, визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 березня 2006 року з виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 3 березня 2006 року та зобов`язати закінчити виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25 квітень 2006 року у справі № 14/130-14/110/06 у задоволенні скарги відповідача відмовлено на підставі ст.ст. 3, 18, 18-1, 24, 27 Закону України „Про виконавче провадження”, а також п.п.3.6.2, 5.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку державного виконавця ДВС при проведенні виконавчого провадження у справі №14/130 не було допущено порушень законодавства.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року апеляційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2006 року у справі № 14/130-14/110/06 - без змін.
ВАТ “Запорізький завод феросплавів у поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі просить cкасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року про відмову в задоволенні апеляційної скарги ВАТ “Запорізькій завод феросплавів” та про зміну резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2006 року по справі № 14/130, а також прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ВАТ “Запорізькій завод феросплавів”, визнавши неправомірними дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Заводського району у м. Запоріжжя Ніколаєвої І.Ю по відкриттю виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 3 березня 2006 року та від 20 березня 2006 року про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 3 березня 2006 року, зобов`язавши при цьому закінчити виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови..
Вищим господарським судом України ухвалою від 15 серпня 2006 року у справі №14/130-14/110/06 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 9 жовтня 2006 року у справі №14/130-14/110/06 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. – головуючий (доповідач), судді Панченко Н.П., Плюшко І.А.
Колегія суддів Вищого господарського суду України перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників учасників процесу, дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів встановлений ст. 121-2 ГПК України, згідно з якою скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п.7 Роз`яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/365 від 28 березня 2002 року “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Колегія суддів погоджується з припиненням апеляційною інстанцією провадження в частині вимог за скаргою про визнання дій державного виконавця ДВС Заводського району м. Запоріжжя по відкриттю виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 14/130 від 3 березня 2006 року неправомірними.
Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, ухвали постанови господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Стаття 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів по примусовому виконанню рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Судами встановлено, що на підставі ст.ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” 20 березня 2006 року державним виконавцем ДВС Заводського району м. Запоріжжя за заявою представника позивача та довіреністю від 6 вересня 2005 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виданого 03 березня 2006 року господарським судом Запорізької області наказу №14/130 про стягнення з відповідача на користь позивача 622 688, 61 доларів США процентів за безпідставне користування грошима, 207 562, 87 доларів США - 3% річних від суми заборгованості, разом 830 251, 48 доларів США, 321, 07 доларів США державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк на добровільне виконання наказу суду був встановлений відповідачу до 27 березня 2006 року.
Згідно ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” сторони можуть реалізовувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Суди визначили, що заяву про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області, з якою позивач звернувся до ДВС Заводського району м.Запоріжжя, підписано уповноваженими представниками позивача Шевченко О.В. та Суржик І.В.
Повноваження підтверджуються довіреністю від 06.09.2005, зареєстрованою в реєстрі за №5105, засвідченою приватним нотаріусом Соколовим Ю.Є. (а.с.63). Згідно з цією довіреністю позивач уповноважив вищезазначених осіб представляти його інтереси в усіх державних, приватних, колективних та інших підприємствах, організаціях та установах з усіх питань, пов`язаних з діяльністю позивача, та визначених Рішенням Правління Банку № 40 від 26.04.2004.
Відповідно до ст.244 ЦК України представництво може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
Таким актом в даному випадку є Рішення Правління Банку №40 від 26.04.2004 (а.с. 65-66), в якому визначені юридичні дії, які мають право вчиняти уповноважені особи на підставі довіреності.
Згідно ст.18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Стаття 3 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 статті 3 цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, якими є накази господарських судів.
За ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення –п`ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Законом не передбачено обов`язкове подання разом з виконавчим документом (наказом) рішення господарського суду для його примусового виконання.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2006 відповідає вимогам п.п. 3.6.2, 5.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 за № 74/5.
Наказ господарського суду Запорізької області № 14/130 від 03.03.2006, з примусового виконання якого винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2006, містить резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області.
Постанова про відкриття виконавчого провадження містить точний зміст виконавчого документу та дії, які належить вчинити відповідачу.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості доводів скаржника і відсутності підстав для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2006 недійсною.
З урахуванням вищевказаного Вищим господарським суд України підстав для задоволення касаційної скарги не встановлено, тому постанова апеляційного господарського суду має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року у справі № 14/130-14/110/06 залишити без змін.
Головуючий С. Самусенко
Судді: Н. Панченко
І. Плюшко