13.06.2012

Справа №212/6107/2012

2-а/212/5558/12

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2012 року м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі :

головуючого судді Овсюк Є.М.

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог КП «ВМБТІ»про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог КП «ВМБТІ»про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 08 березня 2012 року зі слів ОСОБА_3 стало відомо про те, що його не включено у приватизацію квартири, яка належить йому та його дружині ОСОБА_2 з якою він на даний час розлучений. Квартиру АДРЕСА_1 вони отримували разом із дружиною - ОСОБА_2. Приватизацією квартири позивач не займався, фактично приватизацією займалась його дружина ОСОБА_2, оскільки графік його роботи не дозволяв йому приділити цьому належну увагу, окрім того позивач надіявся на те що працівники виконавчого комітету Вінницької міської ради які здійснюють приватизацію

врахують його право на приватизацію, тому ніяких сумнівів щодо своїх порушень

під час приватизації він не мав. Позивач був упевнений, що виконавчий комітет Вінницької міської ради в обов'язковому порядку включив його у приватизацію квартири АДРЕСА_1. Однак, як позивачу тепер стало відомо рішенням Відповідача від 30.09.1993 року за №691 «Про приватизацію державного житлового фонду м. Вінниці»було передано у приватну спільну власність квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 в складі сім»ї 2 осіб. На підставі зазначеного рішення Відповідачем на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на житло від 30 вересня 1993 року за №691. Позивач вважає, що зазначене вище рішення та видане на його підставі свідоцтво є незаконним та порушує його право, оскільки позивача було фактично позбавлено можливості реалізувати своє право на приватизацію саме у цій квартирі - житловому приміщенні де він проживав та проживає. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 позов підтримали, дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, оскільки відбуває покарання в ВУ № 1, на запит суду надала заяву в якій не заперечує проти позовних вимог позивача.

Представник виконкому Вінницької міської ради Гордійчук А.М. у вирішенні даного спору поклалась на розсуд суду.

Представник КП «ВМБТІ»Журавський А.Т. не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючи підстав.

Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 30.09.1993 № 691 було дозволено приватизувати квартири з безоплатною передачею у власність у АДРЕСА_1 ОСОБА_2, яка прописана в цій квартирі з 1990 року, склад сім»ї дві особи, в тому числі дочка.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.091993 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Як було встановлено в ході розгляду справи Квартиру АДРЕСА_1 вони отримували разом із дружиною - ОСОБА_2, та позивач на протязі усього часу був зареєстрований в даній квартирі та постійно в ній проживав, що підтверджується актом від 28.03.2012 року.

Ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передбачено, що право на приватизацію квартири державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах або перебували на обліку потребуючи поліпшення житлових умов до введення в дію цього закону.

Ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передбачено, що зазначені квартири передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають задоволенню, так як приватизація даної квартири відносно позивача була поведена з порушенням чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3,5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 2, 8, 9, 17, 71, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п. 2.25 Рішення Виконавчого комітету Вінницької

міської ради від 30 вересня 1993 року за №691 «Про приватизацію державного житлового фонду в м.Вінниці»в частині безоплатної передачі у власність квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на житло

видане Виконкомом Вінницької міської ради від 30 вересня 1993 року за №

691 - на квартиру АДРЕСА_1.

Постанова суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: