ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2006 р.

№ 14/112

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Головуючий

Невдашенко Л.П.

Суддів

Михайлюка М.В. Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

на постанову

від 10.05.2006 господарського суду Рівненської області

у справі

№14/112 господарського суду Рівненської області

за позовом

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

до	КТП “Комуненергія”

про	скарга на дії  ВДВС Рівненської області

за участю представників сторін:

позивача

Левченко О.Є.,

відповідача

Сухомлин А.А.,

ВДВС	не з’явились,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006р. комунальне теплопостачаюче підприємство “Комуненергія” звернулося до суду з скаргою на дії відділу примусового виконання рішень відділу  державної виконавчої служби Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.05.2006р. (суддя Марач В.В.) скарга задоволена та зобов’язано відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області на строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами ПЕК, відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” зняти арешт з рахунків КТП “Комуненергія”.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та відмовити у задоволенні скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановив місцевий господарський суд, в провадженні відділу державної виконавчої служби Рівненської області знаходиться зведене виконавче провадження № 47/4 про стягнення боргу з КТП "Комуненергія" в тому числі на користь ДК "Газ України" НАК Нафтогаз України.

В процесі провадження виконавчих дій, 30.03.2005р. та 30.11.2005р. відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області  наклав арешт на грошові кошти КТП "Комуненергія" в межах суми стягнення по зведеному виконавчому провадженні, що знаходяться на рахунках в УДК в Рівненській області, МФО 833017, №№ 3521004000793, 35232003000793, 35241005000793, 35245001000793 та на всіх розрахункових рахунках в Рівненській філії КБ "Західінкомбанк" МФО 333614.

27 січня 2006р. КТП “Комуненергія” звернулося до відділу державної виконавчої служби Рівненської області з заявою про зупинення зведеного виконавчого провадження, оскільки на виконання Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.02.2005р. №2711-ІУ 28.11.2005 його включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу для здійснення процедури погашення заборгованості. А в п. 3.7 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішення щодо підприємства, яке включено до Реєстру, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, 07.02.2006 року відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області зупинив виконавче провадження № 47/4, однак арешту з рахунків КТП "Комуненергія" не зняв, що і стало предметом скарги.

Місцевий господарський суд, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності прийшов до  висновку про задоволення скарги. При цьому суд виходив з того, що  на вищевказані рахунки постійно надходять грошові кошти, що належать КТП “Комуненергія” і які він, на виконання  Закону України  “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” в праві використовувати для проведення розрахунків з кредиторами. Однак, враховуючи, що арешт з рахунків не знято, боржник обмежений в праві використовувати дані кошти, що порушує його права та суперечить меті названого Закону, який прийнятий для поліпшення    фінансового    становища    підприємств    паливно-енергетичного    комплексу, запобіганню  їх  банкрутству  та  підвищенню  рівня  інвестиційної  привабливості  шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб’єктам  господарської діяльності  права їх  застосування,  визначення порядку   взаємодії   органів   державної   влади   та   органів    місцевого    самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб’єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Крім   того, як зазначив суд,  пунктом   12.4.4.   ст.   12   Закону   України   "Про   заходи,   спрямовані   на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" главу 11 "Прикінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження" після пункту 1 доповнено новим пунктом, відповідно до якого на строк участі підприємств ПЕК, які внесені до Реєстру підприємств ПЕК та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до даного Закону, то до таких підприємств зупиняється дія статей 4,5 цього Закону, які і передбачають право державного виконавця на накладення арешту на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах.

За таких обставин та враховуючи, що КТП “Комуненергія” внесено до вищевказаного Реєстру і приймає участь в погашенні заборгованості відповідно до Закону від 23.06.2005р. № 2711-ІУ, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зняття арешту з рахунків боржника.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов’язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.05.2006р. у справі №14/112 залишити без змін, а касаційну скаргу  - без задоволення.

Головуючий                                                                          Л.Невдашенко

Судді:                                                                                М.Михайлюк

                                                                                          

                                                                                          Н.Дунаєвська