30 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 1 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що при розгляді судом справи за позовом відповідачки до його дружини ОСОБА_3 у порядку забезпечення позову було безпідставно накладено арешт на квартиру, що належить на праві спільної сумісної власності йому, дружині та сину, у зв'язку з чим порушено його права, він несе додаткові витрати, йому заподіяно моральну шкоду. Позивач, уточнивши вимоги, просив відшкодувати заподіяну неправомірними діями відповідачки матеріальну та моральну шкоду й судові витрати.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 померла і до участі в справі як відповідача залучено її правонаступника ОСОБА_4

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 1 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 квітня             2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що позивач не довів, що дії відповідачки по зверненню до суду з позовом до ОСОБА_3 та клопотанням про забезпечення позову були неправомірними і заподіяли йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 1 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін