30 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 19 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від               17 квітня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Іванківської селищної ради про рекультивацію земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що з вини відповідача ОСОБА_2 частина її земельної ділянки перебуває у непридатному для використання за призначенням стані, діями відповідача їй заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 провести рекультивацію її ділянки, стягнути 2843 грн.              25 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 19 грудня                 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від               17 квітня 2006 року, позов задоволено частково, постановлено зобов'язати відповідача провести рекультивацію частини земельної ділянки площею 0,005 га, яка знаходилась під будівлею гаража, самовільно ним побудованого; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й задовольнити її позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що відповідач зобов'язаний привести у належний стан земельну ділянку, яка знаходилась під будівлею гаража, однак позивачка не надала доказів на підтвердження своїх вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом          ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Іванківської селищної ради про рекультивацію земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 19 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 квітня             2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін