АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1975/2012 Головуючий по 1-й інстанції Івко В.М.

Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника відповідача Сидоренко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця»Новосанжарського району Полтавської області про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у позові.

Вказане рішення в апеляцйному порядку оскаржила позивач ОСОБА_3, яка посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим нею доказам, що договір оренди землі, укладений між ТОВ «Чиста криниця»та ОСОБА_4 є недійсним, оскільки останній був незрячим та не міг самостійно його прочитати і підписати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 3,18 га., розташованої на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на землю Серії ЯЗ №018997 від 03.01.2009 року /а.с.5/.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Чиста криниця»укладено договір оренди землі, згідно з яким вказану земельну ділянку передано в оренду на десять років та передбачено сплату орендної плати у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с.6-7/.

16.11.2009 року договір оренди зареєстрований в Новосанжарському ВО ПРФ «ЦДЗК»за №040957001075.

01.03.2010 року ОСОБА_4 та ТОВ «Чиста криниця»уклали додаткове погодження до договору оренди, за яким було збільшено розмір орендної плати до 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 8/.

04.08.2010 року ОСОБА_4 помер, а належну йому спадщину за законом прийняла ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданому Новосанжарською державною нотаріальною конторою №1-274 від 04.03.2011 року /а.с. 27/.

Вимагаючи визнання недійсним договору оренди землі, позивачка посилалася на те, що ОСОБА_4 був сліпим, а під час підписання оскаржуваного правочину не дотримано процедури підписання договору особою, яка внаслідок фізичної вади не може з ним самостійно ознайомитись та підписати його, передбачена ст. 207 ЦК України.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на довідку спеціаліста офтальмологічної МСЕК від 30.12.2008 року, згідно якої ОСОБА_4 є інвалідом першої групи по зору, безтерміново, внаслідок загального захворювання з 12.12.2008 року /а.с. 9/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що укладення договору оренди землі, не було результатом вільного волевиявлення ОСОБА_4 та не відповідало його вільній волі, а факт наявності довідки МСЕК не може беззаперечно свідчити про це .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За положеннями ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ч.4 ст.207 ЦК України, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

ОСОБА_3 не надала жодних беззаперечних доказів на підтвердження того, що її покійний дядько не міг власноручно ставити свої підписи як обов'язкові реквізити правочину.

Довідка спеціаліста офтальмологічної МСЕК від 30.12.2008 року не містить відомостей, з яких можливо зробити категоричний висновок про стан органів зору ОСОБА_4

ОСОБА_4 самостійно підписав договір, не вимагаючи при цьому залучення рукоприкладника, отже він сам допусимо виразив свою волю.

Окрім того, вільне волевиявлення орендодавця при укладенні із ТОВ «Чиста криниця»договору оренди підтверджується тим, що йому упродовж 2009-2011 років виплачена орендна плата у розмірі 6 955,53 грн. Таким чином, ОСОБА_4 приймав належне виконання зобов'язань боржника за вказаним договором.

Свідок ОСОБА_5, допитана в суді першої інстанції, також підтвердила фізичну здатність ОСОБА_4 на вчинення підписів особисто та перерахунок одержаної пенсії.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційні скарги, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук