АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1990/22-ц-753/12Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 22-ц/1990/753/12 Доповідач - Гурзель .В.
Категорія - 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Щавурської Н. Б., Фащевської Н. Є.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю сторін - представника позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, третя особа Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006 року, за яким відповідач виступив поручителем, ЗАТ "Агрокомбінат" отримав строковий кредит у розмірі 2400000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.08.2009 року. В уточнених позовних вимогах просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 645992,61 грн., в тому числі 548400 грн.-сума неповернутого кредиту; 21732,08 грн.-сума несплачених процентів станом на 16.03.2011 року; 798,68 грн.-пеня за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.12.2010 р. по 12.03.2011 р.; 44899,64 грн.-пеня за порушення терміну повернення кредиту за період з 28.08.2010 р. по 12.03.2011 р.; 30162,21 грн.-інфляційні втрати у зв'язку з неповерненням заборгованості по кредиту, за період з 01.09.2010 р. по 31.01.2011 р.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року позов -задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, як із солідарного боржника-поручителя за кредитним договором №010/09-01/313/06 від 29.08.2006 року, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/09-01/313/06 від 29.08.2006 року з урахуванням пені за прострочення виконання зобов'язань та інфляційних витрат, всього в сумі 645992,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" сплачені позивачем судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справиу розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального та матеріального права права.
Апелянт в судове засідання не з'явився будучи неодноразово повідомленим про час та місце розгляду справи. Причини його неявки визнано судом неповажними.
Заслухавши представника позивача, який просить апеляцію відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 29 серпня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ЗАТ "Агрокомбінат"(Позичальник) було укладено кредитний договір №010/09-01/313/06, згідно якого Позичальник отримав кредит у сумі 2400000грн, зі сплатою відсотків у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на 36 місяці, із терміном повернення до 29.08.2009 року.
Згідно п. 4.1.1 кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен місяць прострочки,
01.12.2009 року між сторонами було укладено договір поруки №12/09-01/313/06, згідно якого поручитель ОСОБА_2 відповідає за повне та своєчасне виконання боржником ЗАТ "Агрокомбінат" його зобов'язань за кредитним договором №010/09-01/313/06 від 29.08.2006 року в повному обсязі таких зобов'язань.
Боржник порушив умови кредитного договору щодо своєчасного погашення боргу і станом на 16.03.2011 року заборгованість за кредитним договором складає 645992,61 грн. в тому числі: 548400грн. - сума неповернутого кредиту; 21732,08 грн.- сума несплачених процентів станом на 16.03.2011 року; 798,68 грн. - пеня за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.12.2010 р. по 12.03.2011 р.; 44899,64грн.-пеня за порушення терміну повернення кредиту за період з 28.08.2010 р. по 12.03.2011 р.; 30162.21грн. - інфляційні втрати - у зв'язку з неповерненням заборгованості по кредиту, за період з 01.09.2010 р. по 31.01.2011 р.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Крім цього, зі змісту ст. 553 ЦК України випливає, що порука є угодою щодо прийняття особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі частково або у повному обсязі того, що не було виконане боржником.
Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати позику частинами.
Таким чином встановлено, що зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором №010/9 01/313/06 від 29.08.2006 року належним чином не виконуються.
Апелянтом не оспорюється той факт що боржник не погашає заборгованість та не оспорюється розмір заборгованості.
Як пояснив представник кредитора ними пред'явлено позов до боржника ЗАТ "Агрокомбінат" в порядку господарського судочинства і вказана сума боргу стягнута з боржника, однак рішення не набрало законної сили. Поручитель ОСОБА_2 являється співзасновником ЗАТ "Агрокомбінат" і саме ним проводились переговори з банком про виділення кредиту.
У відповідності до ч.1,2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Доводи апелянта про те, що договір поруки є похідним від основного договору ніким не оспорюються, однак статею ст. 555 ЦК України передбачено право кредитора пред'явити позов безпосередньо до поручителя. Також п.п.2.2 Договору поруки передбачено що поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, здійснити виконання зобов'язань боржника в обсязі заявленому кредитором в письмовій вимозі.
Письмова вимога (а.с.24) до поручителя ОСОБА_2 направлялась на суму 812400 грн. Рішенням стягнуто 645992 грн., що не вийшло за межі вимоги.
Доводи апелянта про те, що позивач не надсилав йому вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором не є вірними, оскільки в матеріалах справи є вимога-попередження (а.с.24) ОСОБА_2 від 13.01.2010 року. Поштовим повідомленням (а.с.25) встановлено, що вимога-попередження вручена апелянту 18.01.2010 року.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель