Галицький районний суд м.Львова

Справа № 1-179/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2012

Галицький районний суд міста Львова в складі :

головуючої -судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

при секретарях - МОЙСЕВИЧ С.І., НЕМОЛОВСЬКІЙ-ХМАРІ З.П.

з участю прокурорів - ГРИНІВ О.Д., МАРКІВА Н.С., МИХАЛЮКА Р.В.

та захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вишня Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, б/п., з вищою освітою, розлученого, приватного підприємця, військовозобов'язаного (на обліку у Галицькому РВК м.Львова), жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.1, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 у серпні 2007 року, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, з корисливих мотивів, самовільно зайняв таку площею 0,0030 га по АДРЕСА_2, всупереч встановленого законом порядку, оскільки вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ № 065220, виданого 26 липня 2001 року на підставі ухвали 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради № 959 від 22 лютого 2001 року, чим заподіяв значної шкоди її власнику.

Крім того, ОСОБА_3 у серпні 2007 року на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0030 га по АДРЕСА_2 вчинив самовільне будівництво гаража за вказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_3, не являючись власником земельної ділянки площею 0,0030 га по АДРЕСА_2, використав завідомо підроблений документ -Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ № 065210, виданий 26 липня 2001 року на підставі ухвали 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради № 959 від 22 лютого 2001 року, щодо земельної ділянки площею 0,0030 га для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_1, подавши такий в ЛКП «Княже місто»по вул. Тихій, 5 у м.Львові, з метою захоплення вказаної земельної ділянки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, пояснив, що гаражу у дворі будинку по АДРЕСА_2 в серпні 2007 року не будував, землі не захоплював, Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 065210 від 26 липня 2001 року не підробляв та не використовував. Державний акт отримав від дружини ОСОБА_5, такий знаходився вдома у тестя ОСОБА_6 у м.Стебнику Дрогобицького району Львівської області, дійсно подавав його в ЛКП «Княже місто».

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_7 в ході досудового слідства (т.1 а.с.245-246), оголошеними в судовому засіданні, що в серпні 2007 року будівельні роботи по будівництву гаражу проводила бригада будівельників з чотирьох осіб -ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, прізвища яких йому невідомі, яких він найняв через оголошення в газеті «Львівська реклама». Даних про них не має у зв'язку з втратою мобільного телефону, у якому у записнику були усі контактні з ними телефони. Будівельні матеріали, зокрема, блоки у кількості 450 штук, він, ОСОБА_7, купляв у м.Жовкві Львівської області по оголошенню, про що зобов'язався слідчому надати ксерокопію рахунку про оплату. Цемент у кількості біля п'яти мішків купляв у магазині «ІММ»будівельних матеріалів по вул. Дж.Вашингтона у м.Львові. Вапняний розчин та бетон на фундамент придбав по оголошенню. Бляху у кількості 25 штук -у магазині «Десятка»на вул. Дж.Вашингтона у м.Львові. Трубу-ринву для зливу води і швелер придбали на металобазі по вул. Навроцького у м.Львові. Будівельні роботи тривали близько тижня і були звершені робітниками 24 серпня 2007 року. Оскільки станом на березень 2008 року проводив вдома ремонтні роботи, то ксерокопії накладних, чеків на придбання будівельних матеріалів зобов'язувався надати слідчому найближчим часом;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, що приблизно з 1957-1958 року батьки його дружини, а потім і він користувались земельною ділянкою по АДРЕСА_3, на якій знаходився їх металевий гараж, з 1997 року почав займатись її приватизацією, однак особняк по АДРЕСА_3 був викуплений гр. ОСОБА_10. З 1997 по 2000 рік у Львівській міській раді намагався оформити документи на спірну земельну ділянку по АДРЕСА_3, де йому було запропоновано знайти іншу, на яку буде дане погодження на приватизацію. Приблизно через шість місяців знайшов вільну земельну ділянку поруч з будинком АДРЕСА_2 та почав займатись підготовкою документів. 22 лютого 2001 року ухвалою сесії Львівської міської ради № 959 було затверджено проект відведення земельної ділянки та надано йому у приватну власність земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_2, на яку йому було видано Державний акт на право приватної власності серії 3-1 № 397 від 26 липня 2001 року серії ІІІ-ЛВ № 065220. До 2007 року не мав можливості побудувати гараж, тому земельна ділянка була вільною від забудови. 13 серпня 2007 року виявив, що на його земельній ділянці викопана траншея під фундамент та завезено будівельний матеріал. Того ж дня звернувся в ЛКП «Княже місто»з приводу незаконних будівельних робіт, керівництвом якого було встановлено, що на згаданій ділянці самовільно будується гараж та надано документи про право власності на дану земельну ділянку. З'ясував, що власником незаконного будівництва являється ОСОБА_3, який пред'явив майстру дільниці копію Державного акту на право власності на дану земельну ділянку. В ЛКП майстер дільниці надала йому копію Державного акту, який він уважно звірив зі своїм, та переконався, що дана копія не може відповідати дійсності, оскільки відрізнялась від акту, виданого на його ім'я, лише прізвищем і реєстраційним номером на титульній сторінці, а решта реквізити були ті самі. В подальшому звернувся у Львівську міську раду, де повідомили, що він, ОСОБА_4, являється єдиним власником даної земельної ділянки. Незважаючи на попередження працівників ЛКП «Княже місто», ОСОБА_3 наступні 30 днів проводив незаконні будівельні роботи і збудував гараж, яким користується по даний час, а йому внаслідок незаконних дій підсудного завдано значної матеріальної шкоди. Просить покарати винного за вчинення останнім протиправних діянь;

- показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, що на початку 2007 року в ЛКП «Княже місто»звернувся ОСОБА_4, який пред'явив ксерокопію Державного акту на право приватної власності на землю - земельну ділянку по АДРЕСА_2 та повідомив, що на належній йому земельній ділянці стоїть збірно-розбірний металевий гараж. За погодженням та з дозволу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради гр. ОСОБА_12 переніс свій гараж на інше місце у тому ж дворі. Після перенесення останнім гаражу на початку серпня 2007 року в ЛКП знову звернувся ОСОБА_4 і повідомив, що на його земельній ділянці ведеться будівництво гаражу. В липні 2007 року їй стало відомо, що будівництво гаража веде ОСОБА_3, про що останній сам підтвердив, пред'явивши ксерокопію Державного акту на право приватної власності на землю - земельну ділянку по АДРЕСА_1. Оскільки в ЛКП «Княже місто»знаходились два Державні акти на одну і ту ж земельну ділянку, скерували листи у Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради для вирішення питання з приводу забудови гаража, в інспекцію Держархбудконтролю -про притягнення винних до адміністративної відповідальності, в прокуратуру Галицького району м.Львова - для встановлення дійсності наданих Державних актів та власника земельної ділянки. На час розгляду таких було складено акт-попередження на ім»я ОСОБА_3 про призупинення будівництва та ознайомлено його з ним, на що останній зобов'язався надати дозвільні документи. Згідно розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 908 від 23 жовтня 2007 року дружина підсудного - ОСОБА_5 була зобов'язана за власні кошти демонтувати самочинно збудований гараж в подвір»ї по АДРЕСА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_5 в ході досудового слідства (т.1 а.с.81-82), оголошеними в судовому засіданні, що в кінці 1999 року у Львівській міській раді у відділі земельних ресурсів довідалась про перелік необхідних документів для оформлення земельної ділянки під будівництво гаража. Зібравши такі, зокрема, копії паспортів її та чоловіка, свідоцтв про народження трьох дітей, довідки з ЖЕКу, звернулась з заявою про виділення їм земельної ділянки під будівництво гаража по АДРЕСА_1 до міської ради. До року часу на їх адресу надійшло повідомлення про результати розгляду звернення і в подальшому її чоловік ОСОБА_3 ходив у Львівську міську раду, де отримував документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Весь пакет документів на земельну ділянку, в тому числі, Державний акт на земельну ділянку знаходяться у нього. В подальшому, у дворі будинку по АДРЕСА_1 влітку 2007 року чоловік збудував гараж. У вересні 2007 року на їх адресу надійшов припис, а згодом - постанова у справі про адміністративне правопорушення за самовільне будівництво гаража без відповідних рішень органу влади та інспекції, у зв'язку з чим ними було сплачено штраф у розмірі 102 грн. Усіма питаннями щодо документального оформлення гаражу на їх сім»ю займався чоловік ОСОБА_3

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 змінила показання та ствердила, що будівництвом гаражу у дворі будинку АДРЕСА_1 займався і побудував її нині покійний батько ОСОБА_6, а колишній чоловік ОСОБА_3 до будівництва відношення не має, що показання в ході досудового слідства дала під психічним та моральним тиском слідчого;

- показаннями свідка ОСОБА_13 в ході досудового слідства, (т.1 а.с.224-225), оголошеними в судовому засіданні, що з тильної сторони будинку АДРЕСА_1, де вона мешкає, і будинку НОМЕР_1 знаходиться невелика земельна ділянка, де знаходяться декілька гаражів, якими користуються як мешканці будинків так і інші громадяни. Власників гаражів не знає, однак їй відомо, що гр. ОСОБА_12 мав у користуванні збірно-розбірний гараж у дворі з тильної сторони їх будинку, який влітку 2007 року був перенесий на інше місце у цьому ж дворі. На третьому поверсі їх будинку у квартирі НОМЕР_2 проживає сім»я ОСОБА_3, які поводять себе досить нагло і свавільно, не рахуючись з інтересами сусідів. Влітку 2007 року після перенесення гаражу ОСОБА_12 на тій же земельній ділянці розпочалося будівництво гаражу, яке тривало декілька днів. Згодом стало відомо, що гараж використовує ОСОБА_3 по даний час, однак чи має документи на земельну ділянку, дозвіл на будівництво та використання збудованого гаражу, їй не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_9 в ході досудового слідства (т.1 а.с.221-223), оголошеними в судовому засіданні, що з 15 листопада 1994 року по 18 червня 2002 року працював на посаді директора департаменту землеустрою та планування забудови міста - структурного підрозділу Львівської міської ради. Йому було делеговано підписи Державних актів на право землекористування, контроль за роботою структурних підрозділів, які входили у склад департаменту, інше. Особисто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 не знайомий. Підтвердив виконання ним свого підпису на Державному акті на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_4, на земельну ділянку по АДРЕСА_2. Після огляду Державних актів на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердив, що Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_4, відповідає оригіналу, а копія Державного акту на прізвище ОСОБА_5 - ні, оскільки за одним рішенням ухвали Львівської міської Ради і за одним реєстром не може бути видано два документи на одну земельну ділянку. Крім того, по зовнішніх ознаках копія Державного акту на ім»я ОСОБА_5 не відповідає оригіналу, а на копіях наданих йому для огляду Державних актів є його підписи, які ідентичні один одному, що викликає сумніви, оскільки таке реально не вдається зробити;

- показаннями свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, що на посаді начальника Львівського міського управління земельних ресурсів працював з січня 1999 року до літа 2003 року. Після огляду копій Державних актів на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердив, що підписи на копіях даних документів подібні на його, однак зазначив, що Державний акт на право приватної власності на землю є документом суворої звітності і оформляється лише одноразово на одну земельну ділянку, видача двох актів на одну і ту ж земельну ділянку законом не передбачена;

- показаннями свідка ОСОБА_15, начальника сектору технічного дослідження документів та почерку НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області, в судовому засіданні, що на підставі постанови слідчого, яка надійшла 17 січня 2008 року в НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області, проводив по даній справі криміналістичну експертизу. Після ретельного вивчення документів та матеріалів справи при проведенні дослідження ним було встановлено, що об'єкт дослідження - Державний акт на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_5, який у постанові слідчого був вказаний як копія, тому і ним так називався, був створений за допомогою комп'ютерних технологій, а оригінального документу з таки змістом, виконаним на бланку встановленого взірця з захисною сіткою, в природі не існувало. Це пояснюється розбіжністю в рисунку граф бланків досліджуваного документу та бланків документів, представлених в якості взірців, а саме, наявністю у досліджуваному документі помилки у слові «видамо», у взірцях є слово «видано». Дана помилка, як інші, а саме розташування знаків одних відносно других виникають в процесі переводу графічного комп'ютерного файлу, виконаного шляхом сканування з іншого документа в текстовий файл, зміст якого можна редагувати на комп'ютері. При цьому текстовий редактор не розпізнав літеру «н»слова «видано», автоматично назвав літеру як «м». У даному випадку графічний файл може бути у вигляді зображення будь-якого бланку Державного акту на право приватної власності на землю з зображеннями відтисків печаток та підписів, з записами у відповідних графах, які можна редагувати в текстовому редакторі, що було вказано у його висновку експерта. Представлений на дослідження документ, що названий у постанові про призначення зазначеної експертизи як «копія», так як і в його висновку можна назвати підробленим документом, виконаним за допомогою комп'ютерних технологій, використавши при цьому інший оригінальний документ;

- показаннями свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні, що на підставі дозволу та погодження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради у травні 2002 року у дворі будинку АДРЕСА_1, де мешкає з сім»єю, встановив збірно-розбірний металевий гараж для власних потреб, який змушений перенести у 2007 році після звернень ОСОБА_4 до прокуратури району, де довідався, що зазначена земельна ділянка під його, ОСОБА_12, гаражем належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. З відома районної адміністрації у травні 2007 року переніс свій гараж на нейтральну територію у дворі, де він знаходиться по даний час. Коли повернувся з відпустки 24 серпня 2007 року додому, то побачив новий збудований гараж на тому місці, де раніше стояв його металевий гараж, та подумав, що його збудував ОСОБА_4, однак побачив, що ним користується підсудний. Запитував в останнього, як так сталось, що земля належить ОСОБА_4, а гараж є його, ОСОБА_5, на що той відповів, що користується гаражем по праву. Зрозумів, що гараж збудований від ОСОБА_3 Ще раніше ОСОБА_3 неодноразово розпитував про його, ОСОБА_12, встановлений у дворі будинку гараж, чи має він дозвільні документи чи поставив його самовільно;

- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, що на прохання ОСОБА_5 у серпні 2007 року допомагав розвантажувати при будівництві гаража у дворі будинку АДРЕСА_1 машину з бетоном. На будові працювали батько ОСОБА_5 та двоє робітників. Хто саме будував гараж -чи батько ОСОБА_5, чи ОСОБА_3, не знає, бо не цікавився і розмови про це не було;

- показаннями свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні, що після проведення ним ряду слідчих дій та вивчення матеріалів справи порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_3, в діях якого вбачались ознаки злочинів, передбачених ч.1, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358 КК України. В ході досудового слідства з»ясовував та встановив, що саме підсудний ОСОБА_3 збудував гараж у дворі будинку АДРЕСА_1, що роботи велись під його керівництвом, тому і порушив проти нього кримінальну справу, що оригіналу документу -Державного акту про право власності на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_5 не існує в природі, однак його копію підсудний ОСОБА_3 неодноразово використовував, надаючи в ЛКП, переконуючи, що земельна ділянка належить йому і він будує гараж. Що саме ОСОБА_3 будував гараж, свідчили показання його дружини ОСОБА_5, працівників ЛКП в ході досудового слідства, а останні стверджували, що підсудний показував їй Державний акт на землю і казав, що будує гараж. На очній ставці з ОСОБА_11 останній теж підтвердив, що саме він будував вказаний гараж. Про батька ОСОБА_5 під час досудового слідства ніхто не згадував;

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_11 та підсудним ОСОБА_3 (т.1 а.с.233-235), де свідок ОСОБА_11 підтвердила раніше надані нею показання, а ОСОБА_3 - їх повністю підтримав. Так, в ході проведення очної ставки підсудний підтвердив, що в серпні 2007 року розпочав будівництво гаражу по АДРЕСА_1, закінчив його 24 серпня 2007 року; що ОСОБА_4 отримав земельну ділянку у дворі будинку АДРЕСА_2, а у нього, ОСОБА_3, є документація на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Оскільки має Державний акт на право приватної власності на землю по АДРЕСА_1, але не мав дозволу на будівництво, то був оштрафований інспекцією ДАБК в розмірі 102 грн., штраф належно сплатив, на руки отримав припис. Отримавши у листопаді 2007 року розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 908 про демонтаж гаражу, у листопаді 2007 року двічі письмово звертався до районної адміністрації про свою незгоду з демонтажем. З приводу видачі Державного акту на право приватної власності на землю -земельну ділянку по АДРЕСА_1 звертались у відділ земельних ресурсів Львівської міської ради приблизно у 1998-1999 роках, який отримав у кабінеті на четвертому поверсі, про що розписався у книзі. Оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 зобов'язувався пред'явити в суді;

- висновком криміналістичної експертизи № 6/16 від 24 січня 2008 року (т.1 а.с.189-195), згідно якого копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 065210, виданого на ім»я ОСОБА_5, зареєстрованого у книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за номером 3-1 № 397 виконана не з оригінального документу, бланк якого віддруковано на ПК «Україна».Зам. 3-4083. Даний документ був складений у вигляді комп'ютерного файлу та роздрукований електрографічним способом, у своєму первісному вигляді в цілому був виконаний за допомогою комп'ютерної техніки електрографічним способом;

- висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи № 3672 від 16 жовтня 2008 року, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0030 га для будівництва гаражу по АДРЕСА_2 на січень та серпень 2007 року могла становити 31.252 грн. (т.2 а.с.115-121);

- довідкою № 40/7/1 від 30 серпня 2007 року, виданою Управлінням земельних ресурсів у м.Львові, що земельна ділянка площею 0,0030 га по АДРЕСА_2 знаходиться у власності ОСОБА_4 (Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований за № 367 від 26 липня 2001 року);

- копією постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю № 641/г від 11 вересня 2007 року, згідної якої на гр. ОСОБА_5 накладено штраф у розмірі 102 грн. за самовільне будівництво гаражу в подвір'ї житлового будинку по вул. Коцюбинського, 25-27, що у м.Львові без рішення органу влади та дозволу ДАБК (т.1 а.с.71);

- актом-попередженням ЖЕКу № 104 за серпень 2007 року відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації Львівського міськвиконкому підсудного ОСОБА_3 про проведення ним самовільного будівництва гаражу - влаштування фундаменту, цегляної кладки на площі земельної ділянки площею 0,0030 га, розміром 5 х 6 м по АДРЕСА_1, в якому останній власноручно пояснив, що правопорушення вони не скоїли, гараж будують для себе (т.1 а.с.144-145);

- довідкою № 1.7-9800/2403 від 12 листопада 2007 року, виданою Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, згідно якої ухвалою сесії Львівської міської ради від 22 лютого 2001 року № 959 затверджено гр. ОСОБА_4 проект відведення земельної ділянки та надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_2. На підставі тієї ж ухвали останньому надано Державний акт на право приватної власності на землю за 3-1 № 397 (кадастровий номер 10003007). Що стосується Державного акту на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_5 на підставі згаданої вище ухвали сесії Львівської міської ради від 22 лютого 2001 року № 959 на земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_1 і зареєстрованого у книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за 3-1 № 397 (кадастровий номер 10003007), то такий не відповідає дійсності (т.1 а.с.92);

- листом управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради № 1.7-293/2403 від 25 січня 2008 року, що ОСОБА_3 звертався у Львівську міську раду 06 липня 2007 року зі заявою-скаргою щодо земельної ділянки, на яку йому було надано відповідь (т.1 а.с.170, 171,172);

- протоколом огляду місця події від 22 жовтня 2007 року, згідно якого зафіксовано характерні ознаки земельної ділянки, розташованої у дворі будинків № 25, АДРЕСА_2 та наявних на ній споруд (т.1 а.с.36-41);

- протоколом огляду речових доказів від 27 жовтня 2008 року з відображенням усіх характерних ознак вилучених Державних актів на право приватної власності на землю, а саме, ІІІ-ЛВ № 065220 на ім'я ОСОБА_4, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_5, ІІІ-ЛВ № 065409 на ім'я ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_21 (т.2 а.с.211-212).

Таким чином, винуватість підсудного доведена повністю зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений вище. Покликання підсудного про його невинуватість, намагання перевести відповідальність на ОСОБА_4 щодо незаконного отримання останнім земельної ділянки у дворі будинку по АДРЕСА_2 суд розцінює як спосіб захисту підсудного та з метою уникнення ним відповідальності за вчинене, тому до уваги не бере, оскільки вони не можуть служити підставою до звільнення підсудного від кримінальної відповідальності за вчинені ним протиправні діяння, незалежно від обставин, наведених ним вище.

Підстав не надавати віри поясненням підсудного ОСОБА_3 та свідків в ході досудового слідства та опитаних свідків в судовому засіданні, які є логічними та послідовними, чи вважати такі упередженими, в суду немає жодних. Певні недоліки досудового слідства не спростовують вини підсудного у вчиненому та не є підставою для скерування даної справи на додаткове розслідування чи виправдання особи, що притягається до кримінальної відповідальності за вчинені протиправні діяння, про що підсудний та його захист у судових дебатах і не заявляли.

Намагання підсудного та свідка ОСОБА_5 в даний час перенести відповідальність за самовільне будівництво гаража на нині покійного батька свідка ОСОБА_5 та тестя підсудного -ОСОБА_6, про якого в ході досудового слідства не згадували до смерті останнього, не заслуговують на увагу, свідчить про їх неправдиві показання щодо обставин справи та наміри і бажання підсудного уникнути відповідальності за вчинені ним кримінально-карані діяння.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 197-1 КК України, оскільки вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдав значної шкоди її власнику; за ч.3 ст. 197-1 КК України, оскільки вчинив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті; за ч.3 ст. 385 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року), оскільки використав завідомо підроблений документ.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, посередню характеристику за місцем проживання і вважає за необхідне обрати йому покарання згідно санкції статті у вигляді штрафу.

У відповідності до вимог ст. 49 КК України підсудний підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинені ним діяння у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження у даній справі - закриттю.

Речові докази по справі -Державні акти на право приватної власності на землю, а саме ІІІ-ЛВ № 065220 на ім'я ОСОБА_4, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_5, ІІІ-ЛВ № 065409 на ім'я ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_21 (т.2 а.с.211-212, 213-214) слід залишити при справі.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 11-1 КПК України, ст. 49 КК України суд

п р и с у д и в :

Визнати винним та засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 197-1 КК України до штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.3 ст. 197-1 КК України до штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року) до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч.1, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності і кримінальну справу про його обвинувачення з а к р и т и .

Запобіжний захід ОСОБА_3 -підписку про невиїзд з постійного місця проживання с к а с у в а т и .

Речові докази по справі -Державні акти на право приватної власності на землю, а саме ІІІ-ЛВ № 065220 на ім'я ОСОБА_4, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_5, ІІІ-ЛВ № 065409 на ім'я ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ІІІ-ЛВ № 065210 на ім'я ОСОБА_21 (т.2 а.с.211-212, 213-214) -залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області 470 грн. 76 коп. судових витрат по оплаті вартості висновку комплексної експертизи техніко-криміналістичного дослідження документів та почеркознавчої експертизи № 6/16 від 24 січня 2008 року (т.1 а.с.189).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення, через районний суд.

СУДДЯ

Оригінал вироку.