Справа № 2-391/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Козуб О. В.,

при секретарі -Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2008 року та зняття забори відчуження зазначеного у вказаному договорі нерухомого майна,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання дійсним договору іпотеки № SID0GA0000000004, укладеного 29.07.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 110194 гривні 09 копійок, а саме на квартиру АДРЕСА_1 АРК, загальною площею 47,9 кв.м, шляхом продажу цієї квартири ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, виселення ОСОБА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділ СГІРФО УМВС України в м.Джанкой, посилаючись на ст.ст. 209, 210, 220, 526, 527, 530, 577, 640 ч.2, 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст.12, 33, 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», ст.109 Житлового кодексу України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року, ОСОБА_2 29.07.2008 року отримала кредит у розмірі 69785 гривень 11 копійок зі сплатою відсотків зав користування кредитом у розмірі 20, 04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.07.2018 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в періоди сплати. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також іншими витратами. В порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору, третя особа зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, та відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником - ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку із вказаними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 13.07.2010 року третя особа має заборгованість у розмірі 110194 гривні 09 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 62523 гривні 08 копійок, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 25014 гривень 51 копійки, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 4373 гривні 08 копійок, нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 12797 гривень 99 копійок та штрафів у розмірі 250 гривень і 5235 гривень 43 копійки. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 29.07.2008 року укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло (1\2 частка квартири) та свідоцтва про право на спадщину (1\2 частка квартири). Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами, вказаними у додатках. Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання боржником осново зобов'язання, іпотеко держатель в праві задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст.39, ч.3 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.3, 6, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір

місця проживання», звернення стягнення на квартиру (предмет іпотеки) є підставою для виселення мешканців, у зв'язку із чим відповідач підлягає виселенню з цієї квартири та зняття з реєстрації здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі у розмірі 1110 гривень 44 копійки та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень.

Ухвалою суду від 11.11.2010 року залучено третю особу виконавчий комітет Джанкойської міської ради АРК (а.с.39).

Ухвалою суду від 01.04.2011 року за клопотанням представника позивача на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України залишено без розгляду позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_1 про його виселення зі зняттям з реєстраційного обліку за місцем проживання (а.с.70).

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 про передачу в іпотеку нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 АРК, посвідченого нотаріусом і зареєстрованим в реєстрі № 2297 та зняття забори відчуження зазначеного у вказаному договорі нерухомого майна вилучивши запис щодо зазначеної заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.07.2008 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № SID0GA0000000004, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 69785 гривень 11 копійок. У зв'язку із укладенням кредитного договору, 29.07.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрованим в реєстрі № 2297, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру, загальною площею 47,9 кв.м, розташовану за адресою: АРК, АДРЕСА_1. Вказаний договір іпотеки є недійсним, оскільки укладений з порушенням діючого законодавства, на момент його укладення у квартирі проживали її неповнолітні діти, дозволу на укладення спірного договору іпотеки орган опіки та піклування не надавав. Відповідно до карток прописки, у вказаній квартирі проживають ОСОБА_1 - з вересня 1987 року, ОСОБА_2 - з 07.05.2004 року. Згідно характеристики Джанкойського ЖЕО, ОСОБА_2 дійсно мешкає у вказаній квартирі з двома неповнолітніми дітьми з 28.09.2004 року по теперішній час. Відповідно до ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України, діти мають право користування житловим приміщенням (квартирою) АДРЕСА_1. На час укладення спірного договору, квартирою, що стала предметом іпотеки, користувались її неповнолітні діти ОСОБА_4, 1993 р.н. ( 15 років) та ОСОБА_5, 1994 р.н. (14 років). Відповідно до ст.18 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 023.06.2005 року № 2623-IV, діти - члени сімї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватись займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування мають діти, потрібний попередній дозвіл органу опіки та піклування. Відповідно до ст.203 ч.1 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ст.215 ЦК України, правовим наслідком недотримання сторонами при укладенні угоди вимог закону є недійсність такої угоди та відповідно до ст.236 ЦК України така угода є недійсною з моменту його вчинення. Згідно абз.5 п.5 Постанови ПВСУ № 9 від 06.11.20-09 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та ст.ст. 215, 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлено як однією із сторін правочину, та к і іншою заінтересованою особою, права та інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.104-106), згідно якої ПАТ КБ «Приватбанк» заявлено позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 АРК, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року та стягнення заборгованості за кредитним договором № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року у розмірі 110194 гривні 09 копійок, яка виникла станом на 13.07.2010 року.

Ухвалою суду від 06.06.2011 року об'єднано в одне провадження зустрічний позов з первісним позовом.

Представником позивача ПАТ КБ «Приватбанк» надано суду збільшені позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, згідно яких просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 121704 гривень 01 копійки, яка виникла станом на 20.10.2010 року, і яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 63249 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 29089 гривень 81 копійки, заборгованість по комісії за користування

кредитом у розмірі 5383 гривні 83 копійки, нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та нарахованих відповідно до п.2.3 Договору штрафу у розмірі 250 гривень та штрафу у розмірі 5783 гривні 52 копійки. Звернути стягнення на вищевказану квартиру (предмет іпотеки) в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору у розмірі 121704 гривень 01 копійки (а.с.147-150).

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні змісту позовних заяв. Зустрічні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити у її задоволенні у повному обсязі, надала пояснення аналогічні письмовим запереченням. Пояснила в суді, що відповідач ОСОБА_2, яка після розірвання шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_2», підписала кредитний договір 29.07.2008 року, погодилась з його умовами повністю, згідно умов цього договору отримала кредит на суму 69785 гривень 12 копійок, з яких 62525 гривень 92 копійки отримала на споживчі цілі, з них 60000 гривень на споживчі цілі готівкою через касу банку, та у розмірі 1800 гривень на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 425 гривень 92 копійки - для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 300 гривень - на сплату особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, а також у розмірі 7259 гривень 20 копійок на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 цього Договору кредиту. Розрахунок заборгованості проведений станом на 20.10.2010 року у розмірі 121704 гривні 01 копійки з урахуванням плати відповідача за спірний період, за квитанціями наданими відповідачем ОСОБА_2, суми оплати проведені по розрахунку, вона не сплачувала щомісячні платежі, у зв'язку із чим склалась вказана заборгованість та нараховані пеня та штрафи. Відповідачем ОСОБА_1 на забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір іпотеки від 29.07.2008 року і нотаріально посвідчений, підстав для визнання цього договору іпотеки недійсним немає, оскільки на момент його укладення відповідач ОСОБА_1 був єдиним власником цієї квартири - предмету іпотеки, прописаних у цій квартирі неповнолітніх (малолітніх) дітей не було, відповідно до п.12.1 Договору іпотеки даних про те, що у цій квартирі проживають неповнолітні діти не надавались відповідачами, всі документи перевірялись при посвідченні договору іпотеки, а згідно довідки ЖЕО, наданої позивачу відповідачами, у цій квартирі проживали та місце проживання було зареєстровано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ЖЕО на підставі паспортних даних надавало довідки про осіб, які проживають та зареєстровані у житловому приміщенні. Відповідач ОСОБА_2 була засуджена вироком суду від 04.08.2010 року за надання недостовірних документів банку для отримання кредиту, а саме надання довідки ЖЕО від 15.07.2008 року стосовно відсутності неповнолітніх (малолітніх) дітей у вказаній квартирі - предмету іпотеки. Сама ОСОБА_2, при укладенні договору кредиту, та ОСОБА_1 - при укладенні договору іпотеки не наполягали на дозволі органу опіки та піклування. Діти не мали прав власності на цю квартиру.

Відповідач ОСОБА_2 (після розірвання шлюбу - прізвище «ОСОБА_2») у судових засіданнях позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» визнала частково у розмірі 60000 гривень, не заперечувала проти стягнення з неї цієї суми, в іншій частині позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не визнала. Свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в суді зазначила, що вона укладала з позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір, отримувала у банку грошові кошти у розмірі 60000 гривень, а не 69785 гривень 12 копійок, у неї є заборгованість, але вона частково сплачувала заборгованість поточну, що підтверджується наданими нею квитанціями. ПАТ КБ «Приватбанк» без її згоди підвищив відсотки за користування кредитом з 20,04% на 24,96%. Квартира, яка є предметом іпотеки належить її батьку - відповідачу ОСОБА_1, який прописав її та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5,1994 р.н., та ОСОБА_4, 1993 р.н., в цій квартирі як членів своєї сім'ї, її діти як і вона набули право користування житловою площею в цій квартирі. Вона засуджена за те, що надала банку довідку про те, що у квартирі відсутні неповнолітні. На момент укладення договору кредиту та договору іпотеки діти проживали і були зареєстровані у спірній квартирі і потрібен був дозвіл органу опіки та піклування.

Представник третьої особи виконавчого комітету Джанкойської міської ради АРК у судових засіданнях визнала частково позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», не заперечували проти задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, але заперечувала проти задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 АРК в рахунок погашення заборгованості по кредиту, оскільки відповідач ОСОБА_2 має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, діти проживають з нею у вказаній квартирі і не мають іншого житла, набули право користування житловим приміщенням у вказаній квартирі ще до укладення договору кредиту та договору іпотеки. Представник третьої особи зустрічний позов ОСОБА_2 підтримала і просила задовольнити, пояснив, що відповідно до ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», для вчинення будь-яких правочинів відносно нерухомого майна, право власності на яке або право користування мають діти, потрібний попередній дозвіл органів опіки та піклування, проте, при укладенні

даного договору іпотеки, орган опіки та піклування дозволу не надавав на укладення договору іпотеки і на теперішній час надавати дозвіл на відчуження цієї квартири шляхом її продажу підстав немає, оскільки в квартирі проживають неповнолітні діти ОСОБА_2, які будуть позбавлені житла.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, підтримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк», відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2008 року та зняття забори відчуження зазначеного у вказаному договорі нерухомого майна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір № SID0GA0000000004 (а.с.7-9), відповідно до умов якого позивач за договором надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 69785 гривень 12 копійок, з яких 62525 гривень 92 копійки отримала на споживчі цілі, з них 60000 гривень на споживчі цілі готівкою через касу банку, та у розмірі 1800 гривень на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 425 гривень 92 копійки - для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 300 гривень - на сплату особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, а також у розмірі 7259 гривень 20 копійок на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 цього Договору кредиту, зі сплатою 1,67 % на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного Договору з кінцевим терміном повернення кредиту 29.07.2018 року. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася проводити погашення суми кредиту згідно п.8.1 кредитного договору щомісячно розмірі 1441 гривні 35 копійок, що складається кредиту, відсотків, винагороди комісії в період з «20» по «25» число кожного місяця. Згідно п.8.1.2 кредитного договору, у разі порушення термінів оплати, передбачених п.8.1.1 цього договору (в тому числі оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів - сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені ( в повному обсязі), - в останній день місяця, в якому відбулось порушення термінів оплати на 120 календарних днів. Для виконання даного Договору, банк відкриває позичальникові рахунок 29093059297931для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та іншим платежам. Згідно п.8.4 Договору, при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості пор кредиту за кожен день прострочення, але не менше 1 гривні.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № SID0GA000000004 від 29.07.2008 року по поверненню кредиту у розмірі 69785 гривень 12 копійок, між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», (іпотеко держатель) і ОСОБА_1 29.07.2008 року (іпотекодавцем -майновим поручителем) укладено нотаріально посвідчений за реєстром № 2297 договір іпотеки (а.с.10-12), згідно п.1, п.7, п.п.31.1-31.3 якого відповідач ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 47,9 кв. м, яка розташована за адресою: 96100, АДРЕСА_1, яка належить йому та зареєстрована на праві власності у КРП «БРТІ м.Джанкой» на підставі свідоцтва про право власності на житло (дублікат) від 20.01.1995 року № 2273 та свідоцтва про право на спадщину за законом від01.07.2008 року (а.с.12 оборот. сторона, а.с.13-18). Згідно п.2 Договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, укладеного між іпотеко держателем та позичальником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, розмір кредиту на сплату страхових платежів, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів, порядок погашення заборгованості, відсотки за дострокове погашення за цим договором, зазначені у п.31.2 цього Договору. Відповідно до п.6 договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_1 з умовами кредитного договору ознайомлений. Відповідно до п.11 цього договору, вартість предмета іпотеки визначена у п.31.4 цього договору іпотеки. В п.п..12.1, 12.2, 12.3 договору іпотеки визначено, що відсутні заборони відчуження предмета іпотеки, відсутня податкова застава. Іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки та на

нього може бути звернено стягнення, правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Пунктом 16.7.1 договору іпотеки передбачено, що іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Пунктами 16.7.2, 16.8 договору іпотеки визначено інші підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.16.9 договору іпотеки, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п.16.7 цього договору, іпотеко держатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрат на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Згідно п.18.10 цього договору, іпотекодавець не повинен надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя.

Пунктом 20.1 цього договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках передбачених п.п.16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору відповідно до ЗУ «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу , або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі. В разі продажу предмету іпотеки на публічних торгах іпотеко держатель відповідно до ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» здійснює реалізацію предмета іпотеки у порядку, передбаченому Постановою КМУ № 1448 від 22.12.1997 року.

Вироком Джанкойського міськрайонного суду АРК від 04.08.2010 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.358 КК України за використання завідомо підробленого документу - довідки ЖЕО від 15.08.2008 року про склад її сім'ї, в якій містились неправдиві відомості про те, що за адресою: АРК, АДРЕСА_1, її малолітні ( неповнолітні) діти не зареєстровані, та надання цієї довідки для оформлення кредиту у Джанкойському відділенні № 14 ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.50, 118).

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АРК від 21.01.2011 року розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, і після розірвання шлюбу ОСОБА_2 присвоєно дошлюбне прізвище «ОСОБА_2» (а.с.79).

Згідно побутової характеристики КП «ЖЕО м.Джанкой» (а.с.119), Акту обстеження житлово-побутових умов від 25.01.2011 року ( а.с.65), форми 16 Джанкойського МВ ГУ МВС України в АРК (а.с.77-78, 95), довідки Джанкойського ЖЕО від 13.05.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано з 28.09.2004 року місце проживання ОСОБА_2, яка має неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.67-69, 96-97), і всі вони проживають з 28.09.2004 року у цій квартирі.

Згідно письма Джанкойської міської ради АРК (а.с.158) за № 02.3-31\873 від 29.09.2011 року, орган опіки та піклування Джанкойської міської ради АРК розглянувши на засіданні комісії 19.09.2011 року питання щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 АРК, право проживання в якій мають неповнолітні діти ОСОБА_5, 1994 р.н., і ОСОБА_4, 1993 р.н., на користь ПАТ КБ «Приватбанк», та керуючись ст.18 ЗУ «Про охорону дитинства» і ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту безпритульних громадян та дітей» подає суду клопотання про збереження права проживання неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у квартирі, яка є предметом іпотеки, розташованій за адресою: АРК, АДРЕСА_1.

Суд, задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_2, стягує з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року у розмірі 121704 (сто двадцять однієї тисячі сімсот чотири) гривень 01 копійки, яка виникла станом на 20.10.2010 року, і яка складається із: з тіла кредиту та заборгованості за кредитом у розмірі 63249 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 29089 гривень 81 копійки, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 5383 гривні 83 копійки, та нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та нарахованих відповідно до п.2.3 Договору штрафу у розмірі 250 гривень та штрафу у розмірі 5783 гривні 52 копійки, оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином умови кредитного договору № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року, сплачувала щомісячні платежі, визначені п.8.1 кредитного договору не у повному обсязі та не своєчасно, що підтверджено відповідачем і не оспорюється нею.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 121704 гривні 01 копійок, оскільки зобов'язання за договором мають виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов

цього договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань за договірними правовідносинами не допускається. Порушення умов кредитного договору тягне передбачені ним правові наслідки.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_2 29.07.2008 року кредит у вигляді не поновлювальної лінії на суму 69785 гривень 11 копійок на строк до 29.07.2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 20,04% річних, з яких шляхом видачі відповідачу ОСОБА_2 готівки через касу на суму 60000 гривень, та суми винагород у розмірі 1800 гривень, 300 гривень, 425 гривень 92 копійки і на оплату страхових платежів у розмірі 7259 гривень 20 копійок шляхом зарахування на рахунок відповідача, відкритий у позивача відповідно до п.8.2, а відповідач ОСОБА_2, укладаючи та підписуючи кредитний договір, погодилася з зазначеними в ньому умовами, не оспорювала їх, але у свою чергу, відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконувала і не сплачувала своєчасно та у повному обсязі поточні щомісячні платежі, які передбачені кредитним договором (кредит, відсотки за користування кредитом), у зв'язку з чим позивач вправі вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту з заборгованістю, яка склалася станом на 20.10.2010 року з відсотками нарахованими за користування кредитом, стягнення нарахованої пені відповідно до п.2.2.2, п.8.4 кредитного договору за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором та стягнення суми штрафів у розмірі 250 гривень та 5235 гривень 43 копійки відповідно до п.5.3 кредитного договору. Вказана сума заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, комісії та пені, штрафів підтверджується розрахунками заборгованості за кредитним договором позивача (а.с.5-6,140-141, 151-152). При цьому, перевіривши вказані розрахунки, суд погоджується з ними, і вважає, що суми оплати здійснені відповідачем за спірний період за квитанціями наданими нею (а.с.120) враховані при розрахунку заборгованості позивачем.

Суд не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 щодо неправомірності підвищення позивачем процентів за користування кредитом в односторонньому порядку з 20,04% річних до 24,96% річних, оскільки згідно п.2.3.1 кредитного договору, який укладений 29.07.2008 року ( до 10.01.2009 року - до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року N 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку), і який підписаний сторонами, не оспорений відповідачем ОСОБА_2, і сторонами на момент підписання цього договору вже досягнуто згоди про збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку, відповідач погоджувалась з цими умовами, сплачувала кредит у березні та травні 2009 року за новою процентною ставкою, не заявляла вимог про розірвання кредитного договору та виплати нею всієї суми кредиту відповідно до п.2.3.3 кредитного договору). Кредитним договором не передбачено обов'язкової умови укладення сторонами цього договору додаткових угод з цього питання, а п.2.3.1 передбачено тільки повідомлення відповідача банком - позивачем про підвищення цієї відсоткової ставки. Відповідачем ОСОБА_2 не заявлено позовних вимог про неправомірність підвищення процентної ставки та проведення перерахунків, тощо. З урахуванням положень ст.58 Конституції України та про принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року. Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 АРК в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року, виходить з того, що у вказаній спірній квартирі на теперішній час проживають неповнолітні діти ОСОБА_5, 1994 р.н., та ОСОБА_4, 1993 р.н., які мають право проживання в ній, і без годи органу опіки та піклування на теперішній час не може вирішуватись питання про звернення стягнення на спірну квартиру, яка є предметом іпотеки, шляхом її відчуження, оскільки позивач ставиться питання про відчуження вказаної квартири, в якій проживають неповнолітні діти, які будуть позбавлені житла.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж

тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Також, суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, враховує те, що позивач звернувся до суду з позовом в жовтні 2010 року, а вимогу про усунення порушень за кредитним договором направлено відповідачу ОСОБА_1 тільки в липні 2011 року, що підтверджується письмовою вимогою ПАТ КБ «Приватбанк» за № 66 від 06.07.2011 року, що свідчить про порушення вимог ст.ст. 33, 35 ЗУ «Про іпотеку». Доказів того, що відповідач ОСОБА_2 повідомлялась про наявність заборгованості, необхідності усунення порушень за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки не надано позивачем.

Згідно ст.12 Закону України від 2 червня 2005 року N 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», положення якої діють з 01.01.2006 року і розповсюджуються на договори, які укладені після цієї дати, передбачено необхідність ( обов'язковість) попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають діти. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Згідно з ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 6 ст.203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Суд, відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки та зняття забори відчуження зазначеної у вказаному договорі іпотеки квартири, виходить з того, що на момент укладення спірного договору іпотеки позивачу надано недостовірні відомості відповідачем ОСОБА_2 щодо права проживання у спірній іпотечній квартирі неповнолітніх дітей, що підтверджено вироком суду та довідкою ЖЕО від 15.07.2008 року, таких відомостей відповідачем позивачу не надано, у зв'язку із чим була відсутня можливість отримати згоду органу опіки та піклування на укладення цього договору та взагалі підстави для отримання такої згоди були відсутні. На момент укладення договору іпотеки порушень вимог закону не було. У даному випадку, не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним із підстави невиконання вимог закону не отримання згоди органу опіки та піклування.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» державне мито у розмірі 1110 гривень 44 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 гривень, а всього 1130 гривень 44 копійки. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 106 гривень 60 копійок. Судовий збір у розмірі 17 гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 37 гривень, сплачені ОСОБА_2 не підлягають стягненню з відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідача ОСОБА_1, оскільки їй відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.ст.10, 11, 14, 60, 88, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № SID0GA0000000004 від 29.07.2008 року у розмірі 121704 (сто двадцять однієї тисячі сімсот чотири) гривень 01 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1110 гривень 44 копійки та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 120 гривень, а всього 1230 гривень 44 копійки.

В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 106 гривень 60 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2008 року та зняття забори відчуження зазначеного у вказаному договорі нерухомого майна у повному обсязі.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О. В. Козуб