Справа № 4-2146/12
П О С Т А Н О В А
19 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурора - Талала О.С.,
заявника - ОСОБА_1,
адвоката - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва від 14 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
30 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва від 14 травня 2012 року про порушення відносно неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, ОСОБА_1, будучи відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 19.10.2009р. призначеною арбітражним керуючим боржника ТОВ «Міжнародна книга», перебуваючи в приміщенні кафе «Віденські булочки» за адресою м. Київ, вул.Есплонадна, 26, 14 травня 2012 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, вимагала та одержала від колишнього директора ТОВ «Міжнародна книга» ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди 15 000 дол. США ( що відповідно до курсу Національного банку України станом на 14.05.2012р становило 119 850 грн) та 40 тис грн. за вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій даних про зміну керівництва ТОВ «Міжнародна книга» ( а.к.с.1).
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, при цьому надає власну оцінку фактичним обставинам справи.
Не заперечуючи обставин отримання від ОСОБА_3 пакунку з грошами 14 травня 2012 року, ОСОБА_1 у скарзі стверджує, що кошти в розмірі 160 000 грн. отримала від ОСОБА_3 на прохання директора ТОВ «Джерела М» ОСОБА_4 для погашення заборгованості ТОВ «Міжнародна книга» перед ТОВ «Джерела М».
Також вказує, що у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за наявності судового рішення державний реєстратор зобов'язаний внести до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій запис про зміну статусу юридичної особи, зокрема про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, і будь-які платежі за внесення цих відомостей до реєстру законом не встановлені, а тому вона не могла брати неправомірну вигоду за вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій даних про зміну керівництва ТОВ «Міжнародна книга», як про це стверджується в оскаржуваній постанові ( а.с.с. 1-4).
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат просили скасувати постанову про порушення кримінальної справи з підстав зазначених у скарзі, а також пояснили, що визнавальні пояснення ОСОБА_1 та її явка з повинною були обумовлені застосуванням недозволених методів дізнання у вигляді психологічного тиску, також вказали на порушення права ОСОБА_1 на захист при її затриманні, що виразилося у несвоєчасному допуску захисника до участі у справі.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України.
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_3, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, у зв'язку з чим судом визнано можливим розглядати справу за її відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу №50-6395, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 КПК України, ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину та осіб, винних у його вчиненні.
Відповідно до ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Суд же, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Судовим розглядом встановлено, що 14 травня 2012 року слідчим в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва Богомоловим О.С. відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
За своїм змістом зазначена постанова відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, в ній вказаний привід та підстави до порушення кримінальної справи, стаття кримінального закону, за ознаками якого порушено справу, а також подальше її спрямування.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення кримінальної справи слугували матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3, які були зареєстровані у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури м. Києва, що знайшло своє відображення у рапорті слідчого та відповідає вимогам ст. 95 КПК України, Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої Наказом Генерального прокурора України № 66/13-ок від 24.06.2004 р. У світлі зазначеного суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 як привід для проведення дослідчої перевірки та порушення кримінальної справи, а також як першоджерело відомостей про ймовірний злочин, відповідає вимогам закону.
Наявність у органа досудового слідства законного приводу для порушення кримінальної справи, а також те, що на момент інкримінованих подій ОСОБА_1 виконувала функції арбітражного керуючого ТОВ «Міжнародна книга», заявником у скарзі та в судовому засіданні не оспорювались, а її твердження про відсутність у органа досудового слідства підстав для порушення кримінальної справи не відповідає фактичним обставинам та не ґрунтується на законі.
Стаття 368-4 КК України передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, за отримання особою, яка здійснює професійну діяльність , пов'язану з наданням послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, неправомірної вимоги за вчинення дій або бездіяльності з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка пропонує, надає, чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб; кваліфікуючою ознакою, згідно частини 4 даної норми, є вчинення зазначених діянь, пов'язане з вимаганням неправомірної вимоги.
Фактичні дані, що містяться в матеріалах дослідчої перевірки, у тому числі в протоколі прийняття усної заяви про злочин ( а.к.с. 17), заяві та поясненнях ОСОБА_3 ( а.к.с.13-14); протоколі огляду та вручення грошових коштів від 14 травня 2012 року ( а.к.с..19-65); протоколі огляду місця події ( а.к.с.5-8) у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України визнаються судом достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки містять об'єктивні відомості про ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Так, згідно протоколу прийняття усної заяви від 14.05.2012р., ОСОБА_3 повідомила про те, що ОСОБА_1, як арбітражний керуючий ТОВ «Міжнародна книга», вимагає від неї грошову винагороду в розмірі 320 000 грн за внесення до ЄДРПОУ запису щодо виключення її (ОСОБА_3І.) зі складу осіб, що мають право вчинення дії від імені ТОВ «Міжнародна книга», в наступному ОСОБА_1 погодилася внести ці зміни до ЄДРПОУ за 160 000 грн ( а.к.с.17-18).
В ході проведення оперативних заходів за заявою ОСОБА_3 останній в присутності понятих були врученні грошові кошти в сумі 40 000 грн та 15 000 дол. США, певні з яких були помічені шляхом написання люмінесцентним фломастером «ХАБАР СБУ», що підтверджується даними відповідного протоколу ( а.к.с.19-65).
При огляді місця події 14.05.2012р, і зазначених обставин не оспорює заявник, у ОСОБА_1 на літній площадці кав'ярні «Віденські булочки» за адресою м. Київ, вул. Еспланадна,26, були вилучені грошові кошти в сумі 40 000 грн та 15 000 дол. США, які вона отримала від ОСОБА_3, серед яких на купюрі номіналом 500 грн із серійним номером ВБ 3458429 та купюрі 100 дол. США із серійним номером НL 51536874 G виявлено напис «ХАБАР СБУ» ( а.к.с. 5-8).
В своїх поясненнях (а.к.с. 13-14) ОСОБА_3 підтвердила, що грошові кошти в сумі 40 000 грн та 15 000 дол. США передала ОСОБА_1 в якості винагороди за внесення змін до ЄДРПОУ в частині виключення її з посади директора ТОВ «Міжнародна книга».
Те, що оцінка органом досудового слідства фактичних даних, викладених у поясненнях ОСОБА_3 та вищезазначених протоколах на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ч. 4 ст. 368-4 КК України, розходиться з оцінкою заявника внаслідок власної інтерпретації подій, що відбувалися, не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.
Обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань щодо доведеності чи недоведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, а тому суд не приймає до уваги твердження заявника про те, що грошові кошти від ОСОБА_3 вона отримала на прохання директора ТОВ «Джерела М» ОСОБА_4 для погашення заборгованості ТОВ «Міжнародна книга» перед ТОВ «Джерела М». Ці обставини підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів.
Твердження ОСОБА_1 про те, що її дії по внесенню змін до ЄДРПОУ не потребували винагороди, судом до уваги не приймається, оскільки не має правового значення для вирішення питання про наявність підстав для порушення кримінальної справи за ст. 368-4 КК України, яка до того ж встановлює кримінальну відповідальність за отримання неправомірної вимоги.
Суд не надає оцінку доводам скарги ОСОБА_1 про застосування до неї недозволених методів досудового слідства, що обумовило написання нею визнавальних пояснень та явки з повинною, оскільки вони стосуються вирішення питання про допустимість доказів, і не спростовують наявності підстав для порушення справи та не стосуються оцінки законності отримання джерел інформації про ймовірний злочин у світлі рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011р.
Таким чином, не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва від 14 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, - залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.