КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2012 № 5011-10/1865-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Разіної Т.І.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря: Волошиної З.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 09.12.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № б/н від 27.04.2012р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД»
на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2012р.
у справі № 5011-10/1865-2012 (суддя: Котков О.В.)
за позовом Ipca Laboratories Limited International House (Фірма «Іпка Лабораторіз Лтд»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД»
про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 5011-10/1865-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» на користь Ipca Laboratories Limited International House (Фірма «Іпка Лабораторіз Лтд») грошові кошти: основного боргу - 106 346,50 доларів США, штрафу - 10 931,45 доларів США, втрат від інфляції - 11 073,05 доларів США, 3% річних - 5 268,04 доларів США та судові витрати - 21 339,17 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» на користь Ipca Laboratories Limited International House (Фірма «Іпка Лабораторіз Лтд») основний борг в сумі 105 252,50 доларів США, а в іншій частині позову відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р. відкрито апеляційне провадження у справі № 5011-10/1865-2012 та призначено до розгляду на 29.05.2012р. в складі колегії головуючий суддя Дзюбко П.О., суддів Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.
25.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2012р. без змін.
28.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли уточнення до апеляційної скарги.
28.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових документів до справи.
Розпорядженням секретаря судової палати від 29.05.2012р. № 01-22/3/6 змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Разіна Т.І., Сотніков С.В.
29.05.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2012р.
11.06.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на уточнення до апеляційної скарги у справі № 5011-10/1865-2012.
12.06.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2012р.
13.06.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доручення до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
01.04.2009р. між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено контракт № 2RB/09-10.
Відповідно до п. 1.1 Контракту Продавець продав, а Покупець придбав товар на умовах Контракту, при стандартних умовах продажу у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємними умовами Контракту.
На виконання умов Контракту Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -114 252,50 доларів США. При цьому Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -7 906,00 доларів США, а відтак, відповідач перед позивачем має заборгованість за Контрактом в розмірі -106 346,50 доларів США, тобто 114 252,50 доларів США - 7 906,00 доларів США.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Контракту 2RB/09-10 від 01.04.2009р. в жовтні - грудні 2009 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 114 252,50 доларів США, що підтверджується наступними документами: комерційним Інвойсом №: MUM/2009-10/2389 від 26.10.2009р., авіанакладною від 28.10.2009р., листом пакування від 26.10.2009р., сертифікатами якості на медикаменти та сертифікатом походження форми "А"№ 670376 від 26.10.2009р., а також комерційним Інвойсом №: MUM/2009-10/3049 від 18.12.2009р., авіанакладною від 20.12.2009р., листом пакування від 18.12.2009р., сертифікатами якості на медикаменти та сертифікатом походження форми "А"№ 669065 від 21.12.2009р.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу, що передбачено ст. 691 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 3 Контракту 2RB/09-10 від 01.04.2009р. передбачено, що платежі по Контракту здійснюються в доларах США шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Продавця в строк не пізніше 90 днів від дати вказаної в інвойсі (авіа поставка) та 120 днів від дати вказаної в інвойсі (поставка морем).
Матеріалами справи підтверджується факт, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 7 906,00 доларів США, що підтверджується насупними документами: фінансовим звітом Managerwise Partywise Overdue Report As On 14/03/2012 від 14.03.2012р., а також довідкою Ipca Laboratories Limited б/н від 14.03.2012р.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданої заяви про збільшення вимог, станом на квітень 2012 року, відповідачем не надано, а тому заборгованість відповідача за Контрактом № 2RB/09-10 від 01.04.2009р. становить 106 346,50 доларів США з розрахунку 114 252,50 доларів США (сума поставленого товару) - 7 906,00 доларів США (частково оплачений товар). При цьому, сума боргу складається з 54 494,00 доларів США заборгованості по Інвойсу №: MUM/2009-10/2389 від 26.10.2009р. + 51 852,50 доларів США заборгованості по Інвойсу №: MUM/2009-10/3049 від 18.12.2009р.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Положеннями ч.2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, умовами п.п. 10.1. Контракту 2RB/09-10 від 01.04.2009р. передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Контракту у вигляді сплати штрафу в розмірі 0,1% в день від вартості неоплаченого в строк товару.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 931,45 доларів США штрафу за прострочення в здійсненні платежів за товар по Контракту є обґрунтованими.
Відповідно до п.п. 11.2 Контракту 2RB/09-10 від 01.04.2009р. передбачено, що у випадку, якщо сторони не прийдуть до згоди, їхні спори та розбіжності не можуть бути предметом розгляду простого суду, а будуть вирішуватися в Господарському суді міста Києва відповідно до правил судочинства вказаного суду та згідно матеріального та процесуального права України.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції, що з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Контракту 2RB/09-10 від 01.04.2009р. за отриманий останнім товар, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 11 073,05 доларів США втрат від інфляції та 5 268,04 доларів США 3% річних.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено частково позовні вимоги та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» на користь Ipca Laboratories Limited International House (Фірма «Іпка Лабораторіз Лтд») грошові кошти: основного боргу - 106 346,50 доларів США, штрафу - 10 931,45 доларів США, втрат від інфляції - 11 073,05 доларів США, 3% річних - 5 268,04 доларів США, та судові витрати - 21 339,17 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог правомірно було відмовлено.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. року у справі № 5011-10/1865-2012, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 5011-10/1865-2012 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 5011-10/1865-2012 залишити без змін.
Матеріали справи № 5011-10/1865-2012 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Разіна Т.І.
Сотніков С.В.