ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2105/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
07.05.2012 року управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Барському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5299 грн., що утворилася за 2011-2012 роки.
Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 08.05.2012 року.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, яким він не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду не подав.
З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в УПФ України у Барському районі Вінницької області, до 01.01.2011 року була платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску.
Станом на час звернення позивача з даним адміністративним позовом відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5299,10 грн.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 вищевказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок, нарахований у 2011-2012 рр., внаслідок чого у неї виник борг зі сплати такого внеску в сумі 5299,10 грн.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялися вимоги № 17-Ф від 16.02.2012 року про сплату недоїмки на суму 4010,30 грн. та № ф-268 від 16.02.2012 року про сплату недоїмки в сумі 1288,80 грн., які у встановленому законом порядку ним оскаржені не були.
Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.
Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується належними доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного Фонду України у Барському районі Вінницької області (23000, Вінницька область, м. Бар, площа Пам'яті, 17 р/р 25601323460103 в безбалансовому відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 302076, код 24895830) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5299 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять ) грн. 10 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Суддя Сало Павло Ігорович