АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 922 2008 року Головуючий у 1-й інстанції Кабанова В.В. категорія - 34 Доповідач С.А.Кіселик
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2008 року
Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : Кіселика С А ,
суддів : Франко В А , Суржика М.М.
при секретарі Липі А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою «Кіровоградєвробуд» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «Кіровоградєвробуд» про відшкодування майнової та моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої в наслідок пошкодження автомобіля, 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 355 грн. 70 коп. компенсації сплачено суми за проведення експертизи. Стягнути з відповідача всі судові витрати та витрати за надання правової допомоги.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 19 червня 2006 року приблизно 15 год. 50 хв. на перехресті проспекту Інженерів та проспекту Університетський сталося ДТП за участю автомобілів ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1, яким на підставі довіреності керував позивач та автомобіля КАМАЗ - 5410 д/н НОМЕР_2 з причепом МАЗ д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1, який перед початком руху не впевнився в безпеці і при здійсненні маневру, поворот праворуч, не зайняв відповідно крайнє праве положення на проїзній частин, здійснив наїзд на автомобіль під керуванням позивача.
Внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ 2106, під керуванням позивача, було пошкоджено.
Вартість ремонту, згідно висновків незалежної експертизи (звіт № 06-099 від 29 червня 2006 року) склала 5245 грн.
Ремонт автомобіля позивач провів за свої кошти. За ремонт було сплачено 5000 грн.
Позивач також зазначає, що крім матеріальної шкоди йому завдано також моральну шкоду, яка полягає у пережитому страху за своє життя та життя пасажира, який на час ДТП знаходився у автомобілі. Позивач повинен був доводити власнику автомобіля ВАЗ 2106 свою невинність та тривалий час не міг користуватися автомобілем.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда позов задоволено частково.
Стягнуто з «Кіровоградєвробуд» на користь ОСОБА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. та врахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Стягнуто з «Кіровоградєвробуд» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1485 грн. 70 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
В скарзі апелянт зазначив, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права. Суд прийняв до уваги недоведені обставини, щодо заподіяної позивачу моральної шкоди, щодо відшкодування витрат на послуги адвоката та визнав їх встановленими. Неправильно визначив особу, на яку покладається обов'язок відшкодувати завдану моральну та матеріальну шкоду, неправильно встановив цивільно процесуальну правоздатність ОСОБА_1, як позивача.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а в разі їх відсутності - відповідно до закону, що регулює такі відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Натомість суд першої інстанції зробив висновки, які не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджені доказами.
Апеляційним судом на підставі досліджених доказів встановлені наступні обставини.
19 червня 2006 року приблизно о 15 год. 50 хв. на перехресті проспекту Інженерів та проспекту Університетський сталося ДТП за участю автомобілів ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1, яким на підставі довіреності керував позивач та автомобіля КАМАЗ - 5410 д/н НОМЕР_2 з причепом МАЗ д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1.
Власником автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 відповідно до технічного паспорта автомобіля (а.с. 44) є ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_1 керував автомобілем на підставі довіреності (а.с. 6), що видана йому ОСОБА_3, який діяв від імені власника автомобіля ОСОБА_1
Згідно виданої позивачу довіреності ОСОБА_3 довірив ОСОБА_1 керувати, з правом тимчасового виїзду за кордон, належним йому автомобілем надавши для цього ОСОБА_1 право подавати заяви, одержувати довідки та інші необхідні документи, представляти інтереси ОСОБА_3 в усіх компетентних органах у випадках ДТП з участю згаданого автомобіля, в тому числі укладати угоди про відшкодування шкоди, а також виконувати всі дії, пов'язані із довіреністю.
Згідно довідок (а.с. 54,55) автомобіль КАМАЗ 5410 державний номер ВА НОМЕР_2 належить підприємству «Кіровоградєвробуд». ОСОБА_2, особа яка керувала автомобілем та скоїла ДТП, в трудових відносинах з підприємством «Кіровоградєвробуд» в трудових відносинах не перебуває.
Згідно частини 3 статті 386 ЦК України право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди має власник, права якого порушено.
ОСОБА_1 не є власником автомобіля і відповідно до вищезгаданої довіреності, наділений лише правом представляти інтереси власника автомобіля. Натомість ОСОБА_1 заявлено позов не в інтересах власника, а у своїх власних інтересах, хоча таким правом його власник автомобіля не наділяв.
Подача ОСОБА_1 позову у власних інтересах не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України - Представництво є правовідношення в якому одна сторона ( представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони яку представляє.
Суд першої інстанції помилково визнав ОСОБА_1 належним позивачем, а отже помилково визнав за ним право на відшкодування на його користь шкоди завданої власнику автомобіля ОСОБА_2
Оскільки пошкодженням автомобіля, що є власністю ОСОБА_3, права ОСОБА_1 не порушені, а відповідно до ст.3 ЦПК України судовому захисту підлягає лише порушене право, колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині стягнення із «Кіровоградєвробуд» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.
Також колегія суддів не може прийняти довідку ( а.с. 20), як доказ, що підтверджує суму витрат на відновлення пошкодженого автомобіля ВАЗ 2106, оскільки належними доказами в даному випадку мають бути відповідні фінансові документи.
Надана суду довідка не містить відомостей щодо придбаних та замінених деталей автомобіля, їх вартості та вартості виконаних ремонтних робіт.
Крім того згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Хоча суд першої інстанції, в мотивувальній частині рішення і навів положення даної норми права, однак при вирішенні спору її не застосував і послався лише на ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
Суд першої інстанції, з'ясувавши, що автомобілем КАМАЗ - 5410 д/н НОМЕР_2 керував ОСОБА_2, який знаходиться у трудових відносинах із ТОВ «ТД» Дніпровір», не з'ясував підстав володіння ТОВ «ДТ» Дніпровір» даним автомобілем і з огляду на наданий суду апеляційної інстанції договір оренди автомобіля від 12 травня 2006 року неправильно визначив відповідача по справі.
Суд безпідставно стягнув із відповідача на користь позивача 355 грн.70 коп., як компенсацію витрат на експертне дослідження.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно п.4 ч.3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наданий суду звіт № 06-099 ( а.с. 8 -11) є судовою експертизою.
Крім того стягнувши із відповідача 1000 грн. витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не звернув увагу на встановлений законом граничний розмір такої компенсації, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590.
Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що судом при вирішенні позову порушено норми матеріального права та зроблено висновки, які не ґрунтуються на обставинах справи.
Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові належить відмовити.
На підставі ст. ст.. 237,386, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 79, 88, 307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляцію Підприємства «Кіровоградєвробуд» задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 березня 2008 року скасувати.
ОСОБА_1 в позові до «Кіровоградєвробуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
проголошення.
Головуючий:
Судді: