Справа № 11 - 123/08                                    Головуючий у 1 інстанції - Сівчук А.Є.

ст.286 ч.2 КК України                                   Доповідач в апеляційній інстанції -

                                                                                                                          Матат О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м.Луцьк                                                                                           11 березня 2008 року                                                                                           

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Хомицького А.М.

суддів Лозовського А.О., Матата О.В.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

потерпілих ОСОБА_1,ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Луцька Ващук І.В. на вирок Луцького міськрайонного суду від 9 січня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_3, 1983 року народження, уродженець і житель м.Луцька, раніше не судимий, -

засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України постановлено звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1-го (одного) року 6-ти (шести) місяців не вчинить нового злочину, не буде виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, буде повідомляти цей орган про зміну місця проживання і навчання та буде періодично з'являтися  в цей орган для реєстрації.

Запобіжний захід щодо нього залишено у вигляді підписки про невиїзд.

Вироком вирішено долю речових доказів і судових витрат.

ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 7 серпня 2007 року, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц 208 Д» в м.Луцьку і виконуючи поворот з вул.Львівської на вул.Полонківську в порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не дав дорогу зустрічному транспортному засобу, допустив зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_4 внаслідок чого було спричинено смерть цього потерпілого.

Прокурор, яка брала участь у розгляді справи, в апеляції просить скасувати вирок в частині призначеного ОСОБА_3 покарання, постановити новий вирок, а також просить виключити із мотивувальної частини вироку обтяжуючу покарання обставину - настання тяжких наслідків.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який підтримав її лише в частині виключення з вироку вказівки про наявність в ОСОБА_3 обтяжуючої покарання обставини, а в решті не підтримав апеляцію, потерпілих та засудженого, які просили залишити вирок без зміни, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково без зміни вироку по суті.

ОСОБА_3 раніше правопорушень не вчиняв. У скоєнні злочину він свою вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, встановленню істини у справі. Хоча злочин, який він скоїв, і відноситься до категорії тяжких, - він вчинений з необережності. ОСОБА_3 виключно позитивно характеризується. Його щире каяття підтверджується повним відшкодуванням збитків, які були визначені потерпілими. Обидва потерпілі висловили своє ставлення щодо покарання. Вони просили суд підсудного суворо не карати, не позбавляти його волі і будь-яких претензій до нього не мали.

Враховуючи всі ці обставини і особливо позицію потерпілої сторони, суд підставно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без відбування покарання.

Вимогам закону не суперечить те, що суд не застосував щодо ОСОБА_3додаткове покарання. Висновок суду в цій частині мотивований переконливо і не протирічить санкції ч.2 ст.286 КК України.

Все це спростовує доводи апеляції щодо необхідності посилення покарання засудженому ОСОБА_3

У ст.67 ч.1 п.5 України передбачена обставина, яка обтяжує покарання - тяжкі наслідки завдані злочином.

У вироку щодо ОСОБА_3суд першої інстанції визнав цю обставину як таку, що обтяжує покарання.

В апеляції прокурором підставно ставиться питання про виключення такої вказівки суду.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

У вироку суд всупереч цьому положенню закону до обставин, що обтяжують покарання підсудного, відніс тяжкі наслідки, які настали внаслідок його необережних дій.

Ця помилка суду першої інстанції фактично не вплинула на покарання засудженого, кваліфікацію його дій та на інші вирішені судом питання. Тому, виключивши з вироку неправильну вказівку суду, колегія суддів залишає вирок без зміни.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника прокурора міста Луцька задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 9 січня 2008 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, виключивши з мотивувальної частини вироку обтяжуючу покарання обставину - тяжкі наслідки, які настали внаслідок необережних дій.

Головуючий /-/ Хомицький А.М.

Судді /-/ /-/        Лозовський А.О., Матат О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду                                                                                О.В.Матат

Друк.бсф.