"22" травня 2012 р. Справа № 2-502/12

справа №2-502/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.

при секретарі Зелінському Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на наступне. Між ВАТ КБ «Надра»в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Сантанна»23.04.2002р. було укладено договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна -офісного приміщення АДРЕСА_1. Після здачі вказаного об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, починаючи з 01.07.2005р. позивачем за його ж кошти були розпочаті роботи по облаштуванню зазначеного офісного приміщення. Для проведення ремонтно-будівельних робіт позивачем було укладено ряд договорів з третіми особами на загальну суму 541 351,57грн. Крім того, позивачем з метою обладнання робочих місць було завезено до офісу комп'ютерну та офісну техніку, меблі та канцелярське приладдя, спеціальне банківське обладнання, комунікаційні обладнання. Після проведення робіт розпочалась діяльність філії банку. Рішенням Верховного Суду України від 28.01.2009р. було зобов'язано ТОВ «Сантанна»передати у власність відповідачу ОСОБА_1 зазначене офісне приміщення. У зв'язку з тим, що відповідачі змінили замки на вхідних дверях офісного приміщення, яке, крім того, охоронялось з метою недопущення всередину працівників позивача, відповідачі на вимогу позивача не повертають належне йому майно, позивач просив суд стягнути з відповідачів вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт у розмірі 855 502,30грн. та зобов'язати останніх повернути рухоме майно, перелічене у позові -84 найменування.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що позов необґрунтований, - вважають, що у його задоволенні слід відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що 23.04.2002р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Сантанна»було укладено договір №09/02 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна -офісного приміщення АДРЕСА_1

Згідно довідки №242 від 15.05.2008р. за підписом директора ТОВ «Сантанна»відповідачем ОСОБА_1 було проведено повну оплату згідно договору №09/02 від 23.04.2002р.

Згідно акта від 10.04.2008р. ТОВ «Сантанна»передало, а ОСОБА_1 прийняв вищезазначене офісне приміщення загальною площею 115,9кв.м. згідно укладеного договору про пайову участь у будівництві.

Рішенням Верховного Суду України від 28.01.2009р. у справі №6-26068ск08 було зобов'язано ТОВ «Сантанна»передати у власність ОСОБА_1 офісне приміщення АДРЕСА_1 - даного факту сторони у судовому засіданні не заперечували.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів вартості виконаних будівельно-технічних робіт позивач посилається на ст.ст.317,319,321,387 ЦК України (право власності).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Так, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів коштів, витрачених ним на ремонтно-будівельні роботи у вищевказаному офісному приміщенні, оскільки позивач проводив такі роботи, не будучи власником або орендарем приміщення (особою, яка володіла або користувалась приміщенням на відповідній правовій підставі) та без згоди на проведення таких робіт саме власника цього приміщення, чого у судовому засіданні представник позивача не заперечував, - ремонтно-будівельні роботи позивачем проводились на свій власний ризик.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідачів за власний рахунок повернути йому майно, перелік якого зазначено у позовній заяві, посилаючись на ст.ст.1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коди підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд у цій частині позовних вимог також відмовляє у зв'язку з недотриманням позивачем вимог ст.60 ЦК України, - останнім не доведено в суді, що зазначене ним у позовній заяві майно незаконно перебуває у володінні або користуванні відповідачів і знаходиться саме за адресою офісного приміщення (АДРЕСА_1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.317,319,321,1212,1213 ЦК України, ст.ст.60, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування витрат на виконання ремонтно0будівельних робіт -відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ