Справа № 4-2229/12
П О С Т А Н О В А
21 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурорів - Перловської Г.В., Яценкова О.В.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва від 13 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову заступника прокурора м. Києва Могильницького М.С. від 13 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи №50-6382 відносно заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, заступник начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби та покладених на нього службових обов'язків, в порушення визначеного ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» принципу захисту законних інтересів територіальних громад при видачі документів дозвільного характеру, п.п. 2.13, 5.4.3, 13.4,13.13 Положення «Про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві», затвердженого рішенням Київської міської ради №462/1518 від 21.05.2009р. щодо видачі тимчасових ордерів лише у випадках виключного характеру, п.п. 4.7,4.8.1,7.2,7.2.5, 7.2.8, 7.2.9 Порядку визначення обсягу пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №56/5443 від 24.02.11р., щодо видачі тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд після сплати коштів за договором пайової участі, незаконно надав розстрочку платежів по 12 угодах пайової участі власникам тимчасових споруд, які на момент укладення вказаних договорів мали відповідні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, а також незаконно уклав договори про пайову участь до сплати власниками суми коштів пайової участі (внеску) у повному обсязі, незаконно видав суб'єктам підприємництва тимчасові ордери на розміщення тимчасових споруд торговельного призначення до виконання останніми вимог висновків щодо погодження розміщення споруди з балансоутримувачем, внаслідок чого територіальній громаді м. Києва спричинено тяжкі наслідки у вигляді недоотримання бюджетом міста коштів в сумі 1 504 940,19 грн ( Том 8 а.к.с.220-221).
В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України, при цьому аналізує текст оскаржуваної постанови на предмет відповідності її змісту вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених прокурором як підстави для порушення кримінальної справи.
Вказує, що постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам закону, оскільки не містить визначених законом приводів для її винесення, твердження у постанові про наявність підстав для порушення кримінальної справи зводиться до посилання на певні пункти нормативних актів та узагальнюючого поняття «матеріали перевірки» без зазначення конкретних даних та документів за підписом ОСОБА_2, які могли би свідчити про наявність в його діях ознак злочину; в постанові також не вказано подальше спрямування кримінальної справи.
Окрім того, зазначає, що посилання в установчій частині оскаржуваної постанови на довідку Державної фінансової інспекції у м. Києві від 21.03.2012р. про недоотримання територіальною громадою м. Києва внаслідок дій ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1504940,19 грн, безпідставне, оскільки, перевірка Головного управління архітектури і містобудування Київської міської державної адміністрації Державною фінансовою інспекцією у м. Києві не проводилася, а, по-друге, у відповідності до вимог Положення про державну фінансову інспекцію, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011р №499/2011, результати перевірок таким органом у випадку встановлення порушення законодавства мають бути викладені в акті ревізії, в якому розмір завданих збитків повинен бути розрахований згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Водночас, за переконанням захисника дії ОСОБА_2, за описаних в оскаржуваній постанові обставин, відповідали рішенням Київської міської ради, в той час, як при порушенні кримінальної справи прокурором безпідставно залишені поза увагою вимоги п.2.4 положення «Про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві», яким головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради було доручено безкоштовно видавати дозволи на розміщення тимчасових споруд суб'єктам господарської діяльності та положення розділу 7 «Перехідні положення» рішення Київської міської ради №56/5443 від 27.02.2011р «Про затвердження порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва», за змістом яких, в залежності від наявності або відсутності певного пакету технічної документації та правовстановлюючих документів на земельні ділянки внесок пайової участі сплачується до міського бюджету підприємцем за графіком протягом строку дії договору на Пайову участь (протягом 6 місяців).
В судовому засіданні 20 червня 2012 року захисник ОСОБА_1 підтримала доводи та вимоги скарги, просила скасувати постанову про порушення кримінальної справи з підстав, зазначених у скарзі та приведених судом вище.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а обставини, приведені захисником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
У відповідності до положень ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Судовим розглядом встановлено, що постановою заступника прокурора м. Києва від 13 квітня 2012 року порушено кримінальну справу відносно заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови та матеріалів перевірки, приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину за результатами проведення правозахисної перевірки, що надійшло своє відображення в рапорті прокурора відділу прокуратури м. Києва (Том 8 а.к.с.282). Зазначений рапорт зареєстрований у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури м. Києва, а тому як привід для порушення кримінальної справи відповідає вимогам закону.
Посилання захисника на відсутність у органа досудового слідства законного приводу до порушення кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації даних про проведення органами прокуратури правозахисної перевірки на виконання вимог п.п.2.1,3.2,3.3,4 наказу Генерального прокурора України від 12.04.2011р №3гн
«Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» безпідставне, оскільки відповідно до п.п.2,4,13 наказу метою правозахисної діяльності є вжиття заходів прокурорського реагування з метою захисту прав і свобод громадянина, економічних інтересів держави, форму прокурорського реагування прокурор обирає залежно від характеру виявлених порушень. Окрім того, зазначений наказ не зобов'язує органи прокуратури повідомляти відповідні суб'єкти про здійснення ними правозахисної перевірки, така перевірка може бути проведена на підставі матеріалів наданих, іншими компетентними органами, та не звільняє правозастосовні органи від обов'язку прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України за наявності у події, що їм стала відомою, ознак злочину.
З рапорту прокурора відділу 21/2 прокуратури м. Києва Талала О.С. ( Том 1 а.к.с.1), слідує, що правозахисна перевірка проведена прокуратурою міста за матеріалами УБОЗ ГУМС України в м. Києві за фактом можливих неправомірних дій заступника начальника ГУ містобудування та архітектури КМДА ОСОБА_2 при видачі тимчасових ордерів на розміщення «МАФІв».
Перевіряючи по доводам скарги наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи та законність джерел їх отримання, в тому числі з урахуванням рішення Конституційного Суду України №12-пр/2011 від 20 жовтня 2011 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
З вступної частини оскаржуваної постанови, а також представлених суду матеріалів, слідує, що кримінальну справу порушено на підставі матеріалів правозахисної перевірки додержання вимог чинного законодавства у діяльності Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації при укладенні договорів пайової участі та погодженні розміщення тимчасових споруд торговельного призначення у м. Києві, у томі числі на підставі довідки інспектора державної фінансової інспекції в м. Києві Ніколайчука Є.І. від 21.03.2012р (Том 1 а.к.с.91-96).
Так, згідно довідки старшого державного фінансового інспектора ДФІ в м. Києві від 21.03.2012р, проведеною перевіркою Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації встановлено, що бюджетом м. Києва станом на 02.03.2012р по тимчасовим ордерам та договорам пайової участі (внеску) недоотримано 1 504 940,19грн.
З тексту зазначеної довідки вбачається, що перевірку було проведено на предмет дотримання Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації вимог чинного законодавства при наданні тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд торгівельного призначення, у тому числі з урахуванням рішення Київської міської ради №56/5443 від 24.02.2011р, на положення якого посилається захисник в обґрунтування доводів скарги, та на підставі матеріалів перевірки прокуратури м. Києва.
Фактичні дані, що містяться у вищезазначеній довідці, у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України визнаються судом достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки містять об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Те, що оцінка прокурором при порушенні кримінальної справи і судом при розгляді зазначеної скарги фактичних даних дослідчої перевірки на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення кримінальної справи розходиться з оцінкою сторони захисту, у тому числі внаслідок суб'єктивного та вибіркового тлумачення захисником норм діючого законодавства, не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи та незаконність оскаржуваної постанови.
Доводи скарги відносного того, що висновки Державної фінансової інспекції мають бути викладені виключно у формі акту ревізії є надто категоричними і не ґрунтуються на Положенні про державну фінансову інспекцію, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011р №499/2011, яке не містить вичерпного переліку процесуальних рішень, які можуть бути прийнятті посадовими особами цього органу.
З'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, а тому суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що сума ймовірних збитків в розмірі 1 504 904,19 грн є надто завищеною.
На підставі розпорядження Київського міського голови № 789 № 29.10.2010р. ОСОБА_2 обіймав посаду заступника начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської ради (Том 1 а.к.с. 32), а тому з урахуванням наказу начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації №733 від 29.12.2011р. про розподіл обов'язків між його заступниками та наявності в матеріалах перевірки договорів пайової участі і тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд за підписом ОСОБА_2 (Том 2), суд приходить до висновку про наявність у органу досудового слідства підстав для порушення кримінальної справи відносно конкретної особи.
Положення ст.ст. 94,98 КПК України не вимагають приведення в постанові про порушення кримінальної справи усіх матеріалів дослідчої перевірки з розкриттям їх змісту, а незазначення в постанові органу, до якого справу спрямовано для провадження досудового слідства, не виключає приводів та підстав до порушення кримінальної справи, а отже не тягне за собою скасування оскаржуваної постанови.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, порушена з дотриманням вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, за наявності законного приводу і достатніх підстав.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва від 13 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,- залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.