ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 червня 2006 р. | № 25-15/89-04-2660 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Управління Південного територіального
командування внутрішніх військ МВС України
(військова частина 3003)
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 28.03.2006р.
у справі № 25-15/89-04-2660
за позовом Державного підприємства “Укрспецобладнання”
до Військової частини №3003 ВВ МВС України
про стягнення 10 136,90 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС України (військова частина 3003) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі №25-15/89-04-2660, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга –поверненню скаржнику з таких підстав.
В силу ч.2 ст.50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Згідно ч.2 ст.51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання судовим актом законної сили.
З огляду на ст.105 ГПК України оспорювана Управлінням постанова Одеського апеляційного господарського суду набрала законної сили 28.03.2006р., отже останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, - 28.04.2006р. (п’ятниця). Доповідач: Палій В.М.
Дана касаційна скарга подана скаржником з порушенням встановленого вказаною нормою строку, про що свідчить штемпель канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на касаційній скарзі, а саме: вх.№534-к від 23.05.2006р.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що оскаржувана постанова надійшла на його адресу 25.04.2006р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на документі (копії постанови) та запис в книзі реєстрації.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.105 ГПК України, постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у п’ятиденний строк з дня її прийняття.
З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної постанови направлена сторонам, у тому числі скаржнику –30.03.2006. за вихід.№3222, тобто з дотриманням встановленого ст.87 ГПК України п’ятиденного строку. Господарським судом Одеської області вказана постанова разом із справою одержана 04.04.2006р. вх.№929.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ч.2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, скаржником не надано належних доказів того, що оскаржуваний судовий акт йому надійшов саме 25.04.2006р. (поштовий конверт, в якому надійшла постанова скаржнику, довідка відповідного відділення зв’язку).
З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що процесуальний строк для подання даної касаційної скарги, встановлений ст.109 ГПК України, пропущений скаржником з поважних причин.
Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному випадку не вбачається, то колегія суддів не знаходить підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.
Окрім того, основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.
Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Так, відповідно до підпункту “г” п.2 ст.3 вказаного Декрету, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
В силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р., якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2005р. і ухвалено нове рішення про стягнення з відповідача 3180,0 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми та з врахуванням обмеження, встановленого підпунктом “а” п.2 ст.3 Декрету, тобто за подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 51,0 грн. (17 грн. х 6 : 50% ставки).
Разом з тим, із доданої до касаційної скарги квитанції №3 від 23.05.2006р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 31,80 грн. (тридцять одна грн. 80 коп.), тобто менше ніж необхідно.
Допущене скаржником порушення є окремою підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.п.4, 5 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС України (військова частина 3003) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі №25-15/89-04-2660 та додані до неї документи повернути скаржнику.
3. Видати Управлінню Південного територіального командування внутрішніх військ МВС України (військова частина 3003)довідку на повернення з державного бюджету мита у сумі 31,80 грн., перерахованого відповідно до квитанції №3 від 23.05.2006р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій